Справа № 604/929/25
Провадження № 2-а/604/38/25
31 жовтня 2025 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі
головуючого судді Сидорак Г.Б.,
за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Драус О.О., звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №5/214 від 17 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Обгрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача зазначає, що постановою №5/214 від 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 , було притягнено до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Із винесеною постановою позивач не погоджується та вважає її винесеною неправомірно, оскільки про дату та час розгляду справи він не був належним чином повідомлений. У зв'язку із наведеними оскаржувану постанову просить скасувати, а справу про притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився. Його представник, адвокат Драус О.О., подала клопотання про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача. Позов підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача надіслав відзив на позов, зазначив, що оскаржувана постанова відповідає всім критеріям та містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, зміст постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Враховуючи викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Зважаючи на встановлені законом строки розгляду справи, враховуючи вимоги ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Ухвалою судді від 01 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Драус О.О. до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, від 17.04.2025 року № 5/214.
Цією ж ухвалою суд витребував у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, складені відносно ОСОБА_1 , на підставі яких винесено постанову №5/214 від 17.04.2025
Станом на 22.09.2025 року відповідачем вимоги ухвали суду від 01.09.2025 року виконано частково, а саме: не надано інформацію з книги запису відвідувачів в період з 17.04.2025 до 08.08.2025 року до 5 відділу, де прибував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак надано копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 17 квітня 2025 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП, постанова №5/214.
В оскаржуваній позивачем постанові зазначено, що 12.04.2025 громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , при уточненні військово-облікових даних виявилось, що ОСОБА_1 відповідно до пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №50 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», надіслано повістку засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 до 20.02.2025 року, для уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії. Встановлений день та час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 та не повідомив жодних поважних причин про неявку не надав, підтверджуючих документів у визначений строк (три дні від дати прибуття, у визначений у повістці) не надав.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих правил проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024, адреса проживання, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста протягом 60 днів відповідно до абзацу 4 пп. 1 п. 2 ІІ. Прикінцеві та перехідні положення, чим здійснив порушення п. 1 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; вимог п. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 10 Правил військового обліку призовників», військовозобов'язаних та резервістів». (Додаток 2 до «порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року) Своїми діями громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (вчинення правопорушення в особливий період) № 5/214 від 17 квітня 2025 року, начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , за результатом розгляду матеріалів по справі про адміністративне правопорушення, визнано громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 17000,00 грн.
Згідно наданого витягу з Реєстру повернутих поштових відправлень, 27.02.2025 року ОСОБА_1 не отримав поштове відправлення, яке ж було повернуто до адресата з відміткою - адресат відсутній.
Відсутність факту вручення повістки є вагомою підставою для оскарження, оскільки відсутня належна фіксація факту вручення повістки або її неявки особи.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Положеннями ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і дотепер.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
З 19.05.2024 в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» діють положення ч. 10 ст. 1, якими визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (п. 1); прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів (п. 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (п. 5).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1, абз. 6, 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно з якою військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов'язаним повісток в особливий період регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок №560).
Згідно з вимогами п. 21 Порядку №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктами 30-2, 30-3 Порядку №560 встановлено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Згідно з вимогами п. 40 Порядку під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Відповідно до вимог п. 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно з положеннями п. 47 Порядку, старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органах СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування.
Якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог статті 19Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 3 ст. 210 КУпАП не обґрунтовано належними доказами.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується те, що він не з'явився на виклик ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте у матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивач був повідомлений про виклик у спосіб, передбачений у спосіб, передбачений законодавством ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Згідно витягу з реєстру повернутих поштових відправлень 27.02.2025 року ОСОБА_1 не отримав повістку про виклик, а саме вказано - адресат відсутній.
Отже в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.
Крім того, відповідачем вказано про порушення ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», поряд з цим відповідачем не зазначено, що саме порушено позивачем.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Частиною першою вказаної статті Закону, визначено обов'язок громадянина: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці місце та строк, і він, незважаючи на це, в приміщення ТЦК не з'явився.
Отже, умисел відповідач на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
За встановлених судом обставин, вина ОСОБА_1 яка полягала у порушенні вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 3 ст. ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» пункту 10 «Правил військового обліку призовників, і військовозобов'язаних» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних», затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами), не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Суд зазначає, що відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Отже, у розглядуваній адміністративній справі відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний довести правомірність свого рішення (постанови) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема довести факт вчинення позивачем порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд вважає, та описав вище, що відповідачем неправильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що виключає адміністративну відповідальність позивача за цією нормою.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отож, підсумувавши встановлені обставини в сукупності із зібраними доказами, суд доходить до висновку про те, що постанову №5/214 від 17 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню на його користь з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок їх бюджетних асигнувань.
На підставі ст.ст. 7, 9, 210, 210-1, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72, 77, 122, 242, 244246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від 17 квітня 2025 року № 5/214 - задоволити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення №5/214 від 17.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя Г.Б. Сидорак