Справа № 308/16186/25
про розгляд заяви про самовідвід судді
06 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 поданою в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
В провадженні Ужгородського міськрайоного суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 поданою в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Головуючою у справі суддею Бенца К.К. заявлено самовідвід у даній справі, з підстав п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, мотивуючи його тим, що представником позивача ОСОБА_1 є адвокат Овсепян Кристина Адіківна, з якою позивачем укладено договір про надання правової допомоги. Адвокат Овсепян К.А. була помічником в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області та перебувала в підпорядкуванні, зокрема головуючого судді К.К.Бенца, у зв'язку з чим заявлено самовідвід у справі №308/16186/25 з підстав п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Суд вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Розглянувши заяву про самовідвід судді, суд вважає, що зазначену заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.
Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, Суддя неможе розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо: 1)він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2)він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат,с екретар судового засідання абонадавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановленихстаттею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1-2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.
У контексті ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У національному законодавстві відсутні будь-які роз'яснення щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватися судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості суду.
У розумінні ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною РадоюУкраїни, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правиламіжнародного договору.
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (ратифікована Україною 17 липня 1997 року)визначено, щокожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З огляду на основні засади і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями суб'єктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та об'єктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо об'єктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити ,чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007р. та від 24.02.1993р. по справі «Фей проти Австрії» судом вказано, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та не змінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним відбудь-якого невідповідного упередженняабо впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очахрозумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
При цьому, враховуючи специфіку обставин, що можуть зумовити виникнення сумнівів у безсторонності та неупередженості судді Бенца К.К., суд приходить до висновку про неможливість в даному випадку збереження ознаки безсторонності та неупередженості суду, а відтак з метою уникнення будь-яких можливих сумнівів щодо об'єктивності розгляду справи та ухвалення кінцевого рішення, як у сторони у справі, так і будь-якої іншої сторонньої особи, вважаю за доцільне задовольнити заяву про самовідвід.
Окрім того зважаю, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
Враховуючи викладене, обставини, зазначені в заяві про самовідвід судді Бенца К.К. свідчать про неможливість подальшого розгляду справи в такому складі суду, мотиви заявлення самовідводу мають об'єктивне підґрунтя та відповідають положенням ст.36 ЦПК України, ст.15 Кодексу суддівської етики.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Аналогічні ухвали були постановлені суддею Бенца К.К. у справах №308/12695/23, №308/8583/20 та № 308/10944/25.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.36ч. 1 п. 5,39,40,41,258-261 ЦПК України, суд,-
Задовольнити заяву про самовідвід судді К.К. Бенца у розгляді цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 поданою в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Відвести суддю Бенца К.К. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 поданою в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Передати матеріали цивільної справи №308/16186/25 до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог,передбачених ст.33 ЦПК України.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К.Бенца