Справа № 503/1879/25
Провадження № 3/503/1382/25
05 листопада 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01 листопада 2025 року о 15 год 00 хв прикордонним нарядом «Група реагування» на західній околиці с. Шершенці Подільського району Одеської області, на відстані до 50 м від лінії державного кордону України, в районі проміжного знаку № 0262/15, виявлено ОСОБА_1 , яка спільно у групі з іншою особою, матеріали щодо якої оформленні в окрему справу про адміністративне правопорушення, намагалася незаконно перетнути державний кордон України на вихід з України, з документами, що посвідчують її особу, на напрямку с. Шершенці (Україна) - с. Вадул - Туркулуй (Республіка Молдова) поза пунктами пропуску через державний кордон України, своїми діями порушила вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року № 1777-XII та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, про місце і час розгляду справи була своєчасно сповіщена належним чином, про що свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення у якому нею проставлений підпис в графі про отримання примірника протоколу та ознайомлення його з часом та місцем розгляду справи. Крім того в матеріалах справи міститься заява, в якій ОСОБА_1 зазначила, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП повністю визнає та просила розглядати справу про адміністративне правопорушення без її участі. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. За змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 204-1 КУпАП України, не є обов'язковою. За таких обставин суд вважає, що дану справу може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП настає за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Диспозиція статті має бланкетний характер, у зв'язку з чим встановлення складу адміністративного правопорушення регулюється спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України, яким є Закон України «Про державний кордон України».
Так, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Крім того, ч. 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 р. № 1292 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147 «Про прикордонний режим», відповідно до якої, прикордонна смуга - ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Пункт 7 вищезазначеної постанови визначає, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
Враховуючи вище викладене, суддя вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доведена, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 011636Е від 01.11.2025; рапортом начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; схемою затримання.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 01 листопада 2025 року о 15 год 00 хв прикордонним нарядом «Група реагування» на західній околиці с. Шершенці Подільського району Одеської області, на відстані до 50 м від лінії державного кордону України, в районі проміжного знаку № 0262/15, виявлено ОСОБА_1 , яка спільно у групі з іншою особою, матеріали щодо якої оформленні в окрему справу про адміністративне правопорушення, намагалася незаконно перетнути державний кордон України на вихід з України, з документами, що посвідчують її особу, на напрямку с. Шершенці (Україна) - с. Вадул - Туркулуй (Республіка Молдова) поза пунктами пропуску через державний кордон України, своїми діями порушила вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року № 1777-XII та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою, права та обов'язки ОСОБА_1 роз'яснено, зі змістом протоколу вона ознайомлена на зрозумілій їй мові, письмові пояснення надала на окремому аркуші, послуг захисника та перекладача не потребує, про що і розписалася у даному протоколі.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , які були долучені до вказаного протоколу, вбачається, що остання намагалася незаконно перетнути кордон в Республіку Молдова, але була затримана прикордонниками. Свою вину визнає.
З доданої до протоколу схеми затримання встановлено напрямок руху ОСОБА_1 в бік державного кордону, а також місце де вона була затримана, яке знаходиться у безпосередній близькості від лінії державного кордону.
Аналіз досліджених доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні нею вимог ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України», тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Під час розгляду справи не встановлено яких-небудь даних, які б давали підстави вважати, що уповноважені особи прикордонної служби, які виявили ОСОБА_1 були упередженими при складанні щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Крім того, суддя не знаходить іншого пояснення, аніж спроба незаконного перетину державного кордону поза пунктами пропуску, для перебування мешканки м. Подільськ у прикордонній смузі поблизу с. Шершенці Подільського району Одеської області, в безпосередній близькості від лінії державного кордону.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини, при яких воно вчинене, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відношення цієї особи до вчиненого правопорушення та ступінь вини, суддя вважає, що для запобігання вчиненню нових правопорушень, як самою правопорушницею, так і іншими особами, необхідним і достатнім буде застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Роз'яснити правопорушниці, що штраф має бути сплачений нею не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушниці стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір, у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.С. Сердюк