07 листопада 2025 року справа № 580/9985/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:
головуючого - судді Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
04 вересня 2025 року до суду з позовною заявою звернулось Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 11992,45 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 11992,45 грн.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рекомендоване поштове відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі направлено за адресою: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернуто до суду 26.09.2025
Приписами Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано наслідки повернення рекомендованого поштового відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.
При цьому, згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на зазначені приписи суд застосовує частину 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Беручи до уваги, що відповідач не отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 25.08.2025 з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана відповідачем належним чином.
Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані суду письмові докази, доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, суд встановив таке.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований, як фізична особа-підприємець 30.11.2004, перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Черкаській області та має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 11992,45 грн з податку на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що виник згідно наступних документів:
податкового повідомлення-рішення №0824269-2408-2304-UА71080390000078978 від 29.07.2024 зі строком сплати 27.11.2024 у сумі 1639,27 грн;
податкового повідомлення-рішення №0671381-2408-2304-UА71080390000078978 від 14.06.2024 зі строком сплати 27.11.2024 у сумі 10353,18 грн.
Станом на час звернення до суду вказана заборгованість є непогашеною.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).
У встановленні законодавством України терміни узгоджені податкові зобов'язання відповідачем сплачені не були, як і не були оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем сформована вимога про сплату боргу форми “Ф» №0000156-1302-2300 від 10.01.2025.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом враховано пункт 87.11 статті 87 ПК України, яким передбачено, що стягнення податкового боргу з платника податку - фізичної особи, здійснюється за рішенням суду державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки, узгоджене податкове зобов'язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом, який підлягає стягненню.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та поданих матеріалів, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, відшкодування витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг на користь бюджету в сумі 11992 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн 45 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА