Єдиний унікальний номер 142/876/25
Номер провадження № 3/142/510/25
Іменем України
07 листопада 2025 року с-ще Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , зі слів працюючого молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Крижопільського виправного центру № 113, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
05 листопада 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 749729 від 25 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, 21 серпня 2025 року, приблизно о 14 години 50 хвилини, гр-н ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме по телефону ображав її нецензурною лайкою, висловлював в її адресу словесні погрози фізичною розправою, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні 07 листопада 2025 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , повністю визнав свою вину у вчиненні правопорушення. Пояснив, що зателефонував своїй дружині з проханням розблокувати телефон їхньої дочки, проте дружина повідомила, що не блокувала пристрій. Через те, що дружина перешкоджала його спілкуванню з дітьми, між ними виник словесний конфлікт по телефону. Наразі зазначив, що вони вже розлучені, а колишня дружина переїхала проживати до іншого міста. У вчиненому щиро розкаюється, визнає свою поведінку неприпустимою та просить суд суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, проте в матеіралах справи наявна її письмова заява від 30 жовтня 2025 року, адресована Піщанському районному суду Вінницької області, в якій вона просить розгляд справи проводити без її участі.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність за домашнє насильство настає за вчинення насильства у сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Частиною третьої статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 749729 від 25 жовтня 2025 року, в якому зафіксовано, що 21 серпня 2025 року, приблизно о 14 години 50 хвилини, гр-н ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме по телефону ображав її нецензурною лайкою, висловлював в її адресу словесні погрози фізичною розправою, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю, копією письмової заяви ОСОБА_2 від 21 серпня 2025 року, копією рапорту старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Матущака В. В. від 21 серпня 2025 року про реєстрацію події домашнього насильства за № 6151, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 21 серпня 2025 року, в яких вона зазначає, що 21 серпня 2025 року до неї зателефонував її чоловік ОСОБА_1 та почав погрожувати їй фізичною розправою, вона злякалася та повідомила про це в поліцію, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 04 вересня 2025 року та довідкою-бесідою з ОСОБА_4 від 20 серпня 2025 року, які підтверджують, що під час спілкування по телефону ОСОБА_1 ображав свою дружину ОСОБА_2 нецензурними слова та погрожував фізичною розправою, копією постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 29 липня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адімінстратвиного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Також, судом досліджено копію паспорта громадянина України та картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 .
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
До обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення суд відносить визнання вини, щире розкаяння винного, критичне ставлення до своєї поведінки.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
На підставі викладеного суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та враховуючи характер і обставини вчиненого, усвідомлення особою протиправності своїх дій, щире розкаяння, відсутність обтяжуючих обставин, а також ступінь вини правопорушника, суд дійшов висновку, що вчинене правопорушення є малозначним та відповідно до положень статті 22 КУпАП, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст.173-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі - закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 22, 173, ст. ст. 221, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: