Справа № 127/34911/25
Провадження № 1-кс/127/13546/25
Іменем України
06 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42016020110000124, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч. 1 ст. 239 КК України, -
05.11.2025 слідчий СВ ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному №42016020110000124, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч. 1 ст. 239 КК України, в якому просила накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:02:103:0046, власником якої являється ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що вищевказана земельна ділянка є об'єктом протиправних дій, а отже має значення речового доказу у кримінальному провадженні.
Власник земельної ділянки в судове засідання не викликався.
Дослідивши зміст та вимоги клопотання слідчий суддя дійшов висновку про необхідність його повернення прокурору, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з частиною другою статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання слідчим зазначається, що власником майна (земельної ділянки), яке слідчий вважає за необхідне арештувати, являється ОСОБА_5 .
При цьому, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5 , на даний час, не являється підозрюваною у кримінальному провадженні, а, відповідно, є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт в межах кримінального провадження №42016020110000124, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч. 1 ст. 239 КК України.
Однак, відповідно до частини першої та другої статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
З аналізу наведеної норми слідує, що правом звернення до суду з клопотанням про арешт майна третьої особи наділений виключно прокурор, а не слідчий, за погодженням з прокурором.
Проте, в порушення наведеної вище норми, з клопотанням, яке являється предметом розгляду у даній справі, до слідчого судді звернувся слідчий СВ ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 , а не прокурор.
Частиною третьою статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про постановляє ухвалу.
Таким чином, оскільки клопотання про арешт майна, що надійшло до суду не відповідає вимогам статті 171 КПК України, останнє підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 9, 26, 62-2, 170, 171, 172, 309, 372 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42016020110000124, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч. 1 ст. 239 КК України, повернути прокурору.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: