П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 490/7040/25
Перша інстанція суддя Саламатін О.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
при секретарі Ісмієвій А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 вересня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов № 484 від 07 липня 2025 року та №497 від 08 липня 2025 року.
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволення позову, оскільки суб'єктом владних повноважень належним чином не доведено факту вчинення апелянтом спірних адміністративних правопорушень.
Також, в апеляційній скарзі зазначається, що суб'єктом владних повноважень порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так як позивач у встановленому законодавством порядку не повідомлявся про розгляд його справи.
В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, так як відповідачем доведено належними доказами факт вчинення спірних правопорушень позивачем.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, як вбачається з повістки № 7257 від 24 червня 2025 року ОСОБА_1 належить з'явитися до Олександрійського ТЦК 25 червня 2025 року о 08:00 для уточнення облікових даних.
Як вбачається з Акту відмови від отримання повістки від 24 червня 2025 року, ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Текст повістки було доведено (озвучено) громадянину ОСОБА_1 . Акт відмови від отримання повістки від 24 червня 2025 року підписано двома особами стрільцем ОСОБА_2 та інспектором СРПП Лошаком Є.А.
Відмова позивача від отримання повістки також підтверджується відеозаписом № «NOR_000000_000000_20250624054851_AA_N0001» від 24 червня 2025 року.
Як вбачається з протоколу № 494 про адміністративне правопорушення від 30 червня 2025 року, 30 червня 2025 року близько 09:00 год. до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на запрошення поліцейських прибув гр. ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що останній згідно з відомостями з інформаційного порталу Національної поліції обліковувався як особа, що порушила законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 було встановлено, що гр. ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яке полягає у тому, що останній, з урахуванням положень пп. 1 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 (далі Порядок № 560) (у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки), будучи належним чином оповіщений, про що свідчить повістка № 7257 від 24 червня 2025 року про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 25 червня 2025 року у своїй сукупності та взаємозв'язку з актом відмови від отримання повістки та відеозаписом від 24 червня 2025 року «NOR_000000_000000_20250624054851_AA_N0001» про спробу вручити повістку, в порушення абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зазначений в повістці № 7257 від 24 червня 2025 року строк до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, про поважність причин неявки не повідомляв, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Крім того, в даному протоколі зазначено, що громадянину ОСОБА_1 , роз'яснено його права, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; повідомлено що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11:00 08 липня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , кабінет № 7, а також містяться підписи позивача у відповідних графах про отримання другого примірника протоколу та міститься виконаний позивачем текст про те що він ознайомлений з протоколом та надав пояснення на окремому аркуші.
Також, в протоколі зазначено про додатки до нього: копія повістки № 7257 від 24 червня 2025 року, копія відмови від отримання повістки від 24 червня 2025 року, відеозапис від 24 червня 2025 року «NOR_000000_000000_20250624054851_AA_N0001».
При цьому, зі змісту постанови № 497 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 08 липня 2025 року вбачається, що тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 установив, що останній у визначену у повістці дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, про поважність причин неявки не повідомляв, що є порушенням положень визначених ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та враховуючи що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 17 000,00 грн.
Між тим, як вбачається з направлення від 30 червня 2025 року № 4259075, ОСОБА_1 направляється для визначення придатності до військової служби. ВЛК відбудеться на базі закладу охорони здоров'я КНП «Міськ лікарня № 3» ММР за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 95. Дата початку медичного огляду 30 червня 2025 року.
При цьому, 30 червня 2025 року заступником начальника- начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 - майором ОСОБА_4 , складено протокол № 496 про адміністративне правопорушення.
Зі змісту протоколу вбачається, що 30 червня 2025 року о 20:15 год у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено правопорушення вчинене громадянином ОСОБА_1 , яке полягає у тому, що останній в порушення ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» відмовився проходити медичний огляд для визначення стану придатності до військової служби згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор № 031201306, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як вбачається зі змісту постанови № 484 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07 липня 2025 року, 30 червня 2025 року громадянин ОСОБА_1 відмовився отримувати відповідне направлення та проходити медичний огляд для визначення стану придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає у відмові проходити медичний огляд ВЛК для визначення придатності до військової служби, вчинене в особливий період. Визнано ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненому в особливий період та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500,00 гривень.
Не погоджуючись з отриманими постановами, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, так як суб'єктом владних повноважень правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на позивача спірні адміністративні стягнення, з чим частково не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Між тим, згідно ч. 1 ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно ч. 2 ст. 235 КУпАП, від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі про адміністративне правопорушення № 484 від 07 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В даному випадку, оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення накладено на позивача адміністративне стягнення за порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлених ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як позивач відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В даному випадку, ІНФОРМАЦІЯ_6 видано направлення № 4259075 від 30 червня 2025 року на проходження медичного огляду на базі діючого закладу охорони здоров'я.
Між тим, колегія суддів погоджується з доводом апелянта про те, що суб'єктом владних повноважень, всупереч покладеного на нього обов'язку щодо доведення правомірності своїх рішень, не надано до суду відеозапису відмови від проходження медичного огляду, про існування якого зазначено у відповідному протоколі та оскаржуваній постанові.
Крім того, щодо доводів апелянта про порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності постановою № 484 від 07 липня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення № 496 від 30 червня 2025 року зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 07 липня 2025 року о 10:00 год.
При цьому, у протоколі відсутній підпис позивача та зазначено, що позивач від отримання копії протоколу та його підпису відмовився.
З іншого боку, колегія суддів зазначає, що у полях щодо свідків відмови позивача від отримання протоколу не зазначено жодної інформації.
Аналогічним чином, як зазначено вище, суб'єктом владних повноважень не надано інших доказів щодо присутності позивача під час складання відповідного протоколу та сповіщення його про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позивача про відсутність доказів його сповіщення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, згідно п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення перевіряє чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за умови відсутності доказів сповіщення позивача про розгляд його справи 07 липня 2025 року, суб'єктом владних повноважень протиправно розглянуто справу позивача 07 липня 2025 року та винесено оскаржувану постанову.
При цьому, враховуючи факт закінчення строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбачених ч 7 ст. 38 КУпАП, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі про адміністративне правопорушення № 497 від 08 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В даному випадку, оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення накладено на позивача адміністративне стягнення за порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлених ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як позивач у встановлені строки не з'явився за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у цій частині, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
При цьому, сторонами у справі не заперечується, що позивач 25 червня 2025 року не з'явився до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за викликом по повістці № 7257 від 24 червня 2025 року, якого його викликано на 25 червня 2025 року.
Обставини відмови позивача від отримання повістки зафіксовано актом від 24 червня 2025 року, а також нагрудним відеореєстратором службовця районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відеозапис з якого надано до суду.
В свою чергу, за наслідком дослідження зібраних у матеріалах справи доказів, зокрема відеозапису, враховуючи характер дій позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належним чином не виконано покладених на нього ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» обов'язків, а як наслідок вважає правомірною оскаржувану постанову.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні докази сповіщення позивача про те, що розгляд справи щодо зазначеного адміністративного правопорушення призначено на 08 липня 2025 року, оскільки позивача ознайомлено з протоколом № 494 від 30 червня 2025 року та вручено його копію у день складання такого протоколу.
Між тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено порушення матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 вересня 2025 року - скасувати, в частині висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 484 від 07 липня 2025 року, з прийняттям у цій частині нового рішення.
Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення № 484 від 07 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Змінити розподіл судових витрат та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 частину понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, розміром 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
В решті, рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук