07.11.2025 Справа № 756/17930/25
Справа № 756/17930/25
Провадження № 1-кс/756/3142/25
7 листопада 2025 року слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2024 за № 12024100050000249 за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, зокрема у тому, що він, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , зловживаючи довірою ОСОБА_8 , під приводом виготовлення «лазерного пристрою», який за своїми технічними характеристиками зможе збивати «Шахеди» та балістичні ракети, заволоділи грошовими коштами, які належали останньому та в подальшому розпорядилися даними грошима на власний розсуд, завдавши ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на загальну суму 3 209 705 грн. 80 коп., не виконавши попередньої домовленості щодо виготовлення «лазерного пристрою» і не маючи наміру її виконувати.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням підозрюваному застави у розмірі 3 209 705 грн. 80 коп., що становить 1 060 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 27.01.2024 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 12024100050000249).
31.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
03.11.2025 захиснику та підозрюваному було надано копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 26.01.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 27.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.02.2024; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 21.03.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_8 від 24.09.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 від 24.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.10.2024; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 12.09.2025; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 10.10.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 17.09.2025; аналізом технічної інформації від 15.01.2025; протоколом огляду предмету від 01.09.2025; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 06.05.2025; іншими матеріалами провадження у їх сукупності.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Заслухавши виступ слідчого та прокурора, які обґрунтовували обставини, передбачені пунктами 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України та зазначили про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків, думку підозрюваного та захисника, які просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під ватрою, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового слідства або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства чи суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину в якому він підозрюється, з огляду на вірогідність переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Так, вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховую тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, його вік, стан здоров'я, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, сімейний та майновий стан, матеріали, що його характеризують, часткове відшкодування шкоди потерпілому, вважаю, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
При цьому, зважаючи на наявність станом на дату розгляду клопотання відомостей про стаціонарне лікування підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе не застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту з метою надання йому можливості продовжити лікування в умовах стаціонару.
За вказаних обставин слідчий суддя дійшов висновку про застосуваня до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, що є пропорційним для запобігання наявним ризикам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Розмір застави щодо особи, що підозрюється чи обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину визначений від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо, суд встановить, що застава у значених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
За загальним правилом, визначеним ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого, а у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання уникнути правосуддя та будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, при визначенні розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 , з урахуванням обставин кримінального провадження, його майнового та сімейного стану, тяжкості вчиненого інкримінованого йому кримінального правопорушення, розміру завданої шкоди, особи підозрюваного, приходжу до висновку, що відповідним та достатнім розміром застави є 530 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 604 840 грн. 00 коп., оскільки вказаний розмір застави є значним, достатнім і цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик втрати грошових коштів буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у виді застави у розмірі 530 (п'ятсот тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 604 840 гривень 00 копійок (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Києва, МФО - 820172).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту місця його проживання (м. Києва) без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, окрім, як під час спільної участі у процесуальних діях.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
Термін дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків визначити два місяці, тобто до 31 грудня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у виді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Роз'яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя