Справа № 161/17818/25
Провадження № 2-о/161/527/25
24 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Смоковича М.В.,
при секретарі судового засідання - Хилько О.В.,
за участі:
заявника - ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті, -
01.09.2025 року заявник, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті своєї доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луцьк Волинської області.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що донька після тривалої хвороби померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у Луцькій інфекційній лікарні. На той час у с. Тельчі не було церкви, дитина не була хрещена, тому обряд поховання церквою не проводився. Відносно державної реєстрації смерті, заявник та його дружина не пам'ятають, оскільки перебували в тяжкому емоційному стані. Доньку поховали на місцевому кладовищі с. Тельчі. Лікарське свідоцтво про смерть та будь-які інші записи лікарів про смерть та поховання доньки не збережені, отримати їх повторно не можливо у зв'язку з нетривалим строком зберігання. Заявник, звернувшись до Луцького відділу ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ за підтвердженням факту реєстрації смерті та отримання повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , отримав відповідь, в якій зазначено, що в архіві Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районні Волинської області ЗМУМЮ та в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній факт державної реєстрації смерті по первинних та поновлених актових записах цивільного стану ОСОБА_3 . Родинні відносини підтверджуються повторним свідоцтвом про народження від 26.08.2025 року № НОМЕР_1 . Викладені вище обставини підтверджуються актом Колківської селищної ради Луцького району від 26.08.2025 року №391, про підтвердження факту поховання померлої ОСОБА_3 на місцевому кладовищі в 1972 році, фотографіями кладовища та поясненнями свідків.
Заявник та її представник в судовому засідання підтримали подану заяву та просили її задовольнити з підстав, які у ній зазначені.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явилась, на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області надіслала клопотання про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 01.10.2025 року, свідок ОСОБА_4 надав суду пояснив, що є рідним сином заявника, а ОСОБА_3 приходиться йому рідною сестрою. Він народився у 1974 року, вже після смерті сестри, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про що йому розповідали родичі. Крім цього пояснив, що він неодноразово бував на могилі своєї сестри, ОСОБА_3 і може беззаперечно підтвердити факт її смерті.
Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідок ОСОБА_5 , суду пояснив, що пам'ятає, як в ОСОБА_1 народилась донька, яка після тривалої хвороби померла. Вона похована на кладовищі в с. Тельчі, біля діда з бабою, батьків заявника.
Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що в 1970 році ОСОБА_1 одружився, потім в сім'ї народилась дитина. Після народження дитина та її матір перебували на лікування в Луцькій інфекційній лікарні та восени 1972 року дитина померла. Вона особисто була присутня на похоронах дитини та беззаперечно може підтвердити, що могила знаходиться поруч з батьками ОСОБА_1 .
Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 24.10.2025 року, свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що є найкращим другом заявника. У 1970 році ОСОБА_1 одружився та він був на його весіллі. Невдовзі у подружжя народилася донька, яка померла осінню в 1972 році. До смерті дитини часто відвідував сім'ю, проте, смерть дитини дуже сколихнула його, тому на похороні він не був присутнім, адже, для нього це була важка емоційна травма. Похована дитина в с. Тельчі.
Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 одружилися 11.07.1970 року, та після одруження остання взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_9 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 10.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 26.08.2025 року.
ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого повторно 11.11.2023 року.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що донька ОСОБА_1 та ОСОБА_10 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в КП «Волинська обласна інфекційна лікарня» Волинської обласної ради, однак відомості про це відсутні та реєстрація смерті органом реєстрації актів цивільного стану проведена не була. Дитина похована на кладовищі села Тельчі Луцького району Волинської області.
Викладені вище обставини підтверджуються актом Колківської селищної ради Луцького району від 26.08.2025 року №391, про підтвердження факту поховання померлої ОСОБА_3 на місцевому кладовищі в 1972 році, фотографіями кладовища, показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , листом Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 2754/30.11-06-61 від 27.08.2025 року, в якому зазначено, що в архіві Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян по відділу відсутній факт державної реєстрації смерті по первинних, у тому числі по поновлених актових записах цивільного стану відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , листом КП «Волинська обласна інфекційна лікарня» Волинської обласної ради № 1097/1-09 від 09.10.2025 року, в якій зазначено, що лікарня не може надати інформацію стосовно перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та надати копію медичної документації щодо дати та причини смерті, оскільки медичні картки стаціонарного хворого зберігаються протягом 25 років.
Частинами третьою - четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.
Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлені Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545.
Відповідно до вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.
Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
ЦПК України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦСу можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305 - 309 ЦПК України).
У заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (частини перша - друга статті 318 ЦПК України).
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Положеннями статей 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного
Встановлення факту смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника. Рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні норм процесуального закону щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.
Крім того, відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відтак, враховуючи, що заявник ОСОБА_1 , позбавлений можливості провести державну реєстрацію смерті своєї доньки ОСОБА_3 , у позасудовому порядку, а встановлення даного факту не порушує прав та інтересів третіх осіб та не пов'язане з подальшим вирішенням спору про право, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви та встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луцьк Волинської області.
Частиною другою статті 319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 263-265, 315-317 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Луцьк Волинської області померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луцьк Волинської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 05.11.2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович