Постанова від 07.11.2025 по справі 420/21067/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/21067/25

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року у справі №420/21067/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

30 червня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.02.2023 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО110243 від 14.05.2025 року, станом на 01.01.2023 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО110243 від 14.05.2025 року, станом на 01.01.2023 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року без обмеження максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням проведених виплат;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відмова пенсійного органу у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення №ЮО110243 від 14.05.2025 року порушує його право на належний соціальний захист, справедливий і гарантований державою рівень пенсійного забезпечення.

Крім цього, на переконання позивача, ГУ ПФУ не мало правових підстав для застосування до його пенсії коефіцієнтів, встановлених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України № 1, оскільки такі дії суперечать приписам Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та порушують його право на належне соціальне забезпечення.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 08 вересня 2025 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.02.2023 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО110243 від 14.05.2025 року, станом на 01.01.2023 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО110243 від 14.05.2025 року, станом на 01.01.2023 року з урахуванням проведених виплат.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року без обмеження максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а тому Головне управління ПФУ в Одеській області після одержання довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО110243 від 14.05.2025 року зобов'язане перерахувати пенсію, починаючи з 01.02.2023 року.

Разом з цим, судом першої інстанції зазначено, що статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1 установлено додаткові підстави для обмеження розміру пенсій шляхом застосування відповідних коефіцієнтів, які фактично звужують обсяг прав та соціальних гарантій пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.

Як зауважено судом попередньої інстанції, в своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово наголошував на тому, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччям у законодавстві.

З урахуванням наведеного, окружний адміністративний суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми спеціального нормативно-правового акту, яким є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІ (з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, від 27.02.2020 року №3-р/2020), який не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій.

Не погоджуючись з означеним рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - скаржник, Головне управління, пенсійний орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просило апеляційний суд скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги пенсійного органу зводяться до того, що стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» №4059-IX та постанова Кабінету Міністрів України №1 є чинними і неконституційними не визнавались, а отже є обов'язковими до застосування. При цьому, скаржник наголошує, що постанова Кабінету Міністрів України №1, яка прийнята на виконання вимог статті 46 вказаного Закону № 4059-IX, обумовлена введеним військовим станом на території України та фінансовими труднощами, які постали перед державою.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги пенсійного органу, вказуючи на законність ухваленого судового рішення та просить його залишити без змін.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як з'ясовано апеляційним судом та установлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року по справі №420/5820/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 складено та направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення №ЮО 110243 від 14.05.2025 року.

На підставі вище зазначеного представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії на підставі отриманої довідки від ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з цим, листом від 16.06.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданої станом на 01.01.2023 року.

Крім цього, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2025 року. Після застосуванням до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів та обмеження її максимальним розміром, у підсумку такий розмір становить24335 грн. 46 коп. (а.с.16)

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки, та зниження розміру пенсії у зв'язку із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 46 Закону № 4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Предметом спору в цій справі є, зокрема, дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1 під час перерахунку позивачеві пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

Слід зазначити, що правовідносини подібні до тих, які склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, Верховний Суд, переглядаючи справу №120/1081/25 в касаційному порядку, у постанові від 11.09.2025 року, врахувавши неодноразово викладену Конституційним Судом України юридичну позицію стосовно того, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок призводить до скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, дійшов висновку про те, що:

«Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови Кабінету Міністрів України №1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.».

Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів вважає, що ГУ ПФУ, застосувавши до пенсії позивача понижувальні коефіцієнти, передбачені статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» №4059-IX та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1, діяло всупереч положенням спеціального Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, який регулює порядок призначення, перерахунку та виплати пенсій особам, звільненим з військової служби та іншим особам, які мають право на пенсії за цим Законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вказує, що суд попередньої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо протиправності дій відповідача, які полягали в застосуванні коефіцієнтів зменшення, встановлених статтею 46 Закону №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1, до перерахованої в січні та березні 2025 року пенсії позивача, оскільки у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми спеціального нормативно-правового акту, яким є Закон №2262-ХІ (з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, від 27.02.2020 № 3-р/2020), який не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій.

Аналогічного правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 23.09.2025 року по справі №420/4102/25.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи.

При цьому, судова колегія вказує, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про зобов'язання пенсійного органу здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО110243 від 14.05.2025 року не є предметом оскарження апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року у справі №420/21067/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька

Попередній документ
131629790
Наступний документ
131629793
Інформація про рішення:
№ рішення: 131629791
№ справи: 420/21067/25
Дата рішення: 07.11.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (27.11.2025)
Дата надходження: 30.06.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
07.11.2025 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд