06 листопада 2025 р.Справа № 520/2213/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
представника позивача Макаренко Ю.О.
представника відповідача Милейко К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 (суддя: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 01.09.2025) по справі № 520/2213/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катма Груп"
до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України
про скасування вимог,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Катма Груп" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Катма Груп") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату митних платежів №807000/2023/0009 від 22.08.2023;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату митних платежів №807000/2023/0010 від 22.08.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вимоги відповідача про сплату митних платежів від 22.08.2023 №80700/2023/0009 та №807000/2023/0010 безпідставні та такі, що підлягають скасуванню, оскільки товар, вказаний у попередніх митних декларацій типу "ІМ 40 ЕЕ" №UA903000/2022/904516 від 19.02.2022 та №UA90300/2022/904719 від 22.02.2022, який перебував на станції "Куп'янськ-Сортувальний", втрачений в силу форс-мажорних обставин - вторгнення російської федерації на територію України та початком бойових дій. На переконання позивача, наявність у зазначений період форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатом №3100-23-4778 від 19.12.2023 (вих.631-05-4), свідчить про відсутність у ТОВ "Катма Груп" обов'язку зі сплати митних платежів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Катма Груп" до Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про скасування вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Катма Груп" залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 по справі № 520/2213/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Катма Груп" задоволено частково. Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Катма Груп" (вул. Глибочицька, буд. 17В, каб. 8, м. Київ, 04052, ЄДРПОУ 41775494) до Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, ЄДРПОУ 44017626) про скасування вимог - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Харківської митниці про сплату митних платежів №807000/2023/0009 від 22.08.2023.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Харківської митниці про сплату митних платежів №807000/2023/0010 від 22.08.2023.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катма Груп" (ЄДРПОУ 41775494) сплачену суму судового збору в розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44017626).
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року по справі № 520/2213/24 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ТОВ “Катма Груп».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що позивачем не було вжито жодних заходів, направлених на інформування Харківської митниці про місцезнаходження товарів, що переміщуються під митним контролем митною територією України. Всупереч вимогам Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за №1669/21981, позивач до митного органу з письмовою заявою про наявність обставин непереборної сили та припинення режиму транзиту товару за митними деклараціями №UA903000/2022/904516 від 19 лютого 2022 року та №UA903000/2022/904719 від 22 лютого 2022 року не звертався. Вказує, що сертифікат №3100-23-4778 отриманий позивачем вже після прийняття Харківською митницею оспорюваних вимог від 22 серпня 2023 року про сплату митних платежів та, відповідно, до митного органу не пред'являвся. Крім того, зазначає, що сертифікат ТПП України № 3100-23-4778 від 19.12.2023 засвідчує лише неможливість виконання обов'язку з доставки товарів до митниці призначення у встановлений строк, проте не засвідчує факт знищення або втрати товарів. Також у справі відсутні будь-які документи, видані компетентними особами, які засвідчують стан товарів (повне знищення або втрата).
Таким чином, вважає, що підстави для припинення обов'язку із сплати митних платежів та митного режиму транзиту відсутні.
Відтак, Харківською митницею листом від 22.09.2023 №7.14-2/15- 01/13/4765 правомірно були виставлені ТОВ «КАТМА ГРУП» вимоги про сплату митних платежів від 22.09.2023 №№807000/2023/0009 та 807000/2023/0010 (копія додається), а тому відсутні підстави для скасування останніх.
Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу Харківської митниці без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі №520/2213/24 - без змін.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що 01.12.2021 ТОВ «Катма Груп» укладено контракт № SNEL/KG-LPG22 з Компанією «SNEL ENERGY LTD» (Республіка Кіпр) щодо постачання вуглеводородного ПБТ/СПБТ/Бутан технічний/Пропан технічний/фракція пропанова (далі - товар), виробництва Загорської УКПНГ ПАО «Оренбургнефть» (відвантаження з ГНС Бузулук), ООО «РН-БГПП» (відвантаження з Зайкинського ГПП), ООО «РН-БГПП» (відвантаження з Покровської УКПНГ), Куйбишевського НПЗ, АО «ННК», АО «РНПК», Славнефть ЯНОС, Сизранської НПЗ, ООО «Туймазинского ГПП», ООО «Шкаповського ГПП», АО «Роспан Интернейшнл», згідно із паспортом якості завода-виробника.
Товар поставляється на умовах базису СРТ Соловей/СРТ Суземка/СРТ Красний хутор (згідно Правил Інкотермс-2010), далі СРТ "Російський-Український кордон" (п. 1 Контракту).
Відповідно до Контракту SNEL/KG-LPG22 від 01.12.2021, товар відвантажений Постачальником, згідно з залізнично-дорожніми накладними № 32154602 від 15.02.2022 та № 32145390 від 16.02.2022.
На відвантажений товар ТОВ «Катма Груп» оформлено попередні митні декларації типу "ІМ 40 ЕЕ" №UA903000/2022/904516 від 19.02.2022, № UA903000/2022/904719 від 22.02.2022 та сплачено грошову заставу на рахунок, відкритий на ім'я Державної митної служби України, у розмірі 1234900,12 грн. та 965728,45 грн..
Відповідно до повідомлень про перетин кордону, залізничні вагони № 76601715, № 77373991, № 76610906, № 57758815, № 57757817, № 76603281, № 77414092 за попередніми митними деклараціями типу "ІМ 40 ЕЕ" № UA903000/2022/904516 від 19.02.2022 та №UA903000/2022/904719 від 22.02.2022 перетнули державний кордон України 23.02.2022.
До Харківської митниці вказаний товар не доїхав внаслідок розпочатої російською федерації військової агресії проти України.
Згідно з листом філії транспортної логістики Акціонерного товариства "Української залізниці" від 15.09.2022 № ЦТЛ-19/772, на запит позивача повідомлено, що вагони № 57758815, № 57757817, № 76603281, № 77414092 прибули 22.02.2022 о 18:45 год. на станцію Куп'янськ-Сортувальний (430002) регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця", вагони №76601715, № 77373991, № 76610906 - 23.02.2022 о 12:45 год..
Станом на день оголошення військового стану по всій території України, вищевказані вагони перебували на станції Куп'янськ-Сортувальний.
На час розгляду справи, вказані вагони, згідно з АСК ВП УЗ, обліковується на станції Куп'янськ-Сортувальний (43002) регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до листа Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) від 01.11.2023 № 2048/6.1-38-23/6, ТОВ «Катма Груп» повідомлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2022 у справі № 761/6594/22 в управлінні АРМА передано речові докази у кримінальному провадженні № 72022000410000003, заарештовано та передано речові докази в управління АРМА, зокрема арештовані вагони, зазначені у листі. До завершення заходів організації управління майном АРМА, Активи передаються на відповідальне зберігання Акціонерному товариству "Укрзалізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) з правом їх комерційного використання (управління). Всі активи, які передані АРМА в управління є речовими доказами у кримінальному провадженні, щодо яких визначено спеціальний порядок їх зберігання, відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України та статей 1, 9, 19, 20 Закону з метою забезпечення їх економічної вартості. Також зазначено, що в управління АРМА передано лише залізничні вагони без вантажу, товарно-матеріальні цінності, зокрема газ вуглеводний скраплений паливний, в управління АРМА не передавались.
Листом АТ "Укрзалізниця" від 15.11.2023 № ЦЦМ-12/473 повідомлено, що вагони № 76601715, № 77373991, № 76610906, № 57758815, № 57757817, № 76603281, № 77414092, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2022 у справі №761/6594/22 (провадження №1-кс/761/4003/2022), передані на відповідальне зберігання Товариству з правом комерційного використання (управління) зазначеними вагонами та правом користування. При цьому, згідно з даними інформаційних систем філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ «Укрзалізниця», які носять виключно інформаційний характер, дані вагони знаходяться на станції Куп'янськ-Сортувальний регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Вказана станція розташована в межах Куп'янської міської територіальної громади Харківської області, яка наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, віднесена з 24.02.2022 до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Станом на теперішній час Товариство не отримало від Харківської обласної військової адміністрації дозвіл на доступ до інфраструктури зазначеної станції. Відповідно, перевірити фактичну наявність та стан вагонів № 76601715, № 77373991, № 76610906, № 57758815, № 57757817, № 76603281, № 77414092, а також стан вантажу в них неможливо. Враховуючи вищевикладене, питання щодо вказаних вагонів та вантажу в них може бути вирішене виключно після надання Товариству доступу до залізничної інфраструктури даного регіону.
Харківською митницею направлено запит до Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" № 7.14/17.1/14/3373 від 24.10.2022 щодо надання інформації про місця знаходження товарів, що переміщувалися під митним контролем митною території України.
Листом від 08.11.2022 № 42-1-37/841 АТ «Українська залізниця» повідомила, що вагони по вищезазначеним МД знаходяться на станції Куп'янськ-Сортувальний АТ "Українська залізниця" на території, що була тимчасово окупована.
Відповідач листом від 22.09.2023 № 7.14-2/15-01/13/4765 ТОВ «Катма Груп» направив позивачу вимогу про сплату митних платежів від 22.08.2023 № 80700/2023/0009 та № 80700/2023/0010, які отримано позивачем 01.09.2023.
Також, Харківською митницею позивачу листом від 06.10.2023 №7.14-2/15-01/13/5585 повідомлено, що на підставі ч. 4 ст. 317-1 МК України, 15.09.2023 фінансову гарантію у вигляді грошової застави по МД типу "ІМ 40 ЕЕ" № UA903000/2022/904515 у загальному розмірі 965728,45 грн. та фінансову гарантію у вигляді грошової застави по МД типу «ІМ 40 ЕЕ» № UA903000/2022/9047219 у загальному розмірі 1234900,12 грн. перераховано до державного бюджету України.
Не погоджуючись з вимогою відповідача про сплату митних платежів № 807000/2023/0010 від 22.08.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних вимог Харківської митниці про сплату митних платежів №807000/2023/0009 від 22.08.2023 та №807000/2023/0010 від 22.08.2023 та зазначив, що існування у зазначений період форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатом № 3100-23-4778 від 19.12.2023 (вих. № 631/05-4), свідчить про відсутність у позивача обов'язку зі сплати митних платежів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012 (далі по тексту - МК України).
Відповідно до ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 91 МК України, переміщення товарів у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 91 МК України, митний режим транзиту застосовується до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України).
Згідно з п. 3 ст. 93 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, а в разі поміщення товарів на підставі документа, зазначеного у частині шостій статті 94 цього Кодексу, - до закінчення строку, визначеного відповідно до законодавства, яке встановлює основні засади організації та здійснення режиму спільного транзиту товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 МК України, встановлюються такі строки транзитних перевезень до митного органу призначення в Україні залежно від виду транспорту, якщо інше не передбачено цією статтею для залізничного транспорту - 28 діб.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення. При ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу. Митний орган призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту. Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі припинення митного режиму транзиту згідно з частиною восьмою цієї статті вивезення товарів за межі митної території України не вимагається, а гарантії, надані відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 92 цього Кодексу, підлягають поверненню (вивільненню).
Статтею 193 МК України встановлено, що за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. У разі втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником встановлених цим Кодексом строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов'язання щодо сплати митних платежів. Перевізник звільняється від зобов'язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 255 МК України, митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Згідно з ч. 1 ст. 306 МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), способами забезпечення сплати митних платежів є: фінансові гарантії; гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року; гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5, 6, 7 ст. 307 МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод. Фінансова гарантія видається гарантом і надається митним органам особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова гарантія діє на всій митній території України. У разі невиконання особою зобов'язання із сплати митних платежів, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, митний орган із залученням представників гаранта, що видав таку гарантію, з'ясовує обставини невиконання зобов'язання, після чого направляє цьому гарантові вимогу щодо сплати належної суми митних платежів. До вимоги додаються завірені митним органом копії документів, що підтверджують невиконання зобов'язання. Процедура направлення вимоги та перелік обов'язкових документів, що до неї додаються, визначаються в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу. Фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро, крім випадків надання фінансових гарантій згідно з главами 8 і 20 цього Кодексу. Вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним митним органом підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією.
Грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім'я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів (ч. 1 ст. 309 МК України).
Згідно з ч. 10 ст. 309 МК України, у разі невиконання обов'язку, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених/переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини третьої статті 317-1 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу.
Статтею 310 МК України, встановлено, що у випадках, зазначених у цьому Кодексі, фінансові гарантії надаються митним органам під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму. Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом.
Відповідно до ст. 311 МК України, митні органи як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов'язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу митного органу кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов'язань із сплати митних платежів. Після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов'язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як митний орган отримає підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим митним органом. Підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є: 1) щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митному органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов'язань; 2) завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, у який задекларовано товари; 3) завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму; 4) виконання зобов'язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу. Дія фінансової гарантії припиняється: 1) на вимогу гаранта, за умови відсутності прикріплень фінансової гарантії до митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів, шляхом надсилання авторизованого електронного повідомлення; 2) у разі відсутності факту ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією, до якої прикріплена індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія, протягом 30 днів з дати оформлення цієї декларації митним органом; 3) у разі відкликання або визнання недійсною в порядку, передбаченому цим Кодексом, митної декларації, до якої прикріплена індивідуальна (одноразова) гарантія.
Статтею 312 МК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, суми митних платежів, що підлягають сплаті, повинні бути перераховані гарантом на рахунок митного органу впродовж трьох банківських днів з дня отримання гарантом вимоги митного органу про таку сплату. Форма вимоги встановлюється в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу. Отримані від гаранта кошти в рахунок погашення зобов'язань перераховуються митним органом до державного бюджету впродовж одного робочого дня.
Аналізуючи вказані норми митного законодавства, колегія суддів вказує, що під час транзиту товари переміщуються через митну територію України без сплати митних платежів. Проте такі товари, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні перебувати у незмінному стані; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення визначеного строку та мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України.
Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки.
У разі порушення встановлених кодексом вимог щодо переміщення товару в режимі транзиту відповідальність у вигляді сплати митних платежів може бути покладено або на перевізника, у разі втрати товарів чи видачі товару без дозволу митного органу (за виключенням знищення або безповоротного пошкодження внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили), або на гаранта, що видав гарантію у вигляді документа, у разі перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення, а при переміщенні в межах зони діяльності одного митного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого.
Відповідно до ч. 4 ст. 311 МК України, митний орган направляє гарантові, що видав гарантію у вигляді документа, вимогу щодо сплати митних платежів у разі:
1) перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного митного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого);
2) встановлення митним органом факту порушення вимог і умов митних режимів з умовним звільненням від оподаткування митними платежами;
3) настання терміну сплати податкових зобов'язань відповідно до розділу III цього Кодексу;
4) встановлення митним органом факту порушення вимог і умов тимчасового ввезення або транзиту товарів, транспортних засобів особистого користування, що переміщуються через митний кордон України громадянами відповідно до розділу XII цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 11 ст. 311 МК України, підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є:
1) щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митному органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов'язань;
2) завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, у який задекларовано товари;
3) завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму;
4) виконання зобов'язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.
Отже, підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є, зокрема щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митному органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов'язань.
Згідно з п. 8 ст. 102 МК України, митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі припинення митного режиму транзиту згідно з частинами восьмою дев'ятою цієї статті забезпечення сплати митних платежів, надане відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 92 цього Кодексу, підлягає поверненню (вивільненню).
За нормами ч. 1 ст. 290 МК України, обов'язок із сплати митних платежів припиняється:
1) при виконанні обов'язку із сплати митних платежів;
2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами;
3) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до цього Кодексу;
4) якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу.
Отже, у випадках, коли вантаж знищений або втрачений внаслідок дії непереборної сили, конфіскований або вилучений державними органами, гарантійний випадок не настає, а обов'язок зі сплати митних платежів у гаранта не виникає, режим транзиту припиняється.
Крім того, згідно з частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видача сертифікатів про такі обставини належить до повноважень Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 6.1 вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Війна є форс-мажорною обставиною в силу закону.
Зокрема, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Також, 19.12.2023 за № 631/05-4 позивачем було отримано Сертифікат № 3100-23-4778 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України, що підтверджує унеможливлення отримати товар позивачем через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Отже, припинення митного режиму транзиту у випадку обставин непереборної сили, передбачене ст. 102 МК України, унеможливлює фактичну доставку товарів до визначеного митним органом місця митного оформлення.
Колегія суддів зазначає, що, згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 102 МК України, обов'язок із сплати митних платежів припиняється у разі припинення митного режиму транзиту і зазначається можливість повернення (вивільнення) забезпечення сплати митних платежів, яке було надане відповідно до статті 92 МК України.
Варто також враховувати положення статті 290 МК України, згідно з якою обов'язок із сплати митних платежів припиняється в разі виконання цього обов'язку, конфіскації товарів, їх знищення, передачі у власність держави, або коригування митної вартості, а також при настанні форс-мажорних обставин.
Як встановлено судовим розглядом, підставою для прийняття митним органом оскаржуваних вимог став сплив строку транзитних перевезень, який за п. 2 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України становить 28 діб (для залізничного транспорту). При цьому, матеріалами справи підтверджується факт дії обставин непереборної сили (військової агресії російської федерації проти України) протягом зазначеного строку (та пізніше), під час перевезення вантажу АТ «Укрзалізниця» (далі - перевізник або Укрзалізниця), зокрема перебування вагонів, в яких він перевозився на станції Куп'янськ-Сортувальний, яка була тимчасово окупована, про що митниці було відомо до прийняття оскаржуваних вимог.
Як встановлено у п. 1 ч. 2 цієї статті, до строків зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 192 Митного кодексу України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний;
1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;
2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з ч. 2 та 3 ст. 193 Митного кодексу України, у разі втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів.
Перевізник звільняється від зобов'язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили, в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних перевезень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.10.2012 № 1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 № 2120/22432, якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.
Митний орган, до якого звернувся перевізник, протягом цієї самої доби вносить до ЄАІС відомості (дату та номер реєстрації звернення митним органом) про факт наявності звернення та каналами електронного зв'язку інформує митницю відправлення і митницю призначення про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортного засобу.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 73-8 Митного кодексу України, митні режими транзиту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, переробки за межами митної території припиняються митним органом у випадку повної втрати товарів, транспортних засобів комерційного призначення внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу.
З відповідною заявою, згідно з розд. VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 № 1669/21981, мав звернутися перевізник.
Крім того, за ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2022 року у справі № 761/6594/22 (провадження № 1-кс/761/4003/2022), залізничні вагони, у яких перевозився товар (№57758815, №57757817, №76603281, №77414092, №76601715, №77373991, №76610906), було арештовано у рамках кримінального провадження №72022000410000003, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 5 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, передано, як речові докази в управління АРМА та до завершення заходів організації управління майно передано на відповідальне зберігання АТ «Укрзалізниця» з правом комерційного використання (управління) зазначеними вагонами.
Це також є обставиною непереборної сили, час дії яких не включається до строків, зазначених у частині першій статті 95 Митного кодексу України.
Таким чином, в ситуації, що склалася з початком військової агресії російської федерації проти України (перебування вантажу на тимчасово окупованій території), а також арешту майна, та до припинення дії обставин непереборної сили (ліквідації їх наслідків), підстав для прийняття відповідачем оскаржуваних вимог не було, а, отже, такі є протиправними.
У разі втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником строку транзитних перевезень (доставки) товарів, встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов'язання щодо сплати митних платежів. Перевізник звільняється від зобов'язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили, в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу (ст. 193 Митного кодексу України).
За ч. 4 ст. 73-8 Митного кодексу України, у разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митних режимів, визначених частинами першою - третьою цієї статті, або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму, митні органи вживають заходів, передбачених цим Кодексом, зокрема визначених ст. 317 Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 317 МК України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що процедура запиту інформації здійснюється митним органом, який здійснив випуск товарів, у разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму.
Запит інформації надсилається: 1) митному органу, в зоні діяльності якого встановлені такі обставини та/або події; 2) декларанту; 3) іншим митним органам (за необхідності).
Під час судового розгляду встановлено, що жодному з перелічених суб'єктів відповідачем запиту не було направлено, а лише направлено запит до перевізника АТ "Укрзалізниця", який не був у переліку суб'єктів, обов'язкових для направлення інформаційного запиту, згідно з вимогами ст. 317 МК України, на час спірних правовідносин.
За приписами частин 4 та 5 статті 317 МК України, декларант зобов'язаний надати відповідь на запит інформації від митного органу протягом 10 днів з дати отримання запиту.
Якщо інформація, надана у відповідь на запит митного органу, є недостатньою, а додаткова інформація може бути отримана від інших митних органів, митний орган, який здійснив випуск товарів, направляє запит інформації до відповідних митних органів.
Частиною 7 статті 317 МК України встановлено, що у разі встановлення факту невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму: 1) митний орган, який встановив такий факт, інформує про це митний орган, який здійснив випуск товарів, з наданням відповідних підтверджуючих документів (за наявності); 2) митний орган, який здійснив випуск товарів, невідкладно вживає заходів для встановлення факту виникнення обов'язку із сплати митних платежів.
Відповідно до частин 8 та 9 статті 317 МК України, у разі встановлення факту виникнення обов'язку із сплати митних платежів митний орган, який здійснив випуск товарів, вживає заходів для ідентифікації осіб, на яких покладається обов'язок із сплати митних платежів.
Митним органом, відповідальним за здійснення контролю сплати митних платежів, є митний орган, який здійснив випуск товарів.
Відповідно до частин 1 статті 317-1 МК України, митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, на підставі наявної інформації, документів та відомостей, у тому числі відомостей щодо результатів контролю товарів під час їх поміщення в митний режим та/або під час завершення такого режиму, визначає момент виникнення обов'язку із сплати митних платежів відповідно до статті 289 цього Кодексу та здійснює розрахунок суми митних платежів відповідно до законодавства України з питань митної справи.
Згідно з частиною 2 статті 317-1 МК України, митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів після розрахунку суми митних платежів складає та направляє вимогу про сплату митних платежів за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, кожній особі, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу.
Частинами 3 та 4 статті 317-1 МК України встановлено, що особа, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів відповідно до частин 1 і 3 статті 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини другої цієї статті зобов'язана перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.
У разі невиконання обов'язку із сплати митних платежів, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини 3 цієї статті.
Частиною 10 статті 309 МК України встановлено, що у разі невиконання обов'язку, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених/переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини 3 статті 317-1 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 11 статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 317-2 МК України, у разі невиконання обов'язку із сплати митних платежів протягом строку, визначеного частиною 3 статті 317-1 цього Кодексу, митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів складає та направляє гаранту, який видав гарантію, вимогу про сплату митних платежів разом з іншими документами щодо відповідної операції з товарами.
У разі якщо протягом строку, визначеного частиною 3 статті 317-1 цього Кодексу, особа, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, частково виконала такий обов'язок, вимога про сплату митних платежів направляється гаранту на суму несплаченої частини митних платежів.
Гарант протягом 30 днів, наступних за днем отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини 1 цієї статті, зобов'язаний перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.
Також, слід зазначити, що, відповідно до пункту 1 Порядку № 657, цей Порядок визначає особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені МК України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі.
Розділом VIII Порядку № 657 визначено порядок дій у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 657, документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;
обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;
факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 657, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Пунктом 5 Порядку № 567 визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.
Якщо керівником митного органу, у зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особою, що виконує його обов'язки, після опрацювання заяви з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків прийнято рішення про недоцільність проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, або якщо протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили відсутня можливість дістатися до місця пригоди, особі, що подала заяву про аварію або дію обставин непереборної сили, митним органом невідкладно надається письмове підтвердження факту отримання такої заяви, у якому зазначаються причини непроведення митним органом огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, яке засвідчується підписом керівника цього митного органу або особи, що виконує його обов'язки, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки. Копія такого письмового підтвердження надсилається протягом трьох робочих днів митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 657, у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Разом із заявою подаються: документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу.
Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п'яти робочих днів з дати її подання.
Якщо товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, перебувають у зоні діяльності цього самого митного органу, керівником такого органу або особою, що виконує його обов'язки, невідкладно після отримання заяви здійснюються заходи, передбачені пунктом 5 цього розділу.
Розгляд заяви проводиться з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків, документів, наданих заявником та отриманих від іншого митного органу (якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу), та результатів проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, безпосередньо митним органом, під контролем якого перебувають ці товари, транспортні засоби. Під час розгляду заяви митним органом враховується інформація (за наявності), надана іншими державними органами, митними або правоохоронними органами іноземних держав.
За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.
Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.
Рішення оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві та засвідчується підписом особи, яка його винесла, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки.
Якщо приймається рішення про припинення (завершення) митного режиму, у резолюції після запису «Митний режим (зазначається назва митного режиму) припинено (завершено)» має бути зазначено, відносно яких саме транспортних засобів або товарів (їх частини) припинено (завершено) митний режим.
Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, по всій території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан. Таке рішення ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України.
При цьому, воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
У зв'язку із військовою агресією з боку російської федерації та введенням воєнного стану на території України, Кабінетом Міністрів України затверджено розпорядження №188-"Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю". Зокрема, з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 тимчасово закриті пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на усій ділянці кордону з РФ, РБ, а також на центральній ділянці українсько-молдовського кордону.
На підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнного стану на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що підтверджується листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf)).
Як зазначено вище, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Так, 19.12.2023 за № 631/05-4 позивачем було отримано Сертифікат № 3100-23-4778 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України, що підтверджує унеможливлення отримати товар позивачем через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Крім того, ухвалою суду від 25.06.2025 було витребувано у АТ «Укрзалізниця» письмові відомості та копії документів щодо усіх здійснених дій (вжитих заходів) АТ «Укрзалізниця» (його структурними підрозділами, зокрема Регіональною філією «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця»), як перевізника цього вантажу (за попередніми митними деклараціями типу «ІМ 40 ЕЕ" №UA903000/2022/904516 від 19 лютого 2022 року, № UA903000/2022/904719 від 22 лютого 2022 року, який перетнув митний кордон України у період з 19 по 23 лютого 2022 року у вагонах №№ 57758815, 57757817, 76603281, 77414092, 76601715, 77373991, 76610906), з початком військової агресії російської федерації проти України (24.02.2022) по теперішній час, зокрема виконання обов'язків перевізника за ст. 192 Митного кодексу України, розд. II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних перевезень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.10.2012 № 1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 № 2120/22432, розд. VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 №1669/21981, а також подальшої долі цього вантажу (його на даний час фактичної наявності/або знищення, пошкодження, втрати, тощо), його теперішнього місцезнаходження, можливості закінчення виконання зобов'язань з його перевезення та доставки до пункту призначення.
На виконання зазначеної заяви АТ «Укрзалізниця» було надано наявні у них докази та повідомлено, що, згідно з їх інформаційними базами, вагони №№ 57758815, 57757817, 76603281, 77414092, 76601715, 77373991, 76610906, обліковуються на станції Куп'янськ-Сортувальний регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» з 22.02.2022.
Станція Куп'янськ-Сортувальний розташована на території міста Куп'янськ Куп'янської міської територіальної громади, який входить у «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, місто Куп'янськ знаходилось серед тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях в період з 24.02.2022 по 09.09.2022, серед територій активних бойових дій з 09.09.2022 по 17.09.2022, серед територій можливих бойових дій в період з 17.09.2022 по 20.12.2024, серед територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси в період з 21.12.2024 по теперішній час.
З метою доступу до залізничної інфраструктури та території підрозділів АТ «Укрзалізниця», які знаходились у межах Куп'янської територіальної громади після її деокупації АТ «Укрзалізниця» зверталось до Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації з проханням повідомити, чи були проведені дії з обстеження та розмінування залізничної інфраструктури на такій території та чи можна здійснити інвентаризацію вантажів, вагонів та інших об'єктів залізничної інфраструктури, що розташовані на зазначених територіях.
На наведений лист, АТ «Укрзалізниця» було отримано відповідь від 27.03.2023 №03-01-02/742, за змістом якої було наголошено, що на території Куп'янського району ведуться бойові дії, у зв'язку з чим заходи з розмінування не проводились.
Враховуючи наведену в листі інформацію, факт припинення з 24.02.2022 здійснення технологічно-виробничого процесу роботи станції Куп'янськ-Сортувальний з причини військової агресії російської федерації проти України та неможливості фізичного доступу до об'єктів залізничного транспорту був засвідчений Актом довільної форми від 27.03.2023, складеним Харківською дирекцією залізничних перевезень регіональної філії «Південна залізниця».
З метою перевірки фактів, що можуть свідчити про наявність ознак кримінальних правопорушень стосовно заволодіння майном в результаті військової агресії російської федерації проти України, регіональною філією «Південна залізниця» 26.04.2023 направлено повідомлення про кримінальне правопорушення до Слідчого управління ГУНП в Харківській області № НЗ-1-37/293. За результатом розгляду направленого повідомлення Куп'янським РВП ГУНП в Харківській області порушено кримінальне провадження 12023221100001323 від 18.05.2023 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 438 ч. 1 КК України (порушення законів і звичаїв війни). Внаслідок ворожих ударів станція Куп'янськ-Сортувальний регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» зазнала руйнувань, через відсутність доступу до об'єктів залізничної інфраструктури будь-які відомості щодо наявності та цілісності залізничних вагонів відсутні.
Слід зазначити, що після деокупації і по цей час територія м. Куп'янськ знаходиться в зоні близькій до лінії фронту та проведення активних бойових дій.
Загальновідомими також є факти щоденних обстрілів та бомбардування Куп'янського регіону Харківської області.
З огляду на наведене, зважаючи на перебування території м. Куп'янська під окупацією, масштабність руйнувань лівобережної частини м. Куп'янська, нездійснення розмінування вказаної території після деокупації (високий ризик якого зберігається і на цей час), беззаперечної загрози життю людей на вказаній території щоденними обстрілами, зробити здійснення огляду місця розташування вказаних вагонів та встановити подальшу долю вантажу, який в них знаходився, його на даний час фактичної наявності/або знищення, пошкодження, втрати, тощо, можливості закінчення виконання зобов'язань з його перевезення та доставки до пункту призначення з 24.02.2022 по теперішній час є неможливим.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що митний режим "транзиту" щодо переміщення товару за вантажними митними деклараціями типу «ІМ 40 ЕЕ» №UA903000/2022/904516 та №UA903000/2022/904719 підлягає припиненню (завершенню), оскільки обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) саме для цього випадку щодо неможливості доставити товар до митниці призначення встановлені отриманим позивачем сертифікатом № 3100-23-4778 від 19.12.2023 Торгово-промислової палати України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що існування у зазначений період форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатом № 3100-23-4778 від 19.12.2023 (вих. № 631/05-4), свідчить про відсутність у позивача обов'язку зі сплати митних платежів.
Крім того, як зазначено вище, за ч. 4 ст. 73-8 Митного кодексу України, у разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митних режимів, визначених частинами першою - третьою цієї статті, або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму, митні органи вживають заходів, передбачених цим Кодексом, зокрема визначених ст. 317 Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 317 МК України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що процедура запиту інформації здійснюється митним органом, який здійснив випуск товарів, у разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митного режиму або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму.
Запит інформації надсилається: 1) митному органу, в зоні діяльності якого встановлені такі обставини та/або події; 2) декларанту; 3) іншим митним органам (за необхідності).
Судовим розглядом встановлено, що жодному з перелічених суб'єктів відповідачем запиту не було направлено, а лише направлено запит до перевізника АТ "Укрзалізниця", який не був у переліку суб'єктів, обов'язкових для направлення інформаційного запиту, згідно з вимогами ст. 317 МК України, на час спірних правовідносин.
Таким чином, відповідачем в порушення ч.ч. 1, 2 ст. 317 МК України не було направлено запиту інформації митному органу, в зоні діяльності якого встановлені такі обставини та/або події; декларанту; іншим митним органам (за необхідності), що свідчить про неповне з'ясування відповідачем обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митних режимів, що, в свою чергу, свідчить про передчасне прийняття спірних вимог щодо сплати ТОВ "Катма Груп" митних платежів.
Отже, вимоги Харківської митниці №807000/2023/0009 та №807000/2023/0010 від 22.08.2023 щодо сплати ТОВ "Катма Груп" митних платежів є необґрунтованими та протиправними, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Катма Груп".
Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
У відповідності до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 по справі № 520/2213/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко