Справа № 308/15221/25
1-кс/308/6396/25
04 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвокат ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором - заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025070000000197, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на майно, -
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором - заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025070000000197, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на майно, яке вилучено 25.10.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки IPHONE 15, грошові кошти в сумі 2000 доларів США, транспортний засіб «Mercedes -Benz» GLC 220 D, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Клопотання мотивоване тим, що вищевказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, з приводу яких здійснюється досудове розслідування та може бути засобом їх вчинення. Крім того, відносно вилученого майна існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно може мати значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, перебування цього майна на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики щодо його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення передачі. У зв'язку з цим є необхідність у накладенні арешту на зазначене майно з метою збереження його як речового доказу.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що клопотання про арешт майна є необґрунтованим та подано до суду з грубим порушенням законодавства. Клопотання не містить відомостей, що вилучений транспортний засіб використовувався як засіб вчинення даного кримінального правопорушення. Звернув увагу на те, що ухвалою про проведення обшуку надавався дозвіл на проведення обшуку у вилученому транспортному засобі з метою відшукання в ньому знарядь і засобів вчинення кримінального правопорушення, однак зазначеною ухвалою не надавався дозвіл на вилучення вказаного транспортного засобу з метою його можливої конфіскації. Додав, що вилучений транспортний засіб на праві власності належить не підозрюваному, а його дружині, яка не має процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, а отже є третьою особою. Факт перебування у шлюбі не є підставою накладення арешту на спільне майно подружжя. Транспортний засіб належить дружині підозрюваного, не містить слідів вчинення злочину, не є знаряддям вчинення злочину. Крім того, клопотання подано до суду не уповноваженою на те особою, оскільки клопотання про накладення арешту майна третьої особи подається до суду прокурором, а не слідчим. У зв'язку з цим, зазначив, що клопотання в частині накладення арешту на вилучений транспортний засіб є не обґрунтованим. Питання щодо накладення арешту на інше, зазначене в клопотанні майно, представник залишив на розсуд суду.
Слідчий, у судовому засіданні зазначив, що вилучений у ході проведення обшуку транспортний засіб був придбаний у березні 2025 року та є спільним майном подружжя, набутим у шлюбі, тобто на 1/2 є власністю ОСОБА_6 . Клопотання про накладення арешту на майно підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025070000000197, відомості про яке 17 квітня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З клопотання також встановлено, що мешканець Мукачівського району ОСОБА_7 , усвідомлюючи те, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу психотропних речовин є можливість швидко незаконно збагатитись, а також будучи обізнаним про місця та осіб у яких можна придбати психотропну речовину метамфетамін, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, організував стійку злочинну групу, до складу якої залучив в якості співорганізаторів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які спільно стали на злочинний шлях нетрудового збагачення за рахунок вчинення протиправних дій, спрямованих на збут психотропних речовин, організували та очолили злочинну групу, до складу якої залучили своїх родичів та знайомих, а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Вказана організована група, збувала наркотичні засоби та психотропну речовину «метамфетамін» на території м. Мукачево та Мукачівського району.
Окрім того встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , причетний до вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Факт вилучення речей, на які слідчий просить накласти арешт, підтверджується матеріалами справи.
Постановою слідчого від 26 жовтня 2025 року, зазначені речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Щодо заперечень представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 з приводу належності вилученого транспортного засобу дружині підозрюваного суд зазначає наступне.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до Сімейного кодексу України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що вилучений транспортний засіб належить і підозрюваному так само як і його дружині, на праві спільної сумісної власності подружжя, у зв'язку з чим вважає доводи адвоката ОСОБА_4 щодо цього необґрунтованими.
Щодо подання до суду клопотання про арешт майна неуповноваженою особою слідчий суддя зазначає наступне.
Так, згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 64-2 КПК третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Отже, положення статті 64-2 КПК визначають момент набуття статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Таким чином, процесуальним законом визначено коло осіб, які мають право на звернення з клопотанням про арешт майна, до якого входять зокрема прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Верховний Суд у свої правовій позиції у справі 991/3310/21 зазначив, що відносно аргументу про неналежний суб'єкт звернення із клопотанням суд зазначає, що частина 2 у зв'язку з частиною 1 статті 64-2 КПК є нормою дефініцією, яка визначає одного з учасників кримінального провадження. Її завданням не є встановлення диференційованого порядку звернення із клопотанням про арешт майна в порівнянні з приписом частини 1 статті 171 КПК, за яким з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Клопотання слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно було погоджено прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , тобто прокурорський нагляд за змістом цього клопотання здійснено, а тому твердження представника про порушення вимог ст. 64-2 КПК визнається слідчим суддею безпідставним.
З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що відшукане майно, а саме: мобільний телефон марки IPHONE 15, грошові кошти в сумі 2000 доларів США, транспортний засіб «Mercedes -Benz» GLC 220 D, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Арешт поданий з метою збереження речових доказів.
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що вилучене майно може мати значення речових доказів, позаяк могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, чи бути знаряддям чи засобом вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, вилучене майно може бути предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом психотропних речовин.
Враховуючи потребу органу досудового розслідування у проведенні слідчих дій з вилученим майном, а також можливість використання його в якості речового доказу у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що на даний момент досудового розслідування зберігаються ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, а відтак є необхідність у накладенні на нього арешту з метою забезпечення його збереження.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
1. Клопотання задовольнити.
2. Накласти арешт на майно, вилучене 25 жовтня 2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки IPHONE 15 та грошові кошти в сумі 2000 доларів США.
3. Накласти арешт на транспортний засіб марки «Mercedes -Benz» моделі GLC 220D, державний номерний знак НОМЕР_1 , вилучений 25 жовтня 2025 року в ході поведення обшуку вказаного транспортого засобу.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 13 год. 15 хв. 07 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1