Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
07 листопада 2025 р. Справа № 520/28252/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8 А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2025/000096/2 від 25 вересня 2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2025/000708.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За правилами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
Згідно правового висновку Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеного в постанові від 16 березня 2020 року по справі №1.380.2019.001962 (провадження К/9901/30593/19), при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Отже, під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов'язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору.
Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.09.2020 у справі №804/8259/16 та від 24.12.2020 у справі №825/462/16, оскарження рішення про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є вимогою майнового характеру, тоді як оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогою немайнового характеру, а у разі об'єднання таких вимог судовий збір відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з наведеного, судом встановлено, що позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом одночасно із майновою та немайновою вимогами.
При цьому, позивач зазначив, що ціною даного позову є різниця митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією, у загальному розмірі 1812613,51 грн. та сплатив за позовну вимогу майнового характеру судовий збір у розмірі 12112,00 грн., що підтверджується доданою до позову платіжною інструкцією № 23 від 22.10.2025.
Ухвалою суду від 29.10.2025 позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови залишено без руху та надано позивачу термін п'ять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., оскільки суд зазначив, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.09.2020 у справі №804/8259/16 та від 24.12.2020 у справі №825/462/16 є вимогою немайнового характеру, за яку належним до сплати розміром судового збору з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" є 2422,40 грн.
Представником позивача ухвалу суду від 29.10.2025 про залишення позовної заяви без руху отримано 30.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником позивача на виконання ухвали суду від 29.10.2025 про залишення позовної заяви без руху до суду 04.11.2025 було надано заяву про усунення недоліків, в якій він зазначає, що в постанові від 10 квітня 2020 року по справі № 520/1634/19 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: Вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов'язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.
Таке правозастосування викладене також і в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №320/3053/19.
Позивачем, враховуючи характер заявлених позовних вимог та подання позову через підсистему "Електронний суд", сплачено судовий збір при зверненні до суду першої інстанції у сумі 12 112,00 грн.
Отже, представник позивача вважає, що підстави для залишення позову без руху, відсутні.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.09.2020 у справі №804/8259/16 та від 24.12.2020 у справі №825/462/16, оскарження рішення про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є вимогою майнового характеру, тоді як оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогою немайнового характеру, а у разі об'єднання таких вимог судовий збір відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, надавши до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої представником позивача долучено платіжну інструкцію № 23 від 22.10.2025 про сплату судового збору у розмірі 12112,00 грн, та не надавши до суду документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн за позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2025/000708, як того вимагала ухвала суду від 29.10.2025, позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 29.10.202 про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови належить повернути позивачу.
Згідно з положеннями ч.ч. 5, 6, 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 169, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Панов М.М.