П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/27871/25
Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В. Дата і місце ухвалення: 04.09.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до Чорноморського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
15 серпня 2025 року Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чорноморського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019р. №53323203.
В обґрунтування дотримання строку звернення до суду позивач зазначав, що зі змістом спірної постанови Головне управління ознайомилося лише 07.08.2025р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2025р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: подання заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску, надання доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2025р. заяву представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду від 28.08.2025р. залишено без задоволення.
Позовну заяву повернуто позивачу на підставі частини другої статті 123 КАС України (у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 04.09.2025р. та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що копія постанови Чорноморського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019р. №53323203 на адресу Головного управління не надходила, ідентифікатор доступу до виконавчого провадження Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області, як стороні виконавчого провадження, державним виконавцем не надавався. Ознайомитися з текстом спірної постанови стало можливим тільки 07.08.2025р. та, як наслідок, визначитися з правовими підставами її оскарження.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Предметом спору у даній справі є оскарження Головним управлінням ДКС України в Одеській області правомірності постанови Чорноморського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019р. №53323203.
Повертаючи ухвалою від 04.09.2025р. позовну заяву суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду, встановлений ч.2 ст.287 КАС України, та не доведено наявності поважних причин такого пропуску, які могли б бути підставою для його поновлення.
Суд не прийняв до уваги посилання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на те, що з текстом оскаржуваної постанови представник Головного управління ознайомився лише 07.08.2025р., зазначивши, що про існування постанови органу ДВС про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019р. №53323203 позивач знав ще 10.03.2025р., що свідчить зі змісту долученого до позовної заяви листа Головного управління від 10.03.2025р. №16-10-10/2106. А відтак, за висновками суду, передбачений п.1 ч.2 ст.287 КАС України строк звернення до суду розпочав свій перебіг саме з вказаної дати.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання строків звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
За правилами ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено ст.287 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини другої статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
У даній категорії справ законодавець визначив десятиденний строк достатнім для того, аби особа, права якої порушено рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, визначилася з тим, чи оскаржуватиме вона такі рішення, дію чи бездіяльність у судовому порядку.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З аналізу положень статей 123, 171 КАС України слідує, що питання дотримання позивачем строку звернення із позовом з'ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.
Як слідує зі змісту ст.123 КАС України подання до суду позовної заяви з пропуском строку звернення до суду не є безумовною підставою для застосування наслідків такого пропуску у вигляді повернення такої позовної заяви або залишення її без розгляду. Відповідний строк може бути поновлений ухвалою суду за наявності поважних, документально підтверджених причин його пропуску. При цьому, обов'язок доведення існування таких причин покладено на позивача, тобто особу, яка звертається на суду.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Водночас, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Як правильно зазначив суд першої інстанції та не заперечується апелянтом, про існування спірної постанови Чорноморського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019р. №53323203 Головне управління ДКС України в Одеській області знало ще в березні 2025 року.
Зазначене слідує зі змісту наданого позивачем листа від 10.03.2025р. №16-10-10/2106, де зазначено, що 24.02.2025р. на адресу Головного управління надійшов лист Одеської обласної прокуратури від 19.02.2025р. №15/2/1-395ВИХ-25 відповідно до якого було повідомлено, що Чорноморським міським відділом ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження №53323203 було закінчено 27.06.2019р. на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та оригінал виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2016р. по справі №2а-5597/08/1570 було повернуто до Одеського окружного адміністративного суду.
Відлік строку звернення з даним позовом до суду апелянт пов'язує з датою, коли представник Головного управління ознайомився зі змістом постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019р. №53323203, тобто 07.08.2025р.
Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи апелянта, оскільки факт ознайомлення позивача з матеріалами справи №2а-5597/08/1570 та текстом оскаржуваної постанови лише 07.08.2025р., не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки він не пов'язаний з непереборними, незалежними від волі та поведінки особи обставинами.
При отримані від Одеської обласної прокуратури листа від 19.02.2025р. №15/2/1-395ВИХ-25, в якому зазначено, що Чорноморським міським відділом ДВС виконавче провадження №53323203 було закінчено постановою від 27.06.2019р., Головне управління ДКС України в Одеській області, як сторона виконавчого провадження, не позбавлене було права невідкладно звернутися до органу ДВС щодо отримання копії цієї постанови та, відповідно, ознайомитися з її змістом з тим, аби мати змогу на реалізацію свого права на оскарження такої постанови в судовому порядку.
Колегія суддів наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів при зверненні до суду. Він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду. Інакший підхід свідчить про абсолютну руйнацію принципу правової визначеності, що суперечить засадам адміністративного судочинства.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Матеріали справи не містять доказів наявності обставин, які б не залежали від позивача та які б об'єктивно заважали йому реалізувати своє право на судовий захист шляхом звернення до суду у встановлений процесуальним законом строк, який у даному випадку розпочинає свій відлік щонайменше з 10.03.2025р.
На підставі викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позов подано з пропуском строку звернення до суду, підстави для його поновлення відсутні, а тому позовна заява підлягає поверненню Головному управлінню ДКС України в Одеській області на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук