Справа № 500/3556/25
06 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної кримінально-виконавчої служби України, Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Державної установи "Центр пробації" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної кримінально-виконавчої служби України, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Державної кримінально-виконавчої служби України щодо не визначення в період з 09.12.2015 по 03.08.2018 включно, капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 розміру посадового окладу - 2500 грн., та окладу за військовим званням - 1800 грн., згідно з додатком 1,7 до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.12.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";
визнати протиправною бездіяльність Державної кримінально-виконавчої служби України щодо невиплати капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 одноразової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виходячи з розміру посадового окладу - 2500 грн., та окладу за військовим званням - 1800 грн., згідно з додатком 1,7 до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.12.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";
зобов'язати Державну кримінально-виконавчу службу України здійснити за період з 09.12.2015 по 03.09.2018 перерахунок та виплату капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) із застосуванням розміру посадового окладу - 2500 грн., та окладу за військовим званням - 1800 грн., згідно з додатком 1,7 до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.12.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";
зобов'язати Державну кримінально-виконавчу службу України здійснити перерахунок та виплату капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 одноразової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виходячи з розміру посадового окладу - 2500 грн., та окладу за військовим званням - 1800 грн., згідно з додатком 1,7 до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.12.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив службу в Державній кримінально- виконавчій службі України. У період з 09.12.2015 по 03.09.2018, у зв'язку із неприведенням Кабінетом Міністрів України своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, з 01.01.2017 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби повинно визначатися так як для поліцейських. Враховуючи викладене, позивач вважає, що у вказаний період мав право на отримання збільшеної розрахункової величини для обчислення посадового окладу й окладу за військовим званням та, відповідно, грошового забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.12.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) для проведення перерахунку основного розміру грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань), а також одноразової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що, власне, і слугувало підставою для звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 28.08.2025 залучено Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та Державну установу "Центр пробації" як співвідповідачів до участі в справі. Постановлено розгляд справи розпочати спочатку та проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Державною установою "Центр пробації" подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Постанова №988 не поширюється на начальницький склад Державної кримінально-виконавчої служби України. Виплата грошового забезпечення особам начальницького складу Центру пробації здійснювалась відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України", який прийнятий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Відповідно до п.4 Постанови №704 (у редакції проходження служби позивача) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Позивач проходив службу у Державній установі "Центр пробації" з 01.06.2018 по 03.09.2018 та отримував грошове забезпечення відповідно до порядку, базовою величиною для обрахунку посадового окладу та інших складових грошового забезпечення був прожитковий мінімум, встановлений на 01.01.2018 (1762 грн). Підстав для перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01.06.2018 по 03.09.2018 та одноразової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків місячного забезпечення у Державної установи "Центр пробації" немає, оскільки здійснено їх нарахування позивачу з дотриманням законодавства.
Департаментом з питань виконання кримінальних покарань подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що визначення Державної кримінально-виконавчої служби як належного відповідача у справі є помилковим з огляду на те, що вона є саме системою органів а не окремою юридичною особою. Основним актом законодавства який регулює питання нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу Служби є Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджений наказом Мін'юсту від 28.03.2018 № 925/5, відповідно до п.10 розділу І якого посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, підвищення посадового окладу, надбавки та доплати, інші виплати особам рядового і начальницького складу виплачуються (припиняються), зокрема, із дня підписання наказу про призначення на штатну посаду, присвоєння спеціального звання або з дня, зазначеного в наказі, до дня підписання наказу про звільнення з посади чи служби або до дня, зазначеного в наказі. Позовні вимоги до Державної кримінально-виконавчої служби є безпідставними, невмотивованими та такими, що ґрунтуються на помилковому трактуванні позивачем норм законодавства, а позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними та такими, в яких судом повинно бути відмовлено.
Копію ухвали від 28.08.2025 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції отримало 02.09.2025, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.
Відповідач у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали) та станом на 06.11.2025 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, суд розглядає справу за межами строків, передбачених ч.1 ст.258 КАС України.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України у спірний період, а саме:
з 10.11.2015 по 31.12.2016 - старший інспектор Шумського районного сектору кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області, наказ УДПтСУ в Тернопільській області від 09.11.2015 №64/ОС-15; 31.12.2016 звільнений із займаної посади та направлений для подальшого проходження служби до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, наказ УДПтСУ в Тернопільській області від 27.12.2016 №75/ОС-16;
з 01.01.2017 по 31.05.2018- старший інспектор Шумського районного сектору з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, наказ ЗМУ від 27.12.2016 №15 о/с; 31.05.2018 звільнений із займаної посади та направлений для подальшого проходження служби до Державної установи "Центр пробації" від 31.05.2018 №36/к;
з 01.06.2018 по 03.09.2018 - старший інспектор Шумського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Тернопільській області; 03.09.2018 звільнений з Державної кримінально-виконавчої служби України за власним бажанням у званні капітан, наказ Державної установи "Центр пробації" від 31.08.2018 №95/к.
Вважаючи, що упродовж 09.12.2015 по 03.08.2018 розмір посадового окладу мав би становити 2500 грн, оклад за військовим званням - 1800 грн, згідно з додатком 1,7 до Постанови № 988, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Не погодившись із такою бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 №2713-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Частиною 2 ст.14 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено, служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
У попередніх редакціях ч.5 ст.23 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" (до змін від 10.11.2015 та від 06.12.2016) було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII ч.5 ст.23 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" викладено в наступній редакції: "на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України".
У спірний період з 09.12.2015 по 03.08.2018 питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " (далі - Постанова № 1294), яка діяла до прийняття 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до Постанови №1294, з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 №222 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, та наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2018 №326/5 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до Постанови №704, з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 було затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок № 925/5).
Постановою № 1294 установлено, зокрема, схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу, в тому числі апаратів управлінь (відділів) Державної пенітенціарної служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Київській області, та Постановою №704 встановлено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Тобто, вищезазначені постанови є спеціальними нормативно-правовими актами, що безпосередньо регулюють питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (Державної пенітенціарної служби), які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин та є підставою для відповідних виплат.
В свою чергу, постанова Кабінету Міністрів України №988 від 11.12.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на яку посилається позивач, не поширюється на рядовий і начальницький склад Державної кримінально-виконавчої служби України.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 09.12.2015 по 03.08.2018, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової допомоги при звільненні, із застосуванням Постанови №988, оскільки дія даного нормативно-правового акту не поширюється на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та регулюються Постановою №1294 та Постановою №704.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної кримінально-виконавчої служби України, Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Державної установи "Центр пробації" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Державна кримінально-виконавча служба України (місцезнаходження: вул.Юрія Іллєнка, 81, м.Київ, 04050, код ЄДРПОУ: 43501242).
- Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул.Архипенка, 1, м.Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79005, код ЄДРПОУ: 40867243).
- Державна установа "Центр пробації" (місцезнаходження: вул.Юрія Іллєнка, 81, м.Київ, 04050, код ЄДРПОУ: 41847154).
Головуючий суддя Мандзій О.П.