1Справа № 335/9578/25 2/335/3977/2025
07 листопада 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.09.2025 ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 21.10.2024 між сторонами в електронній формі було укладено кредитний договір (оферти) № 21.10.2024-100001076, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000 грн на строк 124 дні, тобто до 21.02.2025 зі сплатою процентів у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом. Комісія, пов'язана з наданням кредиту, становить 9% від суми кредиту та дорівнює 540 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості, становить 540 грн. У разі несвоєчасного повернення кредиту та/або несплати нарахований відсотків та/або комісії, до позичальника може бути застосована неустойка згідно з п. 7.6 кредитного договору.
Того ж дня, позивач на виконання умов договору свої зобов'язання виконав, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача.
Відповідач на порушення умов договору в обумовлений строк кредит та відсотки не сплатив, у зв'язку із чим утворилась заборгованість загальним розміром 16 200 грн, яка складається з: 6000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 580 грн - заборгованість по процентам; та з неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 422,40 грн.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, а саме в частині розміру тіла кредиту 6 000 грн. Відсотки, комісії та штрафи вважає завищеними, непропорційними та такими, що не підтверджуються відповідними доказами. Поданий позивачем розрахунок не містить деталізації за кожним днем, не дозволяє перевірити правильність нарахувань. Просить суд з урахуванням положень 551 ЦК України зменшити або відмовити у стягненні процентів, штрафів і комісії. У випадку часткового задоволення позову просив надати йому розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців для можливості поступової сплати.
Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.
Ухвалою судді від 29.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті справи; перше судове засідання призначене на 04.11.2025 на 10:30 год.
01.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього матеріалами.
27.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
28.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.
04.11.2025 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 07.11.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. У позовній заяві представником позивача наведено клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому зазначив про неможливість особистої участі у судовому засіданні внаслідок свого скрутного матеріального становища. Водночас, із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідач не звертався.
Враховуючи наявність клопотань сторін щодо проведення судового засідання за їх відсутності, суд вважав за можливе з урахуванням вимог ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розглянути справу за відсутності її учасників на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши надані докази, зміст заяв по суті справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
21.10.2024 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21.10.2024-100001076 (кредитної лінії) шляхом звернення позичальника із заявою про укладення договору та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору.
Згідно з пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявкою позичальника та відповіді позичальника про прийняття пропозиції сума кредиту становить 6 000 грн, строк кредиту - 124 дні з дати його надання, дата повернення кредиту - 21.02.2025, процентна ставка «Стандарт» - 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, процентна ставка «Економ» - 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов'язана з наданням кредиту, становить 9% від суми кредиту та дорівнює 540 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості, становить 540 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів.
Відповідно до графіку платежів, у 1 черговому періоді підлягає сплаті 2 400 грн, у т.ч. проценти 1 860 грн, комісія 540 грн, дата чергового платежу 20.11.2024; у 2 черговому періоді підлягає сплаті 2 400 грн, у т.ч. проценти 1 860 грн, комісія 540 грн, дата чергового платежу 21.12.2024; у 3 черговому періоді підлягає сплаті 1 470 грн, у т.ч. проценти 930 грн, комісія 540 грн, дата чергового платежу 21.01.2025; у 4 черговому періоді підлягає сплаті 6 930 грн, у т.ч. проценти 930 грн, сума кредиту 6 000 грн, дата чергового платежу 21.02.2025.
У разі несвоєчасного повернення кредиту та/або несплати нарахований відсотків та/або комісії, до позичальника може бути застосована неустойка згідно з п. 7.6 кредитного договору, яким визначено, що розмір неустойки встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною оферти.
У п. 17 заявки визначено розмір неустойки, яка складає 75,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Е968.
Того ж дня, позивачем через грошовий переказ, здійснений ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на підставі договору про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, укладеного між вказаним Товариством та позивачем, перераховано відповідачу ОСОБА_1 суму кредиту розміром 6 000 грн, на підтвердження чого позивачем до позовної заяви долучено лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 22.09.2025 № 69-2209.
Відповідач факт укладення вищезазначеного кредитного договору та отримання кредитних коштів у відзиві не оспорював і погодився з позовом в частині заборгованості за тілом кредиту розміром 6 000 грн.
Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, і з огляду на ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» до нього мають бути застосовані приписи цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Договір позики укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Також, відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/337824/18, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що фактично отримані позичальником кошти за кредитним договором, в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати від відповідача виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредиту, у даному випадку непогашеної заборгованості за кредитом та відсотками, які відповідно до долученої до позову довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором складають 6 000 грн - основний борг, 5 580 грн - проценти, нараховані за період з 21.10.2024 по 21.02.2025, розмір яких також відповідає графіку платежів за кредитним договором, зміст якого наведено судом вище.
Відтак, позицію відповідача, наведену у відзиві на позовну заяву, в якій він заперечує, зокрема, і суму процентів, які підлягають стягненню за кредитним договором, через їх непропорційність, завищення тощо, суд вважає необґрунтованою та такою, що суперечить умовам кредитного договору, які відповідач самостійно погодив та підписав у момент його укладання.
Разом із тим, у позовній заяві позивачем також заявляються вимоги про стягнення з відповідача неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, однак сума вказаної неустойки та її розрахунок у позовній заяві відсутній. Вимоги про стягнення комісії у позовній заяві взагалі не заявлено та її розмір не наведено.
До позовної заяви позивач долучив довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором, в якій зазначив розмір комісії «за надання» 540 грн, розмір комісії «за обслуговування» 1 080 грн, 3 000 грн. - неустойка. Разом із тим, розрахунок неустойки та період її нарахування у вказаній довідці також відсутній.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 цієї ж статті учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оскільки позивачем не надано розрахунку неустойки, не зазначено її розміру, що підлягає стягненню, у позові, в якому також не зазначено вимог про стягнення комісії, а у судове засідання представник позивача не з'явився, відповідних уточнень до позову не надав, направивши заяву про розгляд справи за його відсутності, самостійно розпорядившись своїми процесуальними правами, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вказаних позовних вимог.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором в сумі 11 580 грн, у тому числі 6 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 5 580 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто розміром 1 731,53 грн (71,48% від 2 422,40 грн).
Що стосується клопотання відповідача, наведеного у відзиві на позов, про розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців, то це клопотання на даному етапі не може бути задоволено судом, оскільки згідно з вимогами ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Водночас, відповідачем не наведено таких обставин у відзиві та не надано доказів на підтвердження наявності вказаних обставин. Тому питання про розстрочення виконання рішення може бути вирішене судом після подання відповідачем заяви про розстрочення виконання рішення та відповідних доказів, в порядку ст. 435 ЦПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 21.10.2024-100001076 від 21 жовтня 2024 року у розмірі 11 580 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 731 (одна тисяча сімсот тридцять одна) гривня 53 копійки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі складене 07 листопада 2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 37356833, адреса: вулиця Саксаганського, буд. 133А, м. Київ, 01032;
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя А. В. Шалагінова