06 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/9721/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року (суддя Олійник В.М., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 04.06.2025 року) у адміністративній справі №160/9721/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов'язання до пільгового стажу по Списку №2 зарахувати певний період роботи, зобов'язання призначити пільгову пенсію за віком по Списку №2, суд -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 далі по тексту -позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі по тексту - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач 2), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 №046150017076 від 18.03.2025 року, яким відмовлено їй в призначенні з 27.01.2025 року пільгової пенсії за віком по Списку №2; зобов'язати відповідача 2 зарахувати їй до пільгового стажу по Списку №2 період роботи з 01.12.2008 року по 31.08.2023 року відповідно до довідки КП «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради № 618 від 25.02.2025 року; зобов'язати відповідача 2 призначити їй пільгову пенсію за віком по Списку №2 відповідно до п. б ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 27.01.2025 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046150017076 від 18.03.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 період її роботи з 01.12.2008 року по 31.08.2023 року відповідно до довідки КП «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради №618 від 25.02.2025 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву щодо призначення ОСОБА_1 з 10.03.2025 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду її роботи, рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, та з урахуванням висновків викладених в рішенні суду.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що 10.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням від 18.03.2025 року №046150017076 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 у зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку (55 років) та відсутністю необхідного пільгового стажу. Апелянт зазначив, що на день подання заяви ОСОБА_1 досягла 50 років 02 місяці, 02 дні; пільговий стаж за Списком №2 не зараховано період з 01.01.997 року по 18.11.2024 року згідно пільгової довідки від 25.02.2025 року №618, виданої КП «Криворізька міська лікарня №1», оскільки згідно Списку №2, розділу ХХІV, позиція 24-е, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 та Списку №2, розділу ХХІV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 передбачена робота в опікових та гнійних відділеннях, згідно довідки ОСОБА_1 працювала в терапевтичному та отоларингологічному відділеннях, робота в яких, не дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 не досягла 55 років, що передбачено п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.12.1993 року має підтверджений страховий стаж. Відповідно до довідки комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради №618 від 25.02.2025 року ОСОБА_1 в період з 01.12.2008 року по 31.08.2023 року працювала повний робочий день на посаді сестри медичної (палатної) для лікування хворих з гнійними захворюваннями отоларингологічного відділення по обслуговуванню хворих з гнійними захворюваннями. Зазначена професія передбачена позицією 24-е розділу XXIV Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, а також розділом XXIV Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461. Пільговий характер роботи ОСОБА_1 у важких та шкідливих умовах праці, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2, підтверджено наказами про атестацію робочих місць: №133 від 18.03.2004 року (рядок 10 Переліку робочих місць, робіт, професій і посад працівникам яких підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Списках №1 і №2: гнійні палати ЛОР відділення - медсестра палатна для лікування хворих із гнійними захворюваннями); №112 від 31.03.2009 року ( рядок 10 Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Списках №1 та №2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36: отоларингологічне відділення для лікування хворих з гнійними захворюваннями - сестра медична палатна для лікування хворих з гнійними захворюваннями); №160/1 від 01.04.2014 року (рядок 9 Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам №1 та №2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.1.2003 року №36: отоларингологічне відділення на 40 ліжок з двома перев'язувальними (у тому числі 20 ліжок для лікування хворих з гнійними захворюваннями - сестра медична палатна для лікування хворих з гнійними захворюваннями); №212 від 29.03.2019 року (рядок 7 Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам №1 та №2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461: отоларингологічне відділення - сестра медична палатна для лікування хворих з гнійними захворюваннями). 10.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046150017076 від 18.03.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку недосягненням необхідного пенсійного віку (55 років) - 50 років та відсутністю пільгового страхового стажу. Довідку від 25.02.2025 року №618 видану комунальним підприємством «Криворізька Міська лікарня №1» про періоди роботи з 01.01.1997 року по 18.11.2024 року не враховано, оскільки згідно Списку №2 розділу XXIV, позиція 24-е, постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 та Списку №2 розділу XXIV постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 передбачена робота в опікових та гнійних відділеннях, однак, ОСОБА_1 працювала в терапевтичному та отоларингологічному відділеннях, робота в яких, не дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався частинами 1, 2 ст.24, п2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; пунктами 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року; пунктами 1.1, 2.3, 2.4, 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року; п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 та прийшов до висновку про те, що здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії; працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії. Су вважав належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатські області №046150017076 від 18.03.2025 року щодо відмови їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З метою недопущення повторного порушення права ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 період її роботи з 01.12.2008 року по 31.08.2023 року відповідно до довідки КП «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради №618 від 25.02.2025 року. Суд врахував, що Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано неконституційною ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, а тому з 23.01.2020 року чинними є два закони, котрі одночасно і по-різному регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII., тому при вирішенні питання про призначенні такій особі пільгової пенсії слід керуватися саме ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII), як Закону, який більш сприятливий для особи. Суд врахував, що ОСОБА_1 досягла 50 років, що є достатнім віком для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.03.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Встановлено, що за принципом екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046150017076 від 18.03.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку (55 років) та відсутністю пільгового стажу згідно Списку №2; на час звернення із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 досягла 50 років 01 місяць, 03 дні; не враховано довідку від 25.02.2025 року №618, видану КП «Криворізька міська лікарня №1» про періоди роботи з 01.01.1997 року по 18.11.2024 року, оскільки згідно Списку №2 розділу XXIV, позиція 24-е, постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах» та Списку №2 розділу XXIV постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах» передбачена робота в опікових та гнійних відділеннях, однак, ОСОБА_1 працювала в терапевтичному та отоларингологічному відділеннях, робота в яких, не дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.12.1993 року ОСОБА_1 з 01.12.2008 року по 31.08.2023 року працювала в Криворізькій міській лікарні №1 (КП «Криворізька міська лікарня №1») палатною медсестрою в отоларингологічному відділенні для лікування хворих з гнійними захворюваннями.
Відповідно до довідки КП «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради №618 від 25.02.2025 року ОСОБА_1 з 02.08.1993 року працювала в КП «Криворізька міська лікарня №1» на посаді медсестри палатної в отоларингологічному відділенні для лікування хворих з гнійними захворюваннями. До стажу роботи за Списком №2 входить період роботи з 01.12.2008 року по 31.08.2023 року (14 років, 09 місяців, 01 день). Зазначена професія передбачена позицією 24-е розділу XXIV Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, а також розділом XXIV Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; пільговий характер роботи ОСОБА_1 у важких та шкідливих умовах праці, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2, підтверджено наказами про атестацію робочих місць: №133 від 18.03.2004 (рядок 10 Переліку робочих місць, робіт, професій і посад працівникам яких підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Списках №1 і №2: гнійні палати ЛОР відділення - медсестра палатна для лікування хворих із гнійними захворюваннями); №112 від 31.03.2009 ( рядок 10 Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Списках №1 та №2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36: отоларингологічне відділення для лікування хворих з гнійними захворюваннями - сестра медична палатна для лікування хворих з гнійними захворюваннями); №160/1 від 01.04.2014 (рядок 9 Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам №1 та №2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36: отоларингологічне відділення на 40 ліжок з двома перев'язувальними (у тому числі 20 ліжок для лікування хворих з гнійними захворюваннями - сестра медична палатна для лікування хворих з гнійними захворюваннями); №212 від 29.03.2019 (рядок 7 Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам №1 та №2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461: отоларингологічне відділення - сестра медична палатна для лікування хворих з гнійними захворюваннями).
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Відповідно до пунктів 1.1, 2.2, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення (в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 р. №213-VIII) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Встановлено, що Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» внесено зміни, згідно яких працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Встановлено, що Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII доповнено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ст.114, згідно з яким п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано неконституційними ст.13, ч.2 ст.14, пункти "б" - "г" ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII. Згідно з п.3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 р. №1-р/2020: а пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії; відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 23.01.2020 року чинними є два закони, котрі одночасно і по-різному регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: п. "б" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VII, а тому підлягає застосуванню при вирішенні питання про наявність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як більш сприятливий для особи.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року у адміністративній справі №160/9721/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова