07 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/6075/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025р. у справі № 160/6075/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Департаменту патрульної поліції Національної поліції України визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
23.02.2025р. ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Шрамко Є.В. засобами поштового зв'язку звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за якою судом першої інстанції після залишення позову без руху та усунення недоліків, 19.03.2025р. відкрито провадження у справі №160/6075/25 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що патрульний поліцейський Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Самедлі Елмір Абаегулу Огли під час затримання позивача допустив значну кількість суттєвих порушень законодавства, чим порушив права позивача та завдав йому моральної шкоди, а тому просив суд: - визнати дії відповідача, які полягають у відмові у складанні протоколу затримання, при здійсненні затримання; у здійсненні затримання та переслідування поліцейським, який не входив до складу групи оповіщення; у провокації хабара (декілька разів Самедлі повідомив, що Тищенко забезпечена людина); у проведенні затримання без пред'явлення доказів вчинення позивачем правопорушення, за наявною інформацією в планшеті; у не роз'ясненні підстав і мети адміністративного затримання, не роз'яснення прав та обов'язків передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України і статті 268 КУпАП, а також про права на отримання безоплатної вторинної допомоги відповідно під час адміністративного затримання, неповідомлення родичів про адміністративне затримання, порушення прав щодо правової допомоги адвоката, - протиправними; - зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України, провести службове розслідування у відношенні патрульного поліцейського Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Самедлі Елміра Абаегулу Огли, та за результатами службового розслідування прийняти відповідні заходи реагування до патрульного поліцейського Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Самедлі Елміра Абаегулу Огли; - стягнути з Департамент патрульної поліції Національної поліції України, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 120 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025р. у справі №160/6075/25 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Представник позивача - адвокат Шрамко Є.В., не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції, після залишення апеляційної скарги без руху та усунення позивачем недоліків апеляційної скарги, 11.07.2025р. відкрито апеляційне провадження і справу №160/6075/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Представник позивача, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просила скасувати рішення суду першої інстанції від 26.05.2025р. та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідач у поданому за допомогою засобів системи «Електронний суд» відзиві на апеляційну скаргу посилався на те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини у справі та ухвалив законне судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, а тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду від 26.05.2025р. у справі № 160/6075/25 залишити без змін.
19.08.2025р. представник позивача засобами поштового зв'язку надіслав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив, що суд першої інстанції не дав оцінку всім юридично значимим факторам, аргументам та доводам сторін та обставинам справи, не з'ясував об'єктивної істини та постановив рішення про відмову в задоволенні позову, яке підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
05.09.2025р. відповідачем за допомогою засобів системи «Електронний суд» подане клопотання, в якому він просить не приймати до розгляду надану позивачем відповідь на відзив та не враховувати викладені в ній доводи при прийнятті рішення, оскільки фактично позивач здійснює переоцінку фактичних обставин на свій лад. Просив рішення суду від 26.05.2025р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
11.09.2025р. представником позивача за допомогою засобів системи «Електронний суд» було подане клопотання, в якому вона просила врахувати, що відзив на апеляційну скаргу був поданий з пропуском строку на подачу, і клопотання про поновлення цього строку не було заявлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що відповідно до електронного рапорту за подією №110663498, 20.01.2024р. до ВП №4 КРУП через секретаріат вх-767 із МОУ Саксаганського РТЦК надійшло звернення щодо доставки ОСОБА_1 , який ухиляється від мобілізації, для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно електронного рапорту (ЄО від 23.08.2024р. №21346), надійшло повідомлення зі служби 102 про те що, 23.08.2024р. о 16:10 год. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Балхаська, зупинка «Балхаська», магазин «Та да» потрібна СОГ. Заявниця не бажає відповідати на питання. Сказала що їй погрожують та вимагають гроші, розповість все на місці. Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виїздом на місце події був встановлений ініціатор ОСОБА_3 , котрий повідомив, що один рік тому сплатив грошові кошти адвокату для вирішення питання спадщини та за цей час питання не вирішено та адвокат не хоче повертати кошти.
Відповідачем надано запит ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 24.08.2024р. з проханням надати відеозаписи з бодікамер, присутніх 23.08.2024р. біля магазину «Та Да».
У скарзі Шрамко Є.В. в інтересах ОСОБА_1 від 17.09.2024р. просила витребувати відеозаписи з нагрудних камер, провести службове розслідування та відзначити і нагородити поліцейських, які були присутні разом з ОСОБА_4 .
Згідно рапорту від 23.09.2024р. до полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг 20.09.2024р. за вх. №Ш-8267 від 18.09.2024р. надійшла скарга, що містить в собі запит щодо надання відео, від ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки від 05.10.2024р. за результатами електронного звернення ОСОБА_2 від 17.09.2024р., останню проінформовано, що відомості, зазначені в матеріалах, щодо «відзначення та нагородження преміями» працівників полку було взято до увагу для врахування в роботі.
Згідно доповідної записки про проведення перевірки за скаргою ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій працівників ППП в м. Кривий Ріг 20.09.2024р. надійшла скарга (від 18.09.2024р. вх. №Ш-8267). В скарзі повідомлено, що 23.08.2024р. на зупинці «Балхаська» біля магазину «Та-да» під час перевірки документів у громадянина ОСОБА_1 лейтенант поліції ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 , що він перебуває в розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_2 та намагався затримати останнього, не маючи на це достатньо підстав.
В довідці процитовано пояснення присутніх поліцейських, згідно яких ОСОБА_1 не було затримано, а також вказано, що переглянуто відеозаписи зі службових портативних відеорєстраторів, відеозаписи яких підтверджують пояснення поліцейських. Підсумовано, що поліцейські діяли в межах повноважень, а стверджуванні у скарзі ОСОБА_2 факти не знайшли свого підтвердження.
Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у відмові у складанні протоколу затримання, при здійсненні затримання; у здійсненні затримання та переслідування поліцейським, який не входив до складу групи оповіщення; у провокації хабара (декілька разів Самедлі повідомив, що ОСОБА_5 забезпечена людина); у проведенні затримання без пред'явленні доказів вчинення позивачем правопорушення, за наявною інформацією в планшеті; у не роз'ясненні підстав і мети адміністративного затримання, не роз'яснення прав та обов'язків передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України і статті 268 КУпАП, а також про права на отримання безоплатної вторинної допомоги відповідно під час адміністративного затримання, неповідомлення родичів про адміністративне затримання, порушення прав щодо правової допомоги адвоката, представник позивача звернувся до суду за захистом порушених прав позивача.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закон №580-VIII за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов'язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ч. 1 ст. 37 Закону №580-VIII поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.
Відповідно до ст. 261 КУпАП про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
Відповідно до ст. 262 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.
Адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при, зокрема, порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Пункт 79 Порядку № 1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, між іншим: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Пункт 56 Порядку № 1487 визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210,210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону №2232-ХІІ органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані, в тому числі за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 16 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі - Порядок №560) керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації): організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органів (підрозділів) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів; - повідомляють районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення протягом 30 календарних днів до такого центру осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; - організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 47 Порядку № 560 встановлено, що старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органах СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування.
На вимогу громадянина пред'являє свій паспорт громадянина (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред'явити його паспорт та військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
Якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що з поданих представником позивача доказів не вбачається, що позивача було затримано.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відеозаписи № 3, 4, 5, 6, 7, 8 не містять в собі відомостей щодо вчинення дій по фактичному затриманню позивача (обмеження пересування позивача, примусове його поміщення до автомобіля, застосування спеціальних засобів, пряме повідомлення про затримання та інші обставини.) та обмеженню його свободи, що в свою чергу свідчить про відсутність порушення відповідачем положень ст. 261 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративне затримання позивача не було здійснено, оскільки протокол про адміністративне затримання не був складений, позивачу не було оголошено про його затримання, зміст розмов на відеозаписах однозначно не свідчить, що позивача затримано (навпаки, неодноразово проголошувалося, що позивача не затримано), характер розмови в цілому, не свідчив про ставлення до позивача як до затриманої особи, відсутність обмеження волі позивача, який сам в ході розмови неодноразово підтверджував, що готовий добровільно поїхати з поліцейськими та в підсумку сам сів до них в авто, а тому, в діях працівників поліції відсутня протиправність.
Щодо посилань на протиправність переслідування позивача, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке переслідування не є протиправним, оскільки слідування поліцейських за особою є пропорційним та можливим варіантом поведінки поліцейських в наявній ситуації, при цьому жодних наслідків таке слідування не спричинило та стосувалося переважно забезпечення реалізації поліцейськими їх повноважень. При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що перед втечею позивач неодноразово погодився поїхати з поліцейськими, а потім без будь-яких пояснень почав тікати, і в подальшому спірна ситуація переросла в обставини, за яких позивач, як вбачається з відеозаписів, потрапив на територію приватного домоволодіння, в зв'язку з чим постало питання про вчинення окремого правопорушення.
Щодо провокації хабаря, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що поданий позивачем доказ (відеозапис № 6) та його зміст з 04:30хв. не можливо розцінити як натяк та провокацію на вчинення неправомірних дій будь-якого змісту.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 26.05.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025р. у справі №160/6075/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 07.11.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова