Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
07.11.2025 р. справа №520/24650/25 Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, владний суб'єкт, орган публічної адміністрації)
пропро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх), які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі №520/8690/25 з 01.02.2023 з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі №520/8690/25 за оновленою довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.12.2024 №11/22395-суд з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 по справі №520/7754/18 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 по справі №520/17052/2020 без обмеження її граничним розміром з 01.02.2023, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі.
Відповідач із поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що пенсія обчислена правильно та виплачується у повному розмірі.
Суд, вивчивши доводи усіх наявних у справі документів учасників спору, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник обліковується в ГУ ПФУ в Харківській області з 01.11.2010р. як пенсіонер по лінії Державної прикордонної служби України, отримував від означеного суб»єкта владних повноважень пенсію у порядку Законом України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 71% грошового забезпечення, яка обчислена за складовими грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017р. №704.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 по справі №520/17384/24, що набрало чинності 12.12.2024, було визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії. Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про фактично виплачені в ці місяці розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
На виконання вказаного рішення Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 23.12.2024 №11/22395-суд.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі №520/8690/25, яке набрало чинності 15.07.2025, було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 23.12.2024 №11/22395-суд про розмір грошового забезпечення, складеної Адміністрацією Державної прикордонної служби України станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2023, виходячи з показника розміру пенсії 71% грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, статті 9 Закону України №2011-XII та положень постанови №704, згідно оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 23.12.2024 №11/22395-суд, та раніше виплачених сум.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі №520/8690/25, головним управлінням проведено перерахунок пенсії заявника з 01.02.2023 з урахуванням оновленої довідки.
Станом на 01.02.2023р. обчислений суб»єктом владних повноважень розмір пенсії заявника становив - 29.802,61 грн основного розміру як 71% грошового забезпечення у сумі 41.975,50 грн.
При цьому, розмір пенсії заявника до виплати з 01.02.2023р. був обчислений суб"єктом владних повноважень у 20.930,00грн.
Заявником через представника перед органом публічної адміністрації було порушено питання про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.
За згаданим зверненням листом №2000-0203-8/124356 від 18.08.2025р. пенсійним органом було зазначено, що оскільки за матеріалами пенсійної справи заявника призначено пенсію до 12.04.2023 та вона не надала документів про належність до вищезазначених осіб, підстави для проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні.
Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу обмеження пенсії заявника максимальним розміром заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України №2662-ХІІ).
Отже, приписи Закону України №2662-ХІІ є спеціальною нормою права стосовно відносин за участю заявника.
Положення інших актів права підлягають застосуванню до спірних правовідносинах у субсидіарному порядку за умови відсутності конкретного правила Законі України №2662-ХІІ, за умови об'єктивної нездатності призвести до виникнення колізій між нормами Закону України №2662-ХІІ та будь-якого іншого закону з питань пенсійного забезпечення та за умови відсутності загрози порушення засадничих гарантій за Законом України №2662-ХІІ.
Нормами Закону України №2662-ХІІ запроваджено дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії громадянина, а саме: 1) за ст.43 Закону України №2662-ХІІ - у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 Закону України №2662-ХІІ - у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці діючого публічного службовця на аналогічній (прирівняній) посаді.
У процедурі за ст.43 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною для обчислення пенсії є виплати (як винагорода за працю), одержані особисто особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто складові елементи структури власного грошового забезпечення).
Натомість, у процедурі за ст.63 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною для обчислення пенсії є виплати (як винагорода за працю), реально одержані (а не умовно розраховані) третьою сторонньою особою - діючим публічним службовцем після настання події підвищення розміру виду грошового забезпечення або введення нового виду грошового забезпечення.
Вирішуючи спір за епізодом обмеження пенсії заявника максимальним розміром, суд зважає на те, що норми Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ не містять чітко сформульованого правила про виплату пенсій без обмеження максимальним розміром, а викладені у цьому законі стандарти соціального захисту військовослужбовців у відставці у сфері пенсійного забезпечення не зумовлюють виникнення відповідного застереження.
Тому, орган публічної адміністрації повинен керуватись нормами суміжних законів, а у силу абз.1 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI запроваджене обмеження максимального розміру пенсії не поширюється виключно на випадки обчислення розміру при призначенні пенсії до набрання чинності названим актом законодавства.
При цьому, п.1 ст.2 розділу І Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI було запроваджено обмеження максимального розміру пенсії, яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
До того ж, абз.2 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI було запроваджено одночасно три нових взаємопов'язаних правила, а саме: 1) обмеження максимального розміру при призначенні нових пенсій показником у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) непорушність (недоторканність) розміру раніше призначених пенсій; 3) мораторій на перерахунок раніше призначених пенсій, розмір яких перевищує показник у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, існують два законодавчих обмеження максимального розміру пенсії, котрі можуть бути застосовані до заявника, а саме: 1) за ч.3 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції законів України від 08.07.2011р. №3668-VI, від 24.12.2015р. №911-VIII, від 06.12.2016р. №1774-VIII на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) за п.1 ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI у розмірі величини пенсії станом на 01.10.2011р. або на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У даному конкретному випадку заявник наполягає на виплаті пенсії без жодних обмежень за критерієм розміру, не вдаючись до оскарження управлінського волевиявлення суб'єкта владних повноважень з приводу обчислення розміру пенсії.
Суд зважає, що у минулому правило обмеження пенсії на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, було запроваджено ч.7 ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
Дія ч.7 ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ була припинена унаслідок прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016р. №7-рп/2016 у зв'язку із невідповідністю ст.17 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) визнано поширення приписів ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI на норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, а відтак визнано запровадження обмеження розміру пенсії військовослужбовця у відставці максимальною сумою до виплати у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; але при цьому визнано і неконституційність в цій частині ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI у зв'язку із невідповідністю ст.17 Конституції України.
Тому з огляду на приписи ч.3 ст.7 та ч.4 ст.7 КАС України суду у даному конкретному випадку належить застосувати положення ч.5 ст.17 Конституції України, поклавши на суб'єкта владних повноважень обов'язок до настання події набрання чинності іншою обов'язковою до застосування нормою права вищої юридичної сили здійснити виплату заявникові пенсії без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18) обов'язковою умовою визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів і поєднанні із невідповідністю закону реально вчиненого управлінського волевиявлення.
Вирішуючи спір, суд зважає, що згідно зі ст.7 Закону України від 03.11.2022р. №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2093 гривні.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, а також оцінивши доводи сторін, суд доходить до переконання про те, що оскільки управлінське волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу визначення розміру пенсії заявника до виплати після - 12.04.2023р. з урахуванням рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) не узгоджується із приписами Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI та не відповідає ст.17 Конституції України, то згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція), рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006р. по справі "Пантелеєнко проти України", рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003р. по справі "Дорани проти Ірландії", рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", рішенням Європейського суду з прав людини від 17.07.2008р. по справі "Каіч та інші проти Хорватії" необхідно застосувати спосіб захисту порушеного права, сформульований у резолютивній частині даного судового акту.
При цьому, суд зважає, що за змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
Виконання суб'єктом владних повноважень під час реалізації управлінської функції норми діючого акту права - Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI до настання події втрати Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI на підставі рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) - 12.04.2023р. не може бути кваліфіковано у якості протиправного діяння.
Разом із тим, вчинення суб"єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу обмеження розміру призначеної у порядку Закону України №2662-ХІІ пенсії максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, після 12.04.2023р. не ґрунтується на нормі чинного національного закону України.
Владне управлінське волевиявлення з приводу практичної реалізації норм Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI було вчинене органом публічної адміністрації виключно на стадії виплати заявникові призначеної/перерахованої, обчисленої і нарахованої пенсії.
Відтак, праву заявника на отримання пенсії за минулий період у належному розмірі належить надати судовий захист у спосіб, що сформульованій у резолютивній частині даного судового акту.
Окремо суд зазначає, що у силу правового висновку п.112 постанови Великої палати Верховного Суду від 13.03.2025р. у зразковій справі №400/6254/24 (де указано, що перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки) вимога заявника про виплату пенсії без обмежень не підлягає задоволенню в частині таких структурних елементів пенсії як щомісячна доплата у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 та індексація пенсії.
Стосовно вимоги заявника про проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023р. суд зазначає, що у розумінні ст.ст.51 та 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ перерахунком пенсії є вчинення суб"єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу обчислення нового розміру раніше призначеної пенсії у зв"язку із збільшенням будь-якого згаданого у ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ виду поточного грошового забезпечення відповідної категорії публічних службовців, обчисленого, зокрема, у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. №704.
Зі змісту ст.ст.43, 63 Закону України №2262-ХІІ слідує, що при перерахунку пенсії на підставі ч.3 ст.63 Закону України №2262-ХІІ враховуються лише ті додаткові види грошового забезпечення у межах переліків, які на момент здійснення такого перерахунку виплачуються особам, котрі працюють на аналогічних посадах. Водночас, перелік додаткових видів грошового забезпечення саме для обрахунку пенсії при її призначенні відповідно до ст.43 Закону України №2262-ХІІ законодавством не обмежується.
Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 16.04.2024р. у справі №240/1996/23.
Згідно з ч.4 ст.63 Закону України №2662-ХІІ питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) було передано законодавцем у відання Уряду України і реалізовано останнім у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Відповідно до п.1 Порядку №45 перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення публічних службовців.
За приписами п.3 Порядку №45 кваліфікуючою ознакою саме перерахунку пенсії є настання події фізичного отримання терорганом системи ПФУ складеної відносно конкретного громадянина довідки про підвищене грошове забезпечення.
Тому вчинення суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 (призначення щомісячної доплати до пенсії), постанови КМУ від 16.02.2022р. №118 (призначення індексації), постанови КМУ від 24.02.2023р. №168 (призначення індексації пенсії), постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 (призначення індексації пенсії) не є перерахунком пенсії у розумінні ст.63 Закону України №2662-ХІІ, позаяк здійснюється не на підставі довідки про підвищене грошове забезпечення та не у зв"язку із зростанням поточного грошового забезпечення діючого публічного службовця відповідної категорії.
У межах спірних правовідносин перерахунок пенсії був проведений суб"єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №520/8690/25, відповідні нарахування у повному обсязі відображені за обліками автоматизованих інформаційних систем ПФУ.
Відтак, відсутні підстави для спонукання суб"єкта владних повноважень до проведення повторного перерахунку пенсії заявника.
Стосовно вимоги заявника про сплату пенсії у майбутньому суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України об"єктом судового захисту є реально порушене право учасника суспільних відносин, а тому предметом даного спору є відповідність закону управлінських волевиявлень суб"єкта владних повноважень з приводу обчислення розміру пенсії заявника до виплати з 01.02.2023р. по календарну дату подання заявником позову. Обставини майбутніх відносно означеної календарної дати суспільних відносин виходять поза межі предмету доказування у спорі.
При розв'язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував усі діючі механізми з'ясування об'єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.
Решта аргументів сторін окремої оцінки не потребує, позаяк не має юридичного значення для правильного вирішення спору по суті.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-12, 72-77, 90, 211, 241-244, 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу обчислення з 01.02.2023р. розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати із застосуванням обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI, сумою - 20.930,00грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023р. без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI, сумою - 20.930,00грн.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, Харківська область, місто Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під»їзд) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 ) 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Роз'яснити, що рішення суду підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко