20 жовтня 2025 року м.Дніпросправа № 160/23508/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 160/23508/24 (суддя Турова О.М., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) у поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії на підставі його заяви від 17.01.2024, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.08.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії на підставі його заяви від 17.01.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є громадянином України та проживав у м. Севастополі, з 2002 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, в подальшому у 2022 році позивач перемістився у м. Дніпро та отримав довідку внутрішньо переміщеної особи, після чого 17.01.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про поновлення виплати пенсії за новим місцем проживання, проте, рішенням відповідача від 24.01.2024 позивачеві протиправно відмовлено у поновленні виплати пенсії з посиланням на відсутність пенсійної справи позивача, яка залишилася у м. Севастополі. Позивач оскаржив вказану відмову у судовому порядку і рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №160/6182/24 рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.01.2024 про відмову в поновленні пенсії було визнано протиправним та скасовано, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов'язане повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.01.2024 року з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні. Однак, за наслідками повторного розгляду заяви позивача на виконання вказаного рішення суду відповідач листом від 08.08.2024 знов протиправно відмовив у поновленні виплати пенсії позивача, посилаючись на те, що поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам можлива лише після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення рф. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки відсутність паперової пенсійної справи не може бути підставою для відмови у відновленні виплати його пенсії і він не повинен зазнавати негативних наслідків у зв'язку із неможливістю отримання від органів окупаційної адміністрації в тимчасово окупованому Криму або органів ПФ рф його паперової пенсійної справи та іншої інформації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує, що умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщеної особи на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ “Державний ощадний банк»; наявність паперової пенсійної справи та атестату про останній місяць виплати пенсій за попереднім місцем отримання пенсії. 31.01.2022 позивач звернувся із заявою з питання переведення виплати пенсії з Головного управління Пенсійного фонду України м. Севастополя до Дніпропетровської області. 31.01.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено запит за № 0400-010203-10/17218 до Пенсійного фонду російської федерації (119991, м. Москва, вул. Шабаловка, буд. 4) про витребування пенсійної справи з м. Севастополя (за попереднім місцем отримання/проживання). До 24.02.2022 пенсійна справа позивача не надходила. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан. Вважає, що у період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсії особам, які проживали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Враховуючи зазначені норми, відповідач відмовив позивачу в поновленні виплати пенсії за вислугу років. Звертає увагу, що за умови надання позивачем паперової пенсійної справи та довідки-атестата про припинення виплати пенсії на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, буде можливо повернутися до розгляду питання щодо отримання позивачем пенсії за нормами пенсійного законодавства України.
Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Нахімовським РВУМВС України в м. Севастополі 31.05.1996.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого військовим комісаром, начальником фінансово-пенсійного органу Севастопольський ГВК20.06.2002р., ОСОБА_1 є пенсіонером, якому з 27.04.2002 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
З 27.04.2002 позивач перебував на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Севастополі і саме там отримував призначену йому пенсію за вислугу років.
Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.01.2022 №1201-5000426089, виданою Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, який перемістився з зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , до фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
31.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як внутрішньо переміщена особа із заявою про запит справи за новим місцем проживання.
Листом від 13.12.2023 відповідач повідомив позивача про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зроблено запит пенсійної справи позивача з тимчасово окупованого м. Севастополя, але через введення воєнного стану пенсійна справа не надійшла, а 29.11.2022 України вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, тож отримання паперової пенсійної справи з ТОТ є проблематичним та невизначеним у часі.
17.01.2024 ОСОБА_1 знов звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою (вх.№2979/К-0400-24 від 17.01.2024), в якій просив поновити йому виплату пенсії на підставі норм постанови КМУ №365 від 08.06.2016 та Постанови КМУ №637 від 05.11.2014.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.01.2024 ОСОБА_1 відмовлено у поновленні виплати пенсії з посланням на те, що за наслідками поданого запиту про витребування пенсійної справи з міста Севастополя така справа наразі так і не надійшла та у зв'язку з введенням воєнного стану її наразі взагалі неможливо отримати.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №160/6182/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.01.2024 року про відмову в поновленні пенсії, а також зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.01.2024 року з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №160/6182/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву позивача від 17.01.2024 та за наслідками такого розгляду листом від 08.08.2024 знов відмовлено у поновленні виплати позивачеві пенсії за вислугу років, призначеної йому з 27.04.2002, з посиланням на те, що на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують та не здійснюють свою діяльність, тож, починаючи з 2014 року особи, які проживали на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, мали можливість одержувати пенсії від Пенсійного фонду України у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №234 “Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», а також з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Водночас, відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №13/13402 (далі - Порядок №3-1), громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації. 31.01.2022 позивач звернувся із заявою з питання переведення виплати пенсії з Головного управління Пенсійного фонду України м. Севастополя до Дніпропетровської області. Разом з цим, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан. Отже, у період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсії особам, які проживали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати його пенсії на підставі його заяви від 17.01.2024, звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон №2262-ХІІ.
Згідно зі ст.52 Закону №2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Витрати на доставку пенсії здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
При цьому ст.58-1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що припинення та поновлення виплати пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей проводиться в порядку, встановленому цим Законом та статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, положеннями статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачені підстави припинення та поновлення виплати пенсії.
Згідно з ч.1 ст.49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Частиною 3 статті 49 Закону №1058-IV передбачено, що у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги (крім допомоги на проживання, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. №332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. №709) та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Пенсійного фонду України внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. №269 та від 20 березня 2022 р. №332, (далі - внутрішньо переміщені особи) здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з зазначеним Порядком.
Як встановлено судом, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.01.2022 №1201-5000426089, виданою Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради, згідно з якою ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, який перемістився з зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , до фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначена для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією.
Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території (ч.1 ст.5 цього Закону).
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Частиною 2 статті 7 вказаного Закону в редакції, що діяла до 21.11.2021, було передбачено, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів російської федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Законом України № 1618-IX від 01.07.2021, що набрав чинності 21.11.2021, внесені зміни до ч.2 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: слова “і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів російської федерації» виключені.
В той же час п. 14-4 Розділу XV Закону №1058-VI в редакції Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27.03.2014 установлено, що громадянам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, виплата пенсій та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, здійснюються за рахунок коштів, які надходять від платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розташованих на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
У разі виникнення дефіциту коштів для фінансування цих виплат такий дефіцит покривається за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та бюджету м. Севастополя.
Громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства російської федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення російської федерації, мають право на отримання виплат згідно з цим Законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Водночас, пунктом 5 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №13/13402 (далі - Порядок №3-1), встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів. При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати). Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.
Як встановлено судом, позивач є громадянином України, доказів отримання ним громадянства російської федерації та одержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації суду не надано, як і не надано доказів того, що під час проживання позивача на тимчасово окупованій території АР Крим йому було припинено виплату пенсії від пенсійних органів України.
При цьому, у поданій заяві від 17.01.2024 ОСОБА_1 просив поновити виплату пенсії за новим місцем проживання, а не про переведення виплати пенсії з російської федерації за місцем реєстрації в Україні.
Доводи відповідача відносно того, що рішення про поновлення виплати пенсії позивачеві може бути прийнято виключно за наявності пенсійної справи, наданої на відповідний запит органами пенсійного забезпечення російської федерації, а також документів, що підтверджують припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки. Відповідачем не встановлено факту виплати позивачеві пенсії пенсійними органами російської федерації та не надано жодних доказів на підтвердження цього, сама умова щодо витребування пенсійної справи від уповноважених органів рф встановлює для громадян України, що проживають або проживали на тимчасово окупованій території, додаткову, не передбачену законами України вимогу для отримання пенсії Враховуючи розірвання дипломатичних відносин з рф, звернення органів ПФ України до компетентних органів рф для витребування пенсійної справи є неможливим, що взагалі позбавляє таких осіб можливості отримувати пенсію, що, в свою чергу, порушує їх гарантоване Конституцією України право на соціальний захист. Тож, позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, бо протилежне позбавляє його права на її відновлення.
Висновок про те, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення, викладено Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №308/3864/17.
Отже, наведені відповідачем обставини не є перешкодою для поновлення виплати позивачеві призначеної йому пенсії за попереднім місцем проживання.
У справі, що розглядається, відповідачем визнається та підтверджується матеріалами справи факт призначення позивачеві з 27.04.2002 пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ та його перебування у зв'язку із цим з 27.04.2002 на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Севастополі, і отримання саме там призначеної йому пенсії.
За таких обставин, у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виник обов'язок поновити позивачеві виплату його пенсії на підставі його заяви від 17.01.2024, тож, відмова у здійсненні такого відновлення виплати пенсії, оформлена листом відповідача від 08.08.2024, є протиправною та підлягала скасуванню.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За наведених обставин та враховуючи те, що відповідач, не зважаючи на викладені в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №160/6182/24 висновки щодо протиправності його попередньої відмови у поновленні позивачеві пенсії на підставі його заяви від 17.01.2024, при повторному розгляді цієї заяви позивача знов відмовив у поновленні виплати його пенсії з аналогічних підстав, при цьому, жодних доказів, що перешкоджали б такому поновленню ані під час розгляду судом справи №160/6182/24, ані під час розгляду цієї справи не надав, суд першої інстанції, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, вірно зобов'язав відповідача поновити позивачеві виплату пенсії на підставі його заяви від 17.01.2024.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 160/23508/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак