04 листопада 2025 року справа 160/1566/25
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 (суддя Серьогіна О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про призначення пенсії
ОСОБА_1 18.01.2025 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить: визнати протиправною та скасувати відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 12.11.2024 з метою призначення пільгової пенсії за віком на підставі пункту 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати першого звернення, тобто з 12.11.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Волинській області №047150029430 від 15.11.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах №5855 від 12.11.2024 про призначення пільгової пенсії за віком на підставі частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дослідивши відомості трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 16.06.1999, з урахуванням висновків суду в даній справі; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Волинській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Наявність лише факту роботи на підприємстві є недостатнім для підтвердження права на пільговий стаж за списком №1.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 12.11.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачену частиною 3 статті 114 Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області №047150029430 від 15.11.2024, прийнятому за принципом екстериторіальності, відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи, згідно поданих документів, пільговий стаж відсутній, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують спеціальний стаж роботи, а саме довідка форми додатку 5 затверджена Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ №637 від 12.08.1993 та інформації щодо атестації робочих місць з додатками.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, виробництв, робіт, професій і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно частини 3 статті 114 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року.
Відповідно до пункту 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.01.1992.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
За правовою позицією, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі №520/15025/16-а, будь-які причини, з яких атестація не була проведена, не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та відмову заявникові в наданні пенсії. Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочою місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.06.1999 позивач працював в період з 03.09.1999 по 12.11.2024 (дата звернення з заявою до пенсійного органу) працював на посадах прибиральника гарячого металу та різальником гарячого прокату. В трудовій книжці містяться записи, що за підсумками атестації робочих місць за умовами праці за даною професією і посадою, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто пенсійний орган, у випадку виявлення помилок або неточностей у документах, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема:
- отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;
- проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати;
- вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання;
- порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів.
Враховуючи вищевикладене, територіальні органи Пенсійного фонду України маючи цілу низку повноважень, не вчинили жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права позивача на пенсію, поклавши весь тягар відповідальності на останнього.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 04.11.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко