П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23977/24
Місце ухвалення додаткового рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту
додаткового рішення суду 1 інстанції:
07.03.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
30.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07 травня 2024 року №11018900/44395867;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» №154 від 08 травня 2023 року датою її фактичного подання - 29 травня 2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Також, судом першої інстанції проведено розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв'язку із сплатою судового збору за подання позовної заяви, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який виступав стороною у справі.
24.02.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» подано суду першої інстанції заяву, в якій ставилось питання про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11500 грн.
В обґрунтування вказаних вимог зазначено, що у зв'язку із розглядом цієї адміністративної справи позивачем одержано правничу допомогу адвоката. При цьому, заявник зауважує на тому, що розмір понесених витрат на оплату послуг адвоката є документально підтвердженим та обґрунтованим.
Головне управління ДПС в Одеській області та Державна податкова служба України заперечували щодо обґрунтованості заяви позивача, просили зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, про що 25.02.2025 року подали відповідне клопотання. Доводи відповідачів ґрунтувались на тому, що розмір гонорару адвоката, з огляду на складність цієї адміністративної справи та витраченого адвокатом часу, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» задоволено частково.
Суд стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 4000 грн.
Врахувавши докази, надані на підтвердження витрат на оплату правової допомоги, виходячи з критеріїв реальності та необхідності витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, є 4000 грн., які необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулює спірне питання, та обставинам справи і помилково залишено поза увагою, що при визначенні суми відшкодування суд враховує критерій реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності). У зв'язку із чим, апелянт наполягає на тому, що розмір витрат позивача на правничу допомогу є явно завищеним та документально не підтверджений, не відповідає критерію реальності, розумності та співмірності із розглядом даної адміністративної справи.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, вид правничих послуг, їх вартість, обсяги, а також строки виконання, сторонами узгоджено у відповідному Договорі.
Так, відповідно до Договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» (Клієнт) та Адвокатом Бобровим А.О. (Адвокат), згідно якого Адвокат зобов'язується надати Клієнту правову (правничу) допомогу, вчинити від імені та за рахунок Клієнта та/або від свого імені, але за рахунок Клієнта, певні юридичні дії або надати Клієнту за його дорученням інші послуги юридичного характеру, а Клієнт зобов'язується сплатити за них відповідну плату.
Згідно додатку №64 від 12.06.2024 року до Договору від 15.05.2023 року з метою захисту прав та законних інтересів клієнта, порушених рішенням органу Державної податкової служби України про відмову в реєстрації податкової накладної клієнта №154 від 08.05.2023 року на загальну суму з урахуванням ПДВ - 718714,60 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, адвокат, на умовах і в порядку, що визначені договором, зобов'язується здійснити складення заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань та інших потрібних документів правового характеру; представництво інтересів клієнта у відповідному адміністративному суді першої інстанції під час здійснення адміністративного судочинства у справі за позовною заявою клієнта до належного (их) відповідача(ів); інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом та пов'язані із зазначеним спором, а клієнт зобов'язується оплатити правову допомогу та відшкодувати витрати, пов'язані з виконанням цього додатку до договору. За надання адвокатом правової допомоги за цим додатком до договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) у розмірі 11500,00 грн., та відшкодувати адвокату понесені витрати, пов'язані та необхідні для виконання правової допомоги за цим додатком до договору.
Згідно акту здачі-приймання від 18.02.2025 року, гонорар адвоката за надання правової допомоги за Додатком №64 від 12.06.2024 року до договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року становить 11500 грн.
Згідно деталізації щодо правової допомоги за Додатком №64 від 12.06.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року Адвокатом надано Клієнту наступну правову допомогу: робота над позовною заявою про визнання недійсним рішення про відмову в реєстрації ПН №154 та зобов'язання вчинити певні дії; оформлення та подання адміністративного позову сторонам і суду через підсистему «Електронний суд»; друк додатків до позовної заяви у паперову форму для надсилання до суду за його вимогою; ознайомлення з відзивом відповідачів, робота над відповіддю на відзив, його оформлення і подання сторонам і суду через підсистему «Електронний суд». Всього витрачений час складає 06 год. 42 хв.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За правилами частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 вказаної статті КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Слід враховувати, що відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Вказані положення кореспондуються із приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, згідно яких гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що за визначеннями, наведеними у пунктах 2, 6, 9 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із статтею 19 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI видами адвокатської діяльності є, у тому числі:
надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Апеляційний суд враховує, що вид правничих послуг, їх вартість, обсяги, а також строки виконання, сторонами узгоджено у відповідному Договорі та Акті наданих послуг.
Таким чином, склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу входить до предмета доказування у справі, а отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг, у зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, суд має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Так, перевіривши обсяг наданих адвокатом послуг у зв'язку із розглядом цієї адміністративної справи, апеляційний суд встановив, що ці послуги пов'язані із наданням правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складенням заяв, тобто відповідно до положень статтей 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI відносяться до видів адвокатської діяльності.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, у тому числі заяви по суті справи та документи, що стосуються домовленості Сторін (позивача та Адвоката), розмір витрат на правничу допомогу адвоката узгоджений у відповідних умовах договору про надання правничої допомоги, підтверджений на підставі доказів щодо обсягу наданих і фактично виконаних послуг, їх вартості, що підлягає сплаті стороною договору. Представлені стороною позивача документи не містять дефекту, а їх зміст розкриває суть та характер узгоджених Сторонами договору зобов'язань.
Також, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження доводи апелянта про необхідність додаткового зменшення розміру понесених витрат позивача у зв'язку із правничою допомогою, оскільки під час розподілу цих витрат суд керувався принципом обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат відповідно до предмета спору та в результаті дійшов висновку про необхідність їх зменшення при відшкодуванні за рахунок суб'єкта владних повноважень.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції під час здійснення розподілу судових витрат відповідають нормам матеріального і процесуального та обставинам справи, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв