П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 489/4738/25
Перша інстанція: суддя Костюченко Г.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області Кармазь Олександра Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
17 червня 2025 року до Інгульського районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області Кармазь Олександра Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 4642891 від 30.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч.4 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 23.05.2025 року о 10 годині 34 хвилин, за адресою Водяне-Лорине вул. Центральна 31, керуючи транспортним засобом BMW 550E, номерний знак НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 105 км/год при максимально дозволеній швидкості руху 50 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху на 55 км/год.
Позивач заперечує вчинення ним порушень швидкісного режиму, а наявні у матеріалах справи докази не підтверджують вчинення ним адміністративного правопорушення.
Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Департаменту патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволені позову.
Апелянт вказує на належне доведення вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення та дотримання процедури накладення стягнення.
Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
Постановою про адміністративне правопорушення серія ЕНА №4648291 від 30.05.2025 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 122 КУпАП в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень. Відповідно до вищезазначеної постанови, 23.05.2025 року о 10 годині 34 хвилин, за адресою Водяне-Лорине вул. Центральна 31, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW 550E, номерний знак НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 105 км/год при максимально дозволеній швидкості руху 50 км/год, перевищив встановлення обмеження швидкості руху на 55 км/год.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваній постанові в графі «До постанови додається» не зазначено докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. З долученого до відзиву фото не можливо встановити номерні знаки транспортного засобу. Також відповідачем не надано відеофіксації процедури зупинки транспортного засобу та спілкування водія з інспектором, у зв'язку з чим не доведено дотримання прав позивача.
Судова колегія погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно частини 1 статті 1 Закону України “Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 14 Закону України “Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України “Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують вказані вище Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У пункті 12.4. ПДР України установлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 4 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, та тягне за собою накладання штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, зокрема у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
В той же час, відсутність обов'язку складення протоколу у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, які розглядаються посадовими особами Національної поліції, обмовлена тим, що такі справи, як правило, розглядаються на місці вчинення адміністративного правопорушення, тому посадовій особі не потрібно додатково вносити до протоколу обставини справи, наявні докази та інші відомості, що мають значення.
Проте, відповідно до обставин даної справи, факт перевищення швидкості водієм BMW 550E, номерний знак НОМЕР_1 , виявлено посадовою особою Національної поліції України 23.05.2025 року за адресою Водяне-Лорине вул. Центральна 31, проте розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснено 31.05.2025 року за адресою, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1Б/1.
Колегія суддів зауважує, що за відсутності зазначення безпосередніх доказів, які використовувала посадова особа, суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини вчинення/невчинення позивачем адміністративного правопорушення, дотримання посадовою особою його прав та перевірити правомірність дій посадових осіб.
Також колегія суддів зауважує, що з долученого до відзиву на позовну заяву фото не можливо встановити номерні знаки транспортного засобу, а наданий відеозапис з лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС008452 не дозволяє визначити, що транспортний засіб рухається в населеному пункті.
Інших доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення до суду не надано, а зазначені докази в графі «До постанови додаються» стосуються виклику позивача на 31.05.2025 року для розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Отже, встановлені під час апеляційного розгляду справи обставини вказають на недоведення належними та допустимими доказами складу адміністративного правопорушення у діях позивача, тому суд першої інстанції правомірно скасував постанову Управління патрульної поліції в Миколаївській області серії ЕНА № 4642891 від 30.05.2025 року та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко