06 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/20764/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2025р. у справі № 160/20764/24
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
31.07.2024р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та 05.08.2024р. судом першої інстанції за цим адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/20764/24 і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач безпідставно відмовив у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, тому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №29038-21342/С-01/8-0400/24 від 13.05.2024 про відмову у перерахунку пенсії за віком; - зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021 та 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2025р. у справі №160/20764/24 позовні вимоги задоволені частково, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки при призначенні ОСОБА_1 з 28.08.2023 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 28.08.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 27, ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше проведених виплат; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с. 57-59/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 01.10.2025р. відкрито апеляційне провадження і справу №160/20764/24 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 24.07.2025р. в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач, правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_1 , з 08.11.2014р. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
З 28.08.2023р. позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, та розрахунок пенсії було проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Позивач, не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи, що при розрахунку пенсії мали застосовуватись показники середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за віком (2020 - 2022 роки), 25.04.2024р. звернулася із заявою про проведення перерахунку пенсії, але відповідач листом від 13.05.2024 №29038-21342/С-01/8-040/24 відмовив у проведені такого перерахунку, посилаючись на те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулася з цим позовом до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме Законом №1058-ІV.
Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. у справі №876/5312/17.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач протиправно при обчисленні розміру пенсії не застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення позивача із заявою за призначенням пенсії за віком, оскільки позивачу в 2014 році призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, а з 28.08.2023р. призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Також, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення позивачу розміру призначеної відповідно до Закону №1058-ІV пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, та зобов'язання відповідача провести позивачу з 28.08.2023р. перерахунок та виплату пенсії за віком (з урахуванням виплачених сум) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, тобто за 2020-2022 роки.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 24.07.2025р. в оскаржуваній частині у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2025р. у справі №160/20764/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 06.11.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов