Справа № 522/24353/25
Провадження по справі №3/522/8359/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з в/ч НОМЕР_1 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Товстеньке Тернопільської області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , начальника служби тилу військової частини НОМЕР_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП,
03.11.2025 о 16 год. 50 хв., ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вживав алкогольні напої під час виконання службових обов'язків на території місця розташування військової частини НОМЕР_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП визнав в повному обсязі. Також у зв'язку із скрутним матеріальним становищем просив розстрочити виплату штрафу строком на 6 місяців.
Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, суд вважає, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.172-20 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Диспозиція ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Так, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та діє до наявного часу. Тобто на момент вчинення правопорушення на території України діють умови особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії А3519 №7 від 03.11.2025 року матеріалами адміністративної справи, а саме:висновком серії року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №002487 від 03.11.2025 та іншими матеріалами справи.
Таким чином, всупереч вимогам ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV, діючи умисно, всупереч наведеним статутним обов'язкам, діючи умисно, всупереч інтересам служби ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколах про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, є щире каяття.
Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.
Щодо клопотання ОСОБА_1 розстрочити йому виплату штрафу, то суд вважає можливим його задовольнити виходячи з такого.
Звертаючись до суду із таким клопотанням ОСОБА_1 вказував на те, що у нього скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ст.298 КУпАП постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Стаття 304 КУпАП передбачає, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи наведене, розстрочення виконання рішення суду передбачено ст. 33 ЗУ "Про виконавче провадження".
Враховуючи наведене, а також те, що з 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан, суд вважає, що ОСОБА_1 в силу обставин, які склалися, дійсно не має можливості в строк, передбачений ст.307 КУпАП, сплатити накладений штраф в розмірі 17 тисяч гривень, оскільки вказана сума для нього є значною через його матеріальний стан і тому суд вважає, що його заяву слід задовольнити та розстрочити йому виконання даної постанови суду про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 17000,00 гривень на 5 місяців зі сплатою штрафу щомісячно по 3400 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження", встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року№ 3674-VI із особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
Згідно п. 12 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення останнього від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 24, 173-20, 221, 268, 283- 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави.
Клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виплати штрафу, - задовольнити.
Розстрочити виконання даної постанови про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 коп), строком на 5 місяців зі сплатою обов'язкового платежу у розмірі 3400 гривень щомісячно до 30 числа кожного місяця, починаючи з дня набрання даною постановою законної сили.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси: Вадим КОВАЛЕНКО