07 листопада 2025 року справа № 580/9882/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства “КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ОНКОЛОГІЇ, ГЕМАТОЛОГІЇ, ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ТА ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Комунального некомерційного підприємства “КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ОНКОЛОГІЇ, ГЕМАТОЛОГІЇ, ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ТА ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (далі - КНП “КЦОГТПД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення 18 квітня 2025 року експертною командою комунального некомерційного підприємства “Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» про відмову щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1 ;
- зобов'язати експертну команду комунального некомерційного підприємства “Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» повторно розглянути направлення № 4007eadd-ef7b-4a07-9b7a-f1a753489aba від 21 березня 2025 року та прийняти рішення відповідно до закону про встановлення інвалідності ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що всупереч положенням законодавства експертна команда прийняла рішення, яке не ґрунтується на відомостях про стан здоров'я позивачки та медичній документації, яка повинна була би внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання, а також без дотримання принципів верховенства права, законності, поваги та дотримання моїх прав, ефективності, неупередженості та обґрунтованості.
Ухвалою від 08 вересня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.09.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що враховуючи місце проживання позивачки (Черкаська область), а також встановлену клінічну групу 3, стан здоров'я позивачки не перешкоджає вільному пересуванню, самообслуговуванню, що дозволило скерувати її на оцінку функціонального стану, у зв'язку із чим подання справи на розгляд є правомірним і законним. У позивачки на момент розгляду наявна довідка МСЕК № 642963 серія 12 ААВ з вказаною ІІІ групою інвалідності, встановленою повторно 01.07.2022, з вказанням дати чергового переогляду 19.01.2025. Настання повторного строку огляду є повноцінною підставою на направлення на оцінювання повсякденного функціонування. Діагноз позивачки Рак щитоподібної залози, ст.1, pT1aN0M0, стан після радикального хірургічного лікування 2019р., кл.гр. 3 без даних про продовження хвороби, на даний час стійка ремісія захворювання, а також їй застосовується замісна терапія, яка є ефективною, враховуючи лабораторні показники та компенсований гіпотиреоз (консультація ендокринолога від 08.01.2025). Зазначив, що перелік онкологічних та онкогематологічних захворювань з несприятливим прогнозом Анапластичний рак щитоподібної залози C73. Вказаний пункт не може бути застосований до позивача згідно консультативного висновку спеціаліста від 15.01.2025, патгістологічне заключення від 22.01.2019 № 136-41 папілярна карцинома щитоподібної залози, що є зовсім іншим гістологічним типом пухлини щитоподібної залози, та на відміну від анапластичної карциноми має сприятливий прогноз.
25.09.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачка вказала на його необґрунтованість.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що згідно довідки МСЕК № 642963 Серія 12 ААВ позивачці повторно встановлено ІІІ групу інвалідності (01.07.2022), на строк до 01.02.2025, із вказанням дати чергового переогляду - 19.01.2025.
На підставі направлення № 4007eadd-ef7b-4a07-9b7a-f1a753489aba від 21 березня 2025 року відповідач здійснив оцінювання повсякденного функціонування особи, за наслідками якого прийняв рішення від 18.04.2025 № 5/25/1086/Р про не встановлення позивачці інвалідності.
Рішення відповідача про відмову щодо встановлення інвалідності позивачка вважає протиправним, а тому звернулась в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338) до введення в дію Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Пункт 3 Постанови № 1338 установлює що:
у закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд;
повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:
встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Відповідно до критеріїв визнання особи особою з інвалідністю, підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов'язкових умов:
стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.
Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан.
Третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
Перелік онкологічних та онкогематологічних захворювань з несприятливим прогнозом (II) встановлений Постановою № 1388 включає зокрема С73 - Анапластичний рак щитоподібної залози.
Інвалідність встановлюється на такі строки: для осіб, які мають онкологічні та онкогематологічні захворювання з несприятливим прогнозом згідно з частиною II додатка, - на 5 років.
Під час надання оцінки правомірності рішення відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 08.01.2025 (а.с. 49) встановлено діагноз позивачки: Післяопераційний (2019) гіпотиреоз, важкий перебіг, компенсація, багагатовузловий зоб О ст.
Згідно консультаційного висновку спеціаліста від 15.01.2025 № 39/19-67 (а.с. 50), за результатами функціонального, рентгенологічного та інших спеціальних досліджень лікар зробив висновки: 15.01.2025 Рентгенографія ОГК - легеневі поля без вогнищевих та інфільтративних тіней. Посилений легеневий малюнок за рахунок судинного компоненту. Корені структурні. Синуси вільні; УЗД ОЧП - ознаки структурних змін підшлункової залози; УЗД л/в шиї активації л/в не виявлено, 04.01.2025 УЗД щитовидної залози вузлоутворення в єдиній лівій частці щитовидної залози 4 мм 8 мм. Висновок спеціаліста (встановлений діагноз): Са щитоподібної залози ст 1 рТ1аN0M0 кл.гр.3.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що пункт C73 (Анапластичний рак щитоподібної залози) не може бути застосований до позивачки згідно консультативного висновку спеціаліста від 15.01.2025.
Суд встановив, що у п. 7.1.7 спірного рішення відповідач зазначає основний діагноз: С73 - Злоякісне новоутворення щитоподібної залози. Відповідно до п. 16 (обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання) - згідно Постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338.
Таким чином, спірне рішення відповідача не містить жодного обґрунтування щодо оцінки діагнозу позивачки та перебігу її захворювання на відповідність Критеріям визнання особою з інвалідністю, визначених Постанови КМУ № 1338 (стійкість порушення функцій організму, обмеження життєдіяльності, необхідність вжиття заходів соціального захисту).
Відповідно до п. 16 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, адміністратори закладів охорони здоров'я, на базі яких функціонують експертні команди відповідно до пункту 24 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - адміністратори), та члени експертних команд діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів команди, вільного обговорення і вирішення питань, об'єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.
Суд врахував, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, які висловлені у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу спірного рішення на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України суд встановив, що вказане рішення є необґрунтованим, оскільки у рішенні не визначено жодного обґрунтування щодо оцінки діагнозу позивачки та перебігу її захворювання на відповідність Критеріям визнання особою з інвалідністю, визначених Постановою № 1338.
Невмотивованість рішення суб'єкта владних повноважень є підставою для його скасування, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.04.2025 № 5/25/1086/Р.
Обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивачки, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 245 вказаного Кодексу у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
Суд зазначає, що зміст спірного рішення не відображає оцінку діагнозу позивачки та перебіг її захворювання на відповідність Критеріям визнання особою з інвалідністю, визначених Постановою КМУ № 1338, у зв'язку із чим, виконуючи завдання адміністративного судочинства, передбачене у ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що у цьому випадку слід зобов'язати відповідача (як орган, який прийняв протиправне рішення) повторно розглянути направлення № 4007eadd-ef7b-4a07-9b7a-f1a753489aba від 21 березня 2025 року щодо позивачки та прийняти рішення за наслідками розгляду з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, то частина понесених позивачкою судових витрат, пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального некомерційного підприємства “КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ОНКОЛОГІЇ, ГЕМАТОЛОГІЇ, ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ТА ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» від 18.04.2025 № 5/25/1086/Р про не встановлення ОСОБА_1 інвалідності.
Зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство “КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ОНКОЛОГІЇ, ГЕМАТОЛОГІЇ, ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ТА ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» повторно розглянути направлення № 4007eadd-ef7b-4a07-9b7a-f1a753489aba від 21 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 та прийняти рішення за наслідками розгляду з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства “КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ОНКОЛОГІЇ, ГЕМАТОЛОГІЇ, ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ТА ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач - Комунальне некомерційне підприємство “КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ОНКОЛОГІЇ, ГЕМАТОЛОГІЇ, ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ТА ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (18009, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Святителя-хірурга Луки, 7, код ЄДРПОУ 02005639).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.11.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК