П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/27446/25
Головуючий в 1 інстанції: Калініченко Л.В. Дата і місце ухвалення: 27.08.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 27 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти 1 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Драгієва Сергія Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
23 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти 1 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Драгієва Сергія Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5148043 від 07.07.2025р.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 27 серпня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про закриття провадження по адміністративній справі.
Провадження у справі закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 11325,60 грн. у відшкодування судових витрат, які складаються з: витрат зі сплати судового збору 605,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 10720,00 грн.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 27.08.2025р., закрити провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України, без покладення на Департамент обов'язку щодо відшкодування ОСОБА_1 судових витрат по справі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що по даній справі суб'єкт владних повноважень самостійно скасував постанову серії ЕНА №5148043 від 05.07.2025р., що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України. У зв'язку з цим, представником відповідача направлено до суду відповідне клопотання про закриття провадження у справі, яке надійшло 14.08.2025р. та судом не розглянуто у встановленому процесуальним законом порядку. Спірну ухвалу про закриття провадження у справі постановлено за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 , поданого 27.08.2025р. Апелянт стверджує, що у Київського районного суду міста Одеси не було правових підстав приймати відмову від позову від представника позивача, у зв'язку із порушенням при поданні відповідного клопотання вимог ч.8 ст.47 КАС України. Крім того, подана представником позивача заява про відмову від позову не відповідала вимогам ч.1 ст.167 КАС України.
За твердженнями апелянта, неправомірне прийняття судом відмови від позову і, як наслідок, закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.238 КАС України призвели до безпідставного покладення на Департамент патрульної поліції обов'язку відшкодувати гр. ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з: витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 720 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 605,6 грн. Сплачений позивачем судовий збір у цій справі може бути повернуто за його клопотанням у порядку, визначеному ст.7 Закону України «Про судовий збір». Понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у заявленому до стягнення розмірі не підтверджено належними доказами.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Підстави для закриття провадження у адміністративній справі визначені статтею 238 КАС України.
Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
В свою чергу, пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5148043 від 05.07.2025р., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
З наданих до суду документів вбачається, що начальником управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції винесено рішення від 08.08.2025р., яким скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5148043 від 05.07.2025р., винесену у відношенні громадянина ОСОБА_1 , та направлено справу на новий розгляд.
У зв'язку з цим, 14.08.2025р. Департамент патрульної поліції подав до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
В свою чергу, ОСОБА_1 27.08.2025р. звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.238 КАС України (у зв'язку з відмовою від позову).
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 27 серпня 2025 року суд закрив провадження у справі.
При цьому, в мотивувальній частині вказаної ухвали суд зазначив про те, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України, в той час як зі змісту резолютивної частини слідує, що судом закрито провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.238 КАС України, враховуючи вказівку про задоволення судом клопотання представника позивача про закриття провадження по адміністративній справі.
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 8 статті 47 КАС України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що до клопотання від 27.08.2025р. про відмову від позову ОСОБА_1 не додав доказів надіслання його копії іншим учасникам справи. А відтак, на підставі ч.8 ст.47 КАС України, таке клопотання не могло бути прийнятим судом до розгляду та підлягало поверненню заявнику.
До того ж, колегія суддів враховує, що клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України подано Департаментом 14.08.2025р., тобто значно раніше клопотання ОСОБА_1 та підстав його не розглядати у суду не було.
На підставі викладеного та враховуючи, що спірну постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5148043 від 05.07.2025р. скасовано рішенням начальника управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 08.08.2025р., тому колегія суддів доходить висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю саме на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Що ж до розподілу судових витрат по справі, то колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. (ч.2 ст.7 Закону).
З огляду на висновок колегії суддів про наявність підстав для закриття провадження у даній справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України, то сплачена ОСОБА_1 сума судового збору згідно квитанції від 22.07.2025р. підлягає поверненню позивачу ухвалою суду на підставі поданого ним клопотання.
Також, колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу 10720,00 грн.
Питання, пов'язані із визначенням розміру витрат на правничу допомогу, унормовані статтею 134 КАС України.
Так, статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
ОСОБА_1 , в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10720,00 грн. надав до суду договір про надання правової допомоги від 10.07.2023р., укладений з адвокатом Назаровим О.М., розрахунок вартості правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.07.2025р. та квитанцію до прибуткового касового ордера від 23.07.2025р.
Дослідивши надані позивачем документи колегія суддів доходить висновку, що вони не підтверджують витрати Писаренка Д.П. на правничу допомогу щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5148043 від 07.07.2025р.
Зокрема, позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги від 10.07.2023р., укладений з адвокатом Назаровим О.М., в той час як слідує зі змісту розрахунку вартості правничої допомоги та акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.07.2025р. вказані документи складені на виконання умов договору від 10.05.2025р., копію якого до суду не надано.
Більше того, спірну постанову про накладення адміністративного стягнення прийнято відповідачем 07.07.2025р., тоді як зазначені в розрахунку вартості правничої допомоги та акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) послуги щодо надання правничої допомоги надавалися ОСОБА_1 в травні 2025 року, тобто задовго до виникнення спірних правовідносин між сторонами.
За наведених обставин, на думку колегії суддів, оскільки позивачем документально не підтверджено судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи №947/27446/25, тому відсутні підстави для компенсації на його користь відповідних витрат за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Оскільки при вирішенні спірного питання суд першої інстанції допустив не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали від 27.08.2025р. на підставі п.4 ч.1 ст.317 КАС України з постановленням у справі нової ухвали - про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 27 серпня 2025 року скасувати
Постановити у справі нову ухвалу, якою провадження у справі закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук