07 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 340/299/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року
у адміністративній справі № 340/299/25 за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах Держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року задоволено адміністративний позов заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах Держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації та визнано протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення «Курган №8», охоронний номер 1124-Кр до Державного земельного кадастру, а також зобов'язано Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації відповідно до вимог чинного законодавства України вжити заходів з організації проведення робіт щодо внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення «Курган №8», охоронний номер 1124-Кр до Державного земельного кадастру.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав неправомірності та його ухвалення судом без повного дослідження доказів і без врахування обставин справи та порушення судом норм матеріального права у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити інше рішення про відмову у задоволені вимог прокурора.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що наведений в мотивувальній частині рішення висновок про обізнаність відповідача про наявність обов'язку із забезпечення внесення відомостей про межі та режими використання території пам'ятки археології Курган №8 не здійснив юридично значимих дій для виконання наведених повноважень, для захисту інтересів держави, а отже допустив протиправну бездіяльність, було зроблено без врахування вжитих Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації дій щодо занесення пам'ятки археології місцевого значення Курган №8, охоронний номер 1124-Кр (Гайворонська сільська рада) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а задля забезпечення виконання норм Закону України «Про охорону культурної спадщини» було вжито дії по організації затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки археології місцевого значення Курган №8, охоронний номер 1124-Кр (Гайворонська міська територіальна громада) для подальшого внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки до Державного земельного кадастру, також як і не було враховано, що Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації діє саме як уповноважений орган охорони культурної спадщини на території області (пп.55 пункту 2 розділу ІІІ Положення про Департамент, затверджене розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21 жовтня 2020 року №691-р) і лише затверджує науково-проектну документацію з визначення меж та режиму використання територій пам'яток археології місцевого значення і технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж території пам'ятки місцевого значення, після її замовлення та розроблення відповідними органами згідно із законодавством, а тому підстави для покладення на Відповідача обов'язку вчинити дії, спрямовані на вжиття заходів з організації проведення робіт з внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення Курган №8 (Гайворонська міська територіальна громада) (охоронний номер 1124-Кр) до Державного земельного кадастру - відсутні.
Наполягаючи на тому, що виконання обов'язків із визначення меж та режимів використання пам'яток культурної спадщини місцевого значення покладається саме на органи місцевого самоврядування, посилаючись на визначені ст.3, ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» повноваження органів охорони культурної спадщини, зокрема відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради, а також районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, а також акцентуючи увагу на положеннях пп.6 п.«а» і пп.10 п.«б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідач зазначає, що обов'язок забезпечення розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж пам'ятки археології місцевого значення (охоронний номер 1124-Кр) (Гайворонська міська територіальна громада) покладається на Гайворонську міську раду та її виконавчий орган - відділ культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради, а сам відповідач відповідно до вимог ч.1 ст.14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» тільки має приймати рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки.
Крім того, спираючись на положення ст.26, ст.30 Закону України «Про землеустрій» і на абз.2 ч.4 ст.33-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідач акцентує увагу апеляційного суду на те, що замовниками науково-проектної документації щодо меж і режимів використання території пам'ятки можуть бути як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам'ятка, так і власник пам'ятки, а виходячи з положень п.4 ч.5 ст.186 Земельного кодексу України та з огляду на пп.55 п.2 розділу ІІІ Положення про Департамент, затверджене розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21 жовтня 2020 року №691-р відповідач звертає увагу апеляційної інстанції на відсутність у даному випадку підстав для покладення на нього обов'язку вчинити дії, спрямовані на вжиття заходів з організації проведення робіт з внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення Курган №8 (Гайворонська міська територіальна громада) (охоронний номер 1124-Кр) до Державного земельного кадастру, що узгоджується з правовим висновком Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 140/4040/24 (постанова від 02 жовтня 2024 року).
Окрім наведеного, відповідач звертає увагу на те, що при ухваленні Кіровоградським окружним адміністративним судом рішення у цій справі було допущено порушення норми статті 245 КАС України, що відповідно до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення, оскільки прокурор не сформулював чітко свої позовні вимоги відповідно до способу захисту права, свободи або законного інтересу особи, на захист яких він звертається до суду, зокрема зазначивши, що саме ним оскаржується і які саме дії має зробити відповідач для відновлення порушеного права, свободи або законного інтересу.
Також відповідач вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення по справі
не було враховано, що законодавством України не встановлено термінів виготовлення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам'ятки, а також термінів затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки. Виходячи з приписів ст.14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідач вважає, що не виготовлення на теперішній час технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам'ятки, а також невнесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки до Державного земельного кадастру не тягне за собою відповідальності відповідача, оскільки строки щодо цих дій законодавством України на теперішній час не визначено.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, вказує на законність ухваленого судом першої інстанції рішення у цій справі рішення після повного з'ясування всіх обставин у зв'язку з чим просить залишити його без змін, та на безпідставність доводів апеляційної скарги позивача, яку просить залишити без задоволення.
Переглянувши в апеляційному порядку судове рішення у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, з урахуванням наведених позивачем у відзиві заперечень, колегія суддів перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції фактичних обставин спірних правовідносин та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача виходячи з нижченаведеного.
Судом першої інстанції встановлено, під час апеляційного перегляду рішення у цій справі підтверджено та сторонами по справі не спростовується, що адміністративний позов до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації заступником керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області подано в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у зв'язку з відсутністю встановлених меж земельної ділянки, на якій розміщено пам'ятку археології місцевого значення «Курган №8» з охоронним номером №1383, та невиконання відповідачем покладених на нього обов'язків щодо виготовлення науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки археології та внесення їх до Державного земельного кадастру, внаслідок чого підвищується небезпека використання території пам'ятки археології не за цільовим призначенням, або внаслідок зміни форми власності землі із державної на комунальну або приватну.
Оскільки відповідно до інформації Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, відомості про межі і режими використання земель пам'ятки археології Курган №8 (охоронний номер 1383) до Державного земельного кадастру не внесені, хоча ще в 2011 році були проведені геодезичні роботи щодо визначення координат пам'яток культури на території Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області, про що складено технічний звіт, за яким визначено координати Кургану №8 (охоронний номер 1383) та встановлена площа земельної ділянки під курганом з охоронною зоною 0,0636 га, прокурор просить визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення «Курган №8», охоронний номер 1124-Кр до Державного земельного кадастру, та зобов'язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації відповідно до вимог чинного законодавства України вжити заходів з організації проведення робіт щодо внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення «Курган №8», охоронний номер 1124-Кр до Державного земельного кадастру.
Суд першої інстанції детально обговоривши доводи прокурора та відповідача по справі, а також перевіривши долучені до матеріалів справи письмові докази встановив, що у просторових межах земельної ділянки з кадастровим номером 35211110100:02:000:9008 на відстані 2,2 кілометра на Схід від міста Гайворон Голованівського району Кіровоградської області наявний курган №8, який відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів №277 від 14.07.1988 «Про взяття на державний облік нововиявлених пам'яток археології та затвердження охоронних зон» взятий на державний облік, як пам'ятка археології місцевого значення, та йому присвоєно охоронний номер 1383 (а.с.32-33), і у 2011 році на замовлення відділу культури та туризму Гайворонської районної державної адміністрації було виготовлено технічний звіт про геодезичні роботи щодо визначення геодезичних координат пам'яток культури на території Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області, у тому числі і щодо Кургану №8 (а.с.34-60), а 28.07.2022 щодо Кургана №8 (охоронний номер 1383) між відділом культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради та Гайворонською міською радою було укладено охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини №10 (а.с.29-31) за умовами якого орган охорони у разі не виконання користувачем Гайворонською міською радою вимог законодавства та умов цього Договору визначив за собою обов'язок накладати в установленому порядку штрафні санкції та залишив за собою контроль за виконанням цього Договору (п.15).
Як встановлено за матеріалами справи відомості про межі і режими використання території пам'ятки археології Курган №8 (охоронний №1383) до Державного земельного кадастру не внесені, і документація із землеустрою під вказаним об'єктом культурної спадщини в місцевому фонді документацій відсутня, що підтверджено листом Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 01.10.2024 №10-11-0.223-3984/2-24 (а.с.27).
Кіровоградською обласною військовою адміністрацією 27.11.2024 направлявся міським, селищним, сільським радам (у тому числі і Гайворонській міській раді) лист №01-18/1513/0.4 про забезпечення розроблення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам'яток, які занесенні до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та подання її на затвердження щодо пам'яток місцевого значення до департаменту культури та туризму обласної військової адміністрації (а.с.83), а наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 17.12.2024 №927 про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятку археології місцевого значення Курган №8 (пункт 524 Переліку, що є додатком до вищевказаного наказу) було занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України з охоронним номером 1124-Кр, відповідачем в свою чергу листом від 24.12.2024 було вказано органам місцевого самоврядування Кіровоградської області про необхідність забезпечити розроблення науково-проектної документації з визначенням режимів використання пам'яток культурної спадщини, їх території, меж та режимів зон охорони пам'яток та технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам'яток з наступним її наданням на затвердження до Департаменту (а.с.94-95).
Надаючи правову оцінку спірним у цій справі правовідносинам, суд першої інстанції правильно керуючись положеннями ст.131-1 Конституції України та ч.1 і ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) стосовно повноважень прокурора по захисту інтересів держави, поняття якого охоплює широке коло законних інтересів у сфері публічних правовідносин, обґрунтовано акцентував у даному випадку, що підставою представництва в суді інтересів держави є бездіяльність відповідача, яка сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження об'єктів культурної спадщини, що учасниками спору не оспорюється.
Оскільки збереження культурної спадщини впливає на формування менталітету нації, стверджує спадкоємність одвічних цінностей і традицій, формує базу для сталого розвитку суспільства. Запорукою піднесення української культури та духовного розвитку суспільства в дусі патріотизму і любові до України є збереження та примноження культурної спадщини, яку Українське суспільство отримало від попередніх поколінь, а у судовій практиці, зокрема у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №826/12524/18, від 25.02.2021 у справі №522/8120/16-а, від 24.05.2021 у справі №640/4482/20, від 22.10.2021 у справі №160/7922/20 та від 07.12.2021 у справі №380/142/20 чітко є вже сформованою стала правова позиція, відповідно до якої спори у сфері охорони культурної та історичної спадщини відносяться до спорів, які стосуються переважно захисту суспільного (публічного) інтересу, суд першої інстанції правильно спираючись на положення ч.4 і ч.5 ст.54 Конституції України та на зміст ст.1, ст.3, п. «г» ч.1 ст.150 Земельного кодексу України, і преамбули до Закону України "Про охорону культурної спадщини" обґрунтовано звернув увагу на те, що у безпосередній близькості до пам'ятки археології та зони її охорони - Кургана №8, здійснюється господарська діяльність, яка може призвести до пошкодження або невідворотного знищення пам'ятки археології, втрати її історико-культурної цінності. Такі обставини вказують на реальне існування загрози порушення інтересів держави, невідворотної втрати пам'ятки археології та артефактів, що можуть міститись у ній, під час проведення будівельної або іншої господарської діяльності на вищевказаній території, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно виснував у цій справі, що державний інтерес у цій справі полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж та режиму використання пам'ятки археології та унеможливлення знищення пам'ятки археології шляхом проведення незаконної господарської діяльності у майбутньому.
Отже, за наведених вище обставин та з огляду на викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 правові висновки та ч.4 ст.23 Закону 1697-VII, суд першої інстанції встановивши, що прокурор дотримався вказаних норм, попередньо повідомивши листами від 07.10.2024 за вих. №54/03-5757вих.-24 та від 04.11.2024 №54/03-6336вих.-24 Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про пред'явлення позову, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що прокурор звертаючись до суду в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України достатньо обґрунтував у позовній заяві в чому полягає бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) та порушення інтересів держави і необхідність їх захисту.
Виходячи з того, що саме Законом України «Про охорону культурної спадщини» №1805-III визначаються правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, суд у даному випадку виходячи з правового аналізу положень ст.1, ч.2 ст.2, ч.1 ст.3, ст.6, ч.1 ст.13, ч.1 ст.14-1, ч.1 і ч.6 ст.17, абз.2 і абз.12 ч.4 ст.33-4 цього Закону №1805-III, а також положень: п.7 ч.1 ст.13, ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-XIV; ст.17, ч.2 ст.84 Земельного кодексу України; ст.26 Закону України "Про землеустрій" - дійшов правильного висновку, що при визначенні замовника науково-проектної документації щодо меж і режимів використання території пам'ятки визначальним є той факт, хто є власником пам'ятки у спірних правовідносинах, а тому з огляду на розташування занесеного до Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятки археології Кургану №8, виходячи з положень ч.2 і ч.3 ст.24 Закону №1805-III суд у даному спірному випадку обґрунтовано акцентував увагу саме на те, що відомості про межі і режими використання території пам'ятки археології Курган №8 (охоронний №1383) до Державного земельного кадастру не внесені. Документація із землеустрою під вказаним об'єктом культурної спадщини в місцевому фонді документацій відсутня, що підтверджено листом Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 01.10.2024 №10-11-0.223-3984/2-24
Оскільки положення абз.2 та абз.12 ч.4 ст. 33-4 Закону №1805-III прямо визначено, що замовником науково-проектної документації щодо меж і режимів використання території пам'ятки археології місцевого значення Поселення (V) є її власник (щодо пам'ятки археології) та землевласник (щодо земельної ділянки, на якій пам'ятка археології розташована), а відповідно до Положення про Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21.10.2020 №691-р Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема визначає необхідність проведення охоронних заходів щодо збереження пам'яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або виконання будь-яких робіт, може виконувати функції замовника щодо укладання з цією метою контрактів про виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини - суд першої інстанції підсумував, що саме спеціально уповноважений орган з охорони культурної спадщини, яким є Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, має бути замовником науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення, оскільки власником пам'ятки археології місцевого значення Кургану №8 є держава.
Отже, виходячи з положень ст.17 Закону №1805-III в частині, яка стосується перебування земель під пам'яткою археології виключно у державній власності в такій редакції з 16.12.2004, та того, що органами охорони культурної спадщини Кіровоградської обласної військової адміністрації до цього часу не вжито заходів щодо внесення відомостей про межі та режими використання території пам'ятки археології Курган №8 - суд першої інстанції на переконання колегії суддів дійшов цілково законних та обґрунтованих висновків у цій справі про те, що відповідач будучи обізнаним про наявність обов'язку із забезпечення внесення відомостей про межі та режими використання території пам'ятки археології Курган №8 не здійснив юридично значимих дій для виконання наведених повноважень, для захисту інтересів держави, а отже допустив протиправну бездіяльність, а відповідно, і правильно визнав обґрунтованими заявлені у цій справі прокурором вимоги та задовольнив їх у повному обсязі.
Підсумовуючи вищевикладені обставини та факти у їх сукупності, а також виходячи з того, що доводами апеляційної скарги відповідача не спростовуються висновки суду першої інстанції у цій справі, та з огляду на те, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, судова колегія дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі та про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року -залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун