06 листопада 2025 р.Справа № 520/31395/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 (суддя: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 07.04.2025) по справі № 520/31395/24
за позовом ТОВ «Строй Груп Україна»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА" (далі по тексту - позивач, ТОВ "СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00634840713 від 11 листопада 2024 року.
В обґрунтування позову вказує, що спірне рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його протиправність та є підставою для скасування.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі № 520/31395/24 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА" (вул. Соіча, буд. 2, оф. 3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61037, код ЄДРПОУ 42849184) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00634840713 від 11 листопада 2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА" (вул. Соіча, буд. 2, оф. 3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61037, код ЄДРПОУ 42849184) суму сплаченого судового збору у розмірі 6463 (шість тисяч чотириста шістдесят три) грн 63 коп..
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі № 520/31395/24 скасувати, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» вимог податкового законодавства, а саме п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення суми від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 538 636 грн. за серпень 2024 року
Вказує, що охопленому перевіркою звітному періоді платником податків ТОВ «Строй Груп Україна» (код за ЄДРПОУ 42849184) оформлено взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від'ємного значення з ПДВ.
Зазначає, що ТОВ «Строй Груп Україна», згідно з даними бухгалтерського обліку, по кредиту рахунку 631 не відображено отримання будівельних робіт від ТОВ «ВІНЕРБУД». Вказує, що походження та використання будівельних матеріалів, відображених в актах виконаних робіт від 01.07.2024 № 1/1 від 01.07.2024 на суму 865 376 грн., не можливо підтвердити. Крім того, у зв'язку з тим, що на підприємстві ТОВ «ВІНЕРБУД» обліковується лише 7 осіб, можливо дійти висновку, що ТОВ «ВІНЕРБУД» не мало можливості виконувати зазначені в документах обсяги ремонтних робіт. Також, згідно з реєстрами ЄРПН, підприємство ТОВ «ВІНЕРБУД», маючи 11 працівників, здійснювало різноманітні будівельні роботи, крім Харківської області, ще на об'єктах, які розташовані у Київській, Чернівецькій областях, а тому можливо дійти висновку про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності наявними трудовими ресурсами.
Також, вказує, що ТОВ «Строй Груп Україна», згідно з даними бухгалтерського обліку, по кредиту рахунку 631 не відображено отримання будівельних робіт від ТОВ «РСУ-9». Зазначає, що походження та використання будівельних матеріалів, відображених в актах виконаних робіт від 01.06.2024 № 3, від 01.06.2024 № 4 на суму 600 048,06 грн., не можливо підтвердити. Крім того, у зв'язку з тим, що на підприємстві ТОВ «РСУ-9» обліковується лише 19 осіб, можливо дійти висновку, що ТОВ «РСУ-9» не мало можливості виконувати зазначені в документах обсяги ремонтних робіт. Також, згідно з реєстрами ЄРПН, підприємство ТОВ «РСУ-9», маючи 19 працівників, здійснювало різноманітні будівельні роботи, крім Харківської області, ще на об'єктах, які розташовані в Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській, Київській областях та місті Києві, а тому можливо дійти висновку про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності наявними трудовими ресурсами.
Відтак, вважає спірне податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, законним та таким, що не належить скасувати.
Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд у задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 відмовити у повному обсязі, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025- залишити без змін.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказів Головного управління ДПС у Харківській області від 30.09.2024 № 4347-П та від 07.10.2024 № 4488-П посадовими особами Головного управління ДПС у Харківській області у період з 07 жовтня по 11 жовтня 2024 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при декларуванні за серпень 2024 року у податковій декларації з ПДВ від'ємного значення з ПДВ.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» вимог податкового законодавства, а саме п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення суми від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 538 636 грн. за серпень 2024 року.
Своє документальне оформлення вказані висновки знайшли у складеному посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області Акті перевірки № 48339/20-40-07- 13-05/42849184 від 18.10.2024.
30 жовтня 2024 року ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» подані заперечення на Акт перевірки.
За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Харківській області дійшло висновку про правомірність дій посадових осіб контролюючого органу, які проводили перевірку у позивача, та підтвердило обґрунтованість висновків Акта перевірки. Така відповідь була відображена у листі ГУ ДПС у Харківській області № 3928/Ж12/20-40-07-13-11 від 07.11.2024.
11 листопада 2024 року Головним управління ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00634840713 за формою «В4», згідно з яким встановлено порушення ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 538 636,00 грн., відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, врегульовано Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Розділом V Податкового кодексу України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.
За приписами пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Норми п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною першою статті 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону №996-XIV).
Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Пунктом 2.4 Наказу №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» є зареєстрованою юридичною особою приватного права (дата державної реєстрації 27.02.2019), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З 01.04.2019 ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Реєстру платників ПДВ від 07.03.2019.
Основним видом діяльності ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20). Окрім того, згідно з даними ЄДР, видами діяльності ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» також визначені: 33.11. Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.20. Установлення та монтаж машин і устатковання; 41.10. Організація будівництва будівель; 42.22. Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 42.99. Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.21. Електромонтажні роботи; 43.22. Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29. Інші будівельно-монтажні роботи; 43.39. Інші роботи із завершення будівництва; 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля; 68.10. Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.31. Агентства нерухомості; 68.32. Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 71.12. Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
Судом встановлено, що між ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» та ТОВ «ВІНЕРБУД» були укладені договори субпідряду № 03/06-1 та № 03/06-2 від 03.06.2024, за умовами яких ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» як Замовник доручає, а ТОВ «ВІНЕРБУД» як Підрядник забезпечує виконання Будівельних робіт відповідно до умов Договору.
Відповідно до п.2.1 Договору № 03/06-1 від 03.06.2024, загальна вартість робіт за цим Договором визначається Договірною ціною (Додаток №1) та складає 1 800 000, 00 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ- 300 000, 00 (триста тисяч) гривень 00 копійок, яка включає вартість матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, а також відшкодування всіх інших витрат Підрядником.
Згідно з п.2.1 Договору № 03/06-2 від 03.06.2024, загальна вартість робіт за цим Договором визначається Договірною ціною (Додаток №1) та складає 2 016 000 (два мільйона шістнадцять) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ- 336 000, 00 (триста тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок, яка включає вартість матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, а також відшкодування всіх інших витрат Підрядником.
Виконання умов вказаних договорів підтверджуються: за Договором № 03/06-1 від 03.06.2024 - Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1/1 від 01.07.2024 (за формою № КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 01.07.2024 (за формою № КБ-3), договірною ціною та локальним кошторисом на будівельні роботи № 02-01-01; за Договором № 03/06-2 від 03.06.2024 - Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1/2 від 01.07.2024 (за формою № КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 01.07.2024 (за формою № КБ-3), договірною ціною та локальним кошторисом на будівельні роботи № 02-01-01.
ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» за Договорами здійснило оплату прийнятих робіт, що підтверджується: за Договором № 03/06-1 від 03.06.2024 - платіжними дорученнями № 1878 від 25.07.2024 та № 1903 від 07.08.2024, а також листом про коригування призначення платежу № 09/08-2024 від 09.08.2024; за Договором № 03/06-2 від 03.06.2024 - платіжним дорученням № 1879 від 25.07.2024, листом про коригування призначення платежу № 09/08-2024 від 09.08.2024
Всі описані вище господарські операції за обома договорами субпідряду відображені позивачем у бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 631 за період 01.06.2024 - 21.10.2024.
За підсумками господарських операцій відповідно до приписів п.п. 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за правилом "першої події" ТОВ «ВІНЕРБУД» були зареєстровані податкові накладні №№ 1 та 2 від 01.07.2024, що підтверджується квитанціями № 9205864273 від 23.07.2024 та № 9207084465 від 24.07.2024 про реєстрацію цих накладних.
За результатом замовлених позивачем у ТОВ «ВІНЕРБУД» за обома договорами субпідряду, реалізовані ним на користь ПрАТ «ВАЙТЕРРА КОЛОС» (код ЄДРПОУ 30753688), а саме при виконанні робіт з Капітального ремонту підземного бензосховища олійно-екстракційної дільниці ПрАТ «ВАЙТЕРРА КОЛОС» із заміною технологічного устаткування за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Пересічне, вул. Центральна, буд. 1, на підставі укладеного між позивачем та ПрАТ «ВАЙТЕРРА КОЛОС» договору генерального (будівельного) підряду № 32к від 12.04.2024, що підтверджується договором (із додатками), договірною ціною, локальним кошторисом на будівельні роботи № 01-01-01, локальним кошторисом на будівельні роботи № 02-01-01, локальним кошторисом на будівельні роботи № 02-02- 01, локальним кошторисом на будівельні роботи № 06-01-01 та локальним кошторисом на будівельні роботи № 07-01-01 (копії додаються). Крім того, ПрАТ «ВАЙТЕРРА КОЛОС» провів оплату на користь позивача за виконані будівельні роботи, що підтверджується платіжними інструкціями № 342 від 23.04.2024 та № 661 від 16.07.2024.
Між ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» та ТОВ «РСУ-9» укладені договори підряду № 06/05/24 та № 06/05-24 від 06.05.2024, за умовами яких ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» як Замовник доручає, а ТОВ «РСУ-9» як Підрядник забезпечує виконання Будівельних робіт відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору №06/05/24 від 06.05.2024, загальна вартість робіт за цим Договором визначається Договірною ціною (додаток №1) та складає 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ - 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок, яка включає вартість матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, а також відшкодування всіх інших витрат Підрядника.
Відповідно до п. 2.1 Договору №06/05-24 від 06.05.2024, загальна вартість робіт за цим Договором визначається Договірною ціною (додаток №1) та складає 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ - 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок, яка включає вартість матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, а також відшкодування всіх інших витрат Підрядника.
За підсумками виконання цих Договорів ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» прийняті роботи, що підтверджується: за Договором № 06/05/24 від 06.05.2024 - Актом приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 01.06.2024 (за формою № КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 01.06.2024 (за формою № КБ-3), договірною ціною та локальним кошторисом на будівельні роботи № 02-01-01; за Договором № 06/05-24 від 06.05.2024 - Актом приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 01.06.2024 (за формою № КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 01.06.2024 (за формою № КБ-3), договірною ціною та локальним кошторисом на будівельні роботи № 02-01-01.
ТОВ «СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА» за Договорами здійснило оплату прийнятих робіт, що підтверджується: за Договором № 06/05/24 від 06.05.2024 - платіжними дорученнями № 1835 від 27.06.2024, № 1924 від 28.08.2024 та № 1977 від 11.10.2024, а також листом про коригування призначення платежу № 11/10-2024 від 11.10.2024; за Договором № 06/05-24 від 06.05.2024 - платіжними дорученнями № 1834 від 27.06.2024, № 1934 від 10.09.2024 та № 1965 від 03.10.2024, а також листом про коригування призначення платежу № 11/10/1-2024 від 11.10.2024.
Всі описані вище господарські операції за обома договорами субпідряду відображені позивачем у бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 631 за період 01.06.2024 - 21.10.2024.
За підсумками господарських операцій відповідно до приписів п.п. 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за правилом "першої події" ТОВ «РСУ-9» були зареєстровані податкові накладні №№ 68 та 69 від 01.06.2024, що підтверджується квитанціями № 9174356389 від 26.06.2024 та № 9174363205 від 26.06.2024 про реєстрацію цих накладних.
За результатом замовлених позивачем у ТОВ «РСУ-9» за обома договорами субпідряду, були у повному обсязі реалізовані ним на користь ПрАТ «ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 00383231), а саме при виконанні робіт з Реконструкції будівлі станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, адміністративно-побутового корпусу та заводу з виробництва електрокомпонентів для автомобільної галузі (літ. Б-4) під станцію технічного обслуговування вантажних автомобілів, адміністративно-побутового корпусу та цеху з виробництва, зберігання та сортування цигарок, що розташована за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Підрясне, вул. Європейська, буд. 1 (додаткові будівельно-монтажні та електромонтажні роботи), на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «ПРО ТЕК ВІКНА УКРАЇНА» та ПрАТ «ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА» договору підряду на проведення робіт з реконструкції № ПТВУ-СГУ-19/12/23 від 28.12.2023 (у редакції, згідно з договором про внесення змін і доповнень до основного договору від 28.12.2023), що підтверджується основним договором № ПТВУ-СГУ-19/12/23 від 28.12.2023, договором про внесення змін і доповнень до основного договору від 28.12.2023, додатками №№ 1, 2, 3 від 28.12.2023, специфікацією № 3 від 14.05.2024 (з протоколом підпису), а також Актом приймання виконаних будівельних робіт № 12 від 03.06.2024 (за формою № КБ-2в) (з протоколом підпису), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.06.2024 (за формою № КБ-3) (з протоколом підпису). Крім того, ПрАТ «ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА» у повному обсязі провів оплату на користь позивача за виконані будівельні роботи, що підтверджується рахунками на оплату № 19 від 20.05.2024 та № 20 від 03.06.2024, а також платіжними інструкціями № 2221785 від 23.05.2024 та № 2231070 від 02.08.2024.
За результатом господарських операцій позивачем задекларовано від'ємнє значення з ПДВ в податкових (звітних) періодах 2024 року, що також підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за червень-серпень 2024 року
Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 809/1337/17.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №826/14619/13-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 816/2045/17.
Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів дійшла до висновку, що документи, складені за наслідками господарських операцій між позивачем та його контрагентами не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
При цьому, податковим органом не було спростовано реальності та достовірності наданих первинних документів, не надано доказів, які б вказували, що дані документи складено з порушеннями чи в супереч нормам чинного законодавства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 820/1124/17, висновки про відсутність реальності господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу наданої іншими контролюючими органами податкової інформації та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, зокрема і щодо неподання контрагентами податкової звітності, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а, отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
Колегія суддів зазначає, що податковим органом не було спростовано реальності та достовірності наданих первинних документів, не надано доказів, які б вказували, що дані документи складено з порушеннями чи в супереч нормам чинного законодавства.
Між тим, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускаються контрагентами, при цьому, позивач не може нести відповідальність за можливі негативні наслідки господарської діяльності його контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів.
Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і не обізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
На момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Окрім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб'єкта господарювання додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.
Колегія суддів наголошує, що підстави, які зазначені податковим органом в акті перевірки з урахуванням усіх наданих первинних документів позивачем, не є достатніми та належними для висновку про фіктивність господарських операцій та не узгоджуються з положеннями податкового законодавства.
З урахування вищенаведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 00634840713 від 11 листопада 2024 року є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ГРУП УКРАЇНА".
Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
У відповідності до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі № 520/31395/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова