06 листопада 2025 року Справа № 580/3462/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу в адміністративній справі № 580/3462/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 580/3462/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 вказаний позов задоволено частково.
Позивачем подано до суду заяву в порядку ст. 382 КАС України, згідно якої заявник просив суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду в цій адміністративній справі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області місячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення суду.
02.10.2024 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення суду від 14.05.2024 у справі № 580/3462/24.
Ухвалою суду від 14.10.2024 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.10.2024 про виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/3462/24. Встановлено новий строк для подання звіту про виконання у повному обсязі зазначеного рішення суду.
07.01.2025 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду повторно надійшов звіт від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №580/3462/24.
Ухвалою від 06.11.2025 суд відмовив у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 07.01.2025 у справі № 580/3462/24 відмовити та встановив новий строк для подання звіту про виконання у повному обсязі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №580/3462/24.
13.01.2025 до суду надійшла заява позивача про накладення штрафу в порядку ст. 382 КАС України, в якій просить накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, як відповідального за виконання рішення суду від 14.05.2024 у адміністративній справі № 580/3462/24. Заява обгрунтована тим, що зазначене рішення суду виконано відповідачем не в повній мірі, оскільки пенсійний орган не виплатив позивачу нараховані на виконання рішення суду доплати до пенсії у сумі 574 056,23 грн.
Розглянувши подану позивачем заяву про накладення штрафу, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду від 14.05.2024 у справі № 580/3462/24 відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2021 без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії з 01.02.2021 становить 46 213,20 грн, із 01.02.2022 - 52 075,98 грн, із 01.02.2023 - 57 855,87 грн, із 01.03.2024 - 59 355,87 грн. Пенсію у перерахованому розмірі позивач отримує із листопада 2024 року.
Загальна сума доплати пенсії по рішенню суду за період із 01.02.2021 до 31.10.2024 становить 574 056,23 грн.
Нараховані ОСОБА_1 кошти у сумі 574 056,23 грн включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, за ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим з військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з планом доходів і видатків Головного управління на 2024 рік (зі змінами) за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат, виділено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в сумі 16 308,4 тис. грн.
У 2024 році відповідно до Реєстру, Головним управлінням було погашено заборгованість із пенсійних виплат за рішеннями суду до 19.11.2020 у загальній сумі 16 308,4 тис. грн.
Згідно з Реєстром судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, станом на 01.01.2025 загальна сума заборгованості за рішеннями судів, що надійшли до Головного управління протягом 2020 - 2024 років, становить 1 829 392,2 тис. грн.
Заборгованість з пенсійних виплат за рішеннями суду, яка виникла у 2020 - 2024 роках, значно перевищила видатки, передбачені бюджетом Головного управління на її погашення.
Як установлено судом, на виконання рішення суду у цій справі позивачу здійснено перерахунок пенсії та нараховано доплату в сумі 574 056,23 грн, яку включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
З метою вирішення питання про фінансування коштів для забезпечення виконання рішення суду в частині виплати позивачу нарахованої суми доплати 574 056,23 грн Головне управління направляло до Пенсійного фонду України відповідні листи (а саме від 02.10.2024 № 2300-0504-5/72967, від 26.12.2024 №2300-0504-5/94812).
Таким чином, відповідач в особі керівника Головного управління вжив конкретні заходи з метою виконання вказаного вище рішення Черкаського окружного адміністративного суду.
За змістом норм ч. 2 і 3 ст. 383-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Одночасно приписами абз. 2 ч. 5 цієї ж статті Кодексу визначено, що якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку таких підстав.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду від 14.05.2024 у справі № 580/3462/2 шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
Таким чином, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у цій справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
При цьому, суд вважає, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов'язане з об'єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України. Відповідач долучив до звіту документальні докази того, що на виконанні Пенсійного фонду України та його територіальних органів знаходяться десятки тисяч рішень судів про нарахування та здійснення пенсійних виплат, в той час як заборгованість держави перед пенсіонерами зросла, що відповідно ускладнює її своєчасне погашення.
Тому, аналізуючи причинно-наслідковий зв'язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу в адміністративній справі № 580/3462/24 слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу в адміністративній справі № 580/3462/24 відмовити повністю.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО