П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8609/24
Місце ухвалення додаткового рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту
додаткового рішення суду 1 інстанції:
21.03.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування окремих положень наказу,-
18.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправними та скасувати пункти 1, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про підсумки службового розслідування за фактом втрати 120 мм міномету МП 120 №00053 в мінометній батареї НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 » від 27.07.2023 №228;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти на підставі Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про підсумки службового розслідування за фактом втрати 120 мм міномету МП 120 №00053 в мінометній батареї НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 » від 27.07.2023 №228 у загальному розмірі 13673 гривні 69 копійок.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними та скасував пункти 1, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про підсумки службового розслідування за фактом втрати 120 мм міномету МП 120 №00053 в мінометній батареї НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 » від 27.07.2023 року №228.
В решті позовних вимог суд відмовив.
06.03.2025 року (згідно даних поштового відправлення) ОСОБА_1 подав суду першої інстанції заяву, в якій ставилось питання про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 52150 грн.
В обґрунтування вказаних вимог зазначено, що у зв'язку із розглядом цієї адміністративної справи позивачем одержано правничу допомогу адвоката. При цьому, заявник зауважує на тому, що розмір понесених витрат на оплату послуг адвоката є документально підтвердженим та обґрунтованим.
Військова частина НОМЕР_1 заперечувала щодо обґрунтованості заяви позивача, просила відмовити позивачеві у відшкодуванні витрат на правничу допомогу адвоката, про що 14.03.2025 року подала відповідне клопотання. Доводи відповідача ґрунтувались на тому, що розмір гонорару адвоката, з огляду на складність цієї адміністративної справи та витраченого адвокатом часу, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд стягнув з військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.
Врахувавши докази, надані на підтвердження витрат на оплату правової допомоги, виходячи з критеріїв реальності та необхідності витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, є 8000 грн., які необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
В апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулює спірне питання, та обставинам справи і помилково залишено поза увагою, що при визначенні суми відшкодування суд враховує критерій реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності). У зв'язку із чим, апелянт наполягає на тому, що розмір витрат позивача на правничу допомогу є явно завищеним, не відповідає критерію реальності, розумності та співмірності із розглядом даної адміністративної справи.
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, вид правничих послуг, їх вартість, обсяги, а також строки виконання, сторонами узгоджено у відповідному Договорі.
Так, відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правничої (правової) допомоги №183 від 12.02.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатом Біликом Віктором Станіславовичем (Адвокат), Адвокат зобов'язується надати клієнту правничу (правову) допомогу на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов'язується оплатити адвокату наперед гонорар за надання правничої (правової) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У пункті 1.2 Договору передбачено, Адвокат зобов'язується: представляти Клієнта перед військовими частинами, державними органами та судах, щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 27.07.2023 № 228 (про підсумки службового розслідування за фактом втрати 120 мм міномету МП 120 №00053 в мінометній батареї НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 ) та пов'язаних з цією подією актів і документів.
У пунктах 2.1, 2.2 Договору Сторонами обумовлено, що розмір гонорару за цим договором залежить від об'єму надання правничої (правової) допомоги, що розраховується наступним чином: 1000 грн. - усна юридична консультація; 1500 грн. - усна юридична консультація + (підготування письмового висновку і вивчання документів / надання необхідних зразків та інше); від 2000 грн. - один процесуальний документ (заява /скарга/клопотання / претензія / відзив / відповідь на відзив / заперечення / пояснення / позовна заява /апеляційна скарга / касаційна скарга, адвокатський запит / інші документи); 2500 грн. (+1250 грн. у випадку якщо процесуальна дія була перенесена не з вини АДВОКАТА) - одна година роботи: адвоката під час представництва / захисту клієнта; інша робота адвоката оплачується за домовленістю сторін.
Фактичні витрати пов'язані з виконанням цього договору сплачуються клієнтом на вимогу адвоката. До таких витрат відноситься: 100 грн. - надіслання одного документа поштою; від 200 грн. - оплата бензину за виїзне доручення; 300 грн. - відправка одного документа, приватним кур'єром.; інші фактичні витрати сплачуються клієнтом у випадку необхідності на вимогу адвоката.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 12.03.2024 року, на виконання умов Договору про надання правничої (правової) допомоги №183 від 12.02.2024 року, Адвокатом надано Клієнту наступну правничу допомогу: Юридичні консультації. Аналіз та перевірка наявних у Клієнта документів (пов'язаних з майбутньою судовою справою). Пошук та аналіз чинного законодавства та актуальної судової практики щодо питання Клієнта. Створення правової стратегії захисту Клієнта. Звернення до військових частин і державних органів з адвокатськими запитами з метою збору необхідних доказів для подальшого звернення до суду. Підготування та подання до суду процесуальних документів (адміністративного позову, клопотань, заяв та розрахунку). Всього 140 год. Загальна вартість робіт 38150 грн.
На підтвердження оплати наданих юридичних послуг стороною позивача суду надано відповідні платіжні інструкції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За правилами частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 вказаної статті КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Слід враховувати, що відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Вказані положення кореспондуються із приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, згідно яких гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що за визначеннями, наведеними у пунктах 2, 6, 9 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із статтею 19 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI видами адвокатської діяльності є, у тому числі:
надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Апеляційний суд враховує, що вид правничих послуг, їх вартість, обсяги, а також строки виконання, сторонами узгоджено у відповідному Договорі та Акті наданих послуг.
Таким чином, склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу входить до предмета доказування у справі, а отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг, у зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, суд має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Так, перевіривши обсяг наданих адвокатом послуг у зв'язку із розглядом цієї адміністративної справи, апеляційний суд встановив, що ці послуги пов'язані із наданням правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складенням заяв, тобто відповідно до положень статтей 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI відносяться до видів адвокатської діяльності.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, у тому числі заяви по суті справи та документи, що стосуються домовленості Сторін (позивача та Адвоката), розмір витрат на правничу допомогу адвоката узгоджений у відповідних умовах договору про надання правничої допомоги, підтверджений на підставі доказів щодо обсягу наданих і фактично виконаних послуг, їх вартості, що підлягає сплаті стороною договору. Представлені стороною позивача документи не містять дефекту, а їх зміст розкриває суть та характер узгоджених Сторонами договору зобов'язань.
Також, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження доводи апелянта про необхідність додаткового зменшення розміру понесених витрат позивача у зв'язку із правничою допомогою, оскільки під час розподілу цих витрат суд керувався принципом обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат відповідно до предмета спору та в результаті дійшов висновку про необхідність їх зменшення при відшкодуванні за рахунок суб'єкта владних повноважень.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції під час здійснення розподілу судових витрат відповідають нормам матеріального і процесуального та обставинам справи, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв