07 листопада 2025 року Справа № 480/946/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ №22 від 16.01.2025 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сержанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України №83 о/с від 24.01.2025 «По особовому складу»;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України видати розпорядчі документи щодо поновлення на службі в поліції поліцейського взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- допустити судове рішення в частині поновлення на службі в поліції поліцейського взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сержанта поліції ОСОБА_1 до негайного виконання;
- стягнути із Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу по час ухвалення судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дисциплінарне провадження стосовно позивача проведено з грубими порушеннями вимог чинного законодавства. На думку позивача, наказ про звільнення видано без належного дослідження фактичних обставин справи, без урахування реальної ситуації, у якій він перебував під час проходження служби в зоні ведення бойових дій, та без надання йому можливості дати пояснення по суті обвинувачень.
Позивач зазначає, що під час проходження служби у складі Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » він виконував службові обов'язки у зоні бойових дій, перебував у відрядженні в Донецькій області, виконував накази командування та завдання, пов'язані із забезпеченням оборони України. Вказує, що у день, який відповідач зазначає як день вчинення дисциплінарного проступку, він перебував у визначеному командуванням місці розташування, зі зброєю, у стані готовності до виконання бойових (спеціальних) завдань.
Позивач вважає безпідставним покладення на нього дисциплінарної відповідальності у зв'язку з нібито перебуванням у стані алкогольного сп'яніння, оскільки, як ним зазначено, жодного медичного огляду не проводилось, а акт про відмову від проходження огляду було складено без його участі. Крім того, на його переконання, висновок щодо стану сп'яніння складено неправомірно, оскільки він не проходив відповідного медичного обстеження, не був ознайомлений із результатами огляду та не підписував жодних документів, які б підтверджували його згоду або відмову.
Позивач стверджує, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, а наказ про звільнення видано без врахування принципів пропорційності та обґрунтованості, передбачених чинним законодавством. Також зазначає, що матеріали службового розслідування йому не були надані для ознайомлення, чим порушено його процесуальні права на захист.
У зв'язку з цим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також вказаною ухвалою задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, поновлено позивачу строк звернення до суду у справі № 480/946/25. У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження було відмовлено.
Ухвалами суду від 14.05.2025 та від 15.07.2025 витребувалося у Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " докази.
Ухвалою суд від 15.07.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи № 480/946/25 за правилами загального позовного провадження.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позову надав відзив у якому зазначив, що твердження позивача про ненадання йому матеріалів службового розслідування не відповідає дійсності. Відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, факт ознайомлення поліцейського із затвердженим висновком службового розслідування або отримання його копії оформлюється відповідним записом на останньому аркуші цього висновку із проставленням підпису, зазначенням прізвища та ініціалів. Відсутність такого запису свідчить лише про небажання позивача ознайомитися із матеріалами, але ніяк не про порушення з боку відповідача.
Відповідач вказує, що представником позивача у позові не наведено пояснень та не надано доказів щодо відсутності у діях позивача складу дисциплінарного проступку. Позовна заява містить переважно виклад норм спеціального та загального законодавства, є поверхневою та не містить пояснень, що стало причинами та умовами перебування позивача у стані сп'яніння під час проходження служби, ще й у повному озброєнні. ОСОБА_1 мав при собі 5,45 мм автомат АК-74 №6089491-1982 р., чотири магазини та 120 патронів калібру 5,45 мм.
Критичним відповідач вважає посилання представника позивача на те, що 07 грудня 2024 року у позивача був вихідний день. Зазначено, що у період дії воєнного стану поліцейські у тилу мають один вихідний день - неділю, тоді як 07.12.2024 була субота. Окрім того, у зазначений день сержант поліції ОСОБА_1 повинен був залучатися до виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до бойових розпоряджень зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» від 13.11.2024 №910т/01/59/03-2024БР.
Відповідач наголошує, що позивач перебував у місті Краматорську, де відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Про цю відмову складено відповідний акт, з яким позивач був ознайомлений.
Також відповідач вказує, що відсутні будь-які підстави вважати, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є надмірним або непропорційним. На його думку, перебування поліцейського у стані алкогольного сп'яніння зі зброєю під час виконання службових обов'язків у зоні бойових дій є грубим порушенням службової дисципліни, що дискредитує звання працівника поліції та створює небезпеку для оточуючих.
Відповідач звертає увагу суду, що проходження служби в поліції регулюється спеціальним законодавством, а не Кодексом законів про працю України. Відповідно, між сторонами не виникають трудові правовідносини, і норми КЗпП до спірних правовідносин не застосовуються. Табелі робочого часу для поліцейських не ведуться.
У висновку відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі, зазначаючи, що наказ про його звільнення є законним, обґрунтованим та прийнятим із дотриманням вимог дисциплінарного законодавства (а.с.26-34).
На вказаний відзив представник позивача надав відповідь у якій зазначив, що твердження відповідача про ненадання позивачем доказів є помилковим, оскільки останній не був ознайомлений із матеріалами службового розслідування, попри неодноразові запити. Представник наголошує, що стаття 18 Дисциплінарного статуту та статті 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надають адвокату право звертатися з адвокатськими запитами для отримання документів у інтересах клієнта, ігнорування яких є порушенням права на захист.
Крім того, позивач вважає, що твердження відповідача про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння зі зброєю під час виконання службових обов'язків не підтверджені належними доказами. Відсутні документи, що засвідчують факт ознайомлення позивача з наказами про залучення до виконання службових завдань 07.12.2024 року, а також будь-які підтвердження, що у цей день він перебував на службі. Це, на думку позивача, свідчить про безпідставність висновків службового розслідування.
У відповіді також наголошується, що відсутні належні докази того, що позивач дійсно перебував у стані сп'яніння або проходив огляд відповідно до встановленого порядку. Представник позивача вказує на порушення процедури оформлення акту про відмову від огляду, а також на відсутність даних про застосування відповідної інструкції МВС.
Також позивач зауважив, що відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські, які залучені до безпосередньої участі в бойових діях під час дії воєнного стану, у разі вчинення правопорушень несуть відповідальність згідно з законом про військову службу, що, на думку позивача, не було враховано при ухваленні наказу про звільнення.
Крім того, у відповіді на відзив зазначено, що твердження відповідача про перебування ОСОБА_1 «у повному озброєнні» не підтверджені жодними первинними документами.
Окрім іншого, представник позивача у відповіді на відзив наголосив, що у матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази повідомлення сержанта поліції ОСОБА_1 про його залучення до виконання службового або бойового завдання 07 грудня 2024 року.
У підсумку представник позивача зазначив, що відзив відповідача є безпідставним через відсутність належних доказів і процедурних порушень під час проведення службового розслідування (а.с.131-136).
На вказану відповідь представник відповідача надав заперечення у яких зазначив, що твердження представника позивача про незнання ним факту прибуття 07.12.2024 року спростовується наявними матеріалами службового розслідування, які містять відповідні рапорти, витяги з наказів і акти (а.с.143-146).
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у складі управління поліції особливого призначення №3, на посаді сержанта поліції взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Позивач виконував службові обов'язки у зоні проведення бойових дій на території Донецької області, зокрема у місті Краматорськ, де підрозділ ніс службу в умовах воєнного стану.
Підставою для проведення службового розслідування стала доповідна записка начальника відділу моніторингу УПОП №3 майора поліції ОСОБА_2 від 08 грудня 2024 року, у якій зазначалося, що 07 грудня 2024 року сержант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у місці розташування підрозділу, мав зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння.
На підставі зазначеної доповідної наказом т.в.о. начальника управління - командира полку управління поліції особливого призначення №3 підполковника поліції Дмитра Хміля від 09 грудня 2024 року №946 «Про призначення службового розслідування» було розпочато службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни сержантом поліції ОСОБА_1 .
Для проведення розслідування створено дисциплінарну комісію у складі голови - майора поліції ОСОБА_3 , заступника голови - підполковника поліції ОСОБА_4 , та членів комісії - майора поліції ОСОБА_5 , капітана поліції ОСОБА_6 , старших лейтенантів поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
У ході службового розслідування встановлено, що 07 грудня 2024 року близько 11 год. 00 хв. сержант поліції ОСОБА_1 перебував у місці розташування полку у місті Краматорськ, маючи зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння. Свідки події - поліцейські ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - у своїх письмових поясненнях зазначили, що у ОСОБА_1 спостерігалися характерні ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя та неадекватна поведінка.
Позивачу було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння, від чого він відмовився, про що складено акт від 07 грудня 2024 року про відмову від проходження огляду. Після цього командиром полку складено рапорт про виявлення факту перебування працівника поліції у стані сп'яніння, який передано до відділу моніторингу для проведення перевірки.
Під час службового розслідування було досліджено рапорти, акти, пояснення працівників поліції та інші матеріали. Комісією встановлено, що факт перебування сержанта поліції ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння зі зброєю при собі є доведеним, а його відмова від проходження медичного огляду підтверджує наявність такого стану.
Відповідно до висновку дисциплінарної комісії від 20 грудня 2024 року було запропоновано за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», вимог пунктів 1, 2, 5, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, підпунктів 2, 5, 6, 13 пункту третього, Розділу II (Завдання і обов'язки) Посадової інструкції поліцейського взводу № 2 роти № 1 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» затвердженою начальником УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» 15.05.2023 та як наслідок, перебування на службі, під час відрядження до Донецької області для виконання бойових (спеціальних) завдань у стані алкогольного сп'яніння, а також у відмові від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, враховуючи вимоги Наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», відповідно до пункту 1 Розділу VII порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 - застосувати до поліцейського взводу № 2 роти № 1 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
На підставі зазначеного висновку Департаментом поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було видано наказ №22 від 16 січня 2025 року, яким за результатами розгляду матеріалів службового розслідування вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №3 сержанта поліції ОСОБА_1 , застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
У зазначеному наказі також визначено, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення стали висновки службового розслідування від 20 грудня 2024 року, якими встановлено факт порушення службової дисципліни, вираженого у перебуванні позивача за місцем тимчасової дислокації зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» у Донецькій області з ознаками алкогольного сп'яніння та відмови позивача від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На виконання зазначеного наказу було видано наказ Департаменту поліції особливого призначення «ОШБ «Лють» №83 о/с від 24 січня 2025 року, яким сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд під час розгляду справи перевіряє, чи прийняті оскаржувані рішення суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з дотриманням принципів законності, обґрунтованості, пропорційності та добросовісності.
Відповідно до статті 9 КАС України суд розглядає справи на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні їх переконливості. Згідно зі статтею 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порядок проходження служби в поліції, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, а також підзаконними нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись законів України, Присяги поліцейського, службової дисципліни, поважати та не порушувати права і свободи людини, сумлінно виконувати службові обов'язки, бути прикладом у дотриманні законності та моральних засад суспільства.
Частиною першою статті 59 цього Закону передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до них заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим законом.
Пунктом 14 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом».
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарного проступку до поліцейського можуть застосовуватись такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до статті 14 цього ж Статуту, дисциплінарне стягнення застосовується керівником, який має дисциплінарну владу, за наявності достатніх підстав і з урахуванням ступеня тяжкості проступку, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність поліцейського, його ставлення до служби та поведінки у колективі.
Статтею 15 Дисциплінарного статуту визначено, що для з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку проводиться службове розслідування, яке призначається наказом керівника, проводиться об'єктивно, всебічно і в строки, визначені законодавством.
Згідно ч.4 ст.17 та ст.29 Дисциплінарного статуту, відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) без видання письмового наказу керівника допускається у разі появи на роботі у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відмови поліцейського від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або на вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», підставою для звільнення поліцейського зі служби є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, поліцейський повинен дотримуватись вимог професійної етики, неухильно додержуватись законів України, не вчиняти дій, які можуть підірвати авторитет поліції або завдати шкоди її репутації.
Крім того, пунктом 4 наказу МВС України від 19 липня 2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» передбачено обов'язок керівників усіх рівнів вживати заходів реагування у випадках перебування поліцейських у стані сп'яніння під час виконання службових обов'язків, у тому числі ініціювати проведення службових розслідувань і притягнення таких працівників до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, із наведених норм убачається, що дотримання поліцейськими вимог службової дисципліни, заборони перебування у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби, а також обов'язок пройти медичний огляд у разі наявності ознак сп'яніння є імперативними вимогами законодавства, а їх порушення кваліфікується як дисциплінарний проступок, що може слугувати підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Надаючи оцінку доводам позивача та його представника щодо підстав задоволення позову суду зазначає наступне.
Позивач у позовній заяві та письмових поясненнях посилається на те, що проведене щодо нього службове розслідування є упередженим, висновки комісії не відповідають фактичним обставинам, а акти та відеозаписи не можуть вважатися належними доказами перебування його у стані сп'яніння. Також позивач стверджує, що 07 грудня 2024 року він не ніс службу, а вказаний день був вихідним, тому дисциплінарна відповідальність за події цього дня є неправомірною. На підтвердження своєї позиції представник позивача посилався на окремі постанови Верховного Суду, в яких суд зазначав про необхідність наявності медичного висновку як доказу перебування у стані сп'яніння.
Суд, оцінивши кожен доказ у його сукупності, дійшов висновку, що наведені позивачем доводи не знайшли свого підтвердження.
Як убачається з матеріалів справи, 07 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» для проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За результатами проведеного огляду лікарем складено висновок №1308 від 07.12.2024, згідно з яким ОСОБА_1 прибув до медичного закладу о 13 год. 59 хв. за направленням старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 . У документі зазначено, що позивач відмовився від дослідження кількісного вмісту алкоголю у видихуваному повітрі методом електрохімічного аналізу, а також відмовився від дослідження сечі на наявність психоактивних речовин. У зв'язку з цим лікар зазначив, що зробити висновок про наявність чи відсутність стану сп'яніння неможливо, однак у позивача виявлені клінічні ознаки перебування під впливом неуточнених психоактивних речовин.
З матеріалів службового розслідування, призначеного наказом №946 від 09.12.2024 року, убачається, що того ж дня, 07.12.2024, сержант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні медичного закладу, мав явні ознаки алкогольного сп'яніння та відмовився пройти медичний огляд на його визначення.
Факт відмови зафіксовано в акті від 07.12.2024 №2588/59/14-2024, складеному у присутності позивача, а також підтверджено наявними у справі відеозаписами: відеофайлом 2-2-db0843a0-5b18-11f0-b860-451579c5af7f.mp4, з якого встановлено, що позивачу роз'яснювалось право пройти медичний огляд, проте він категорично відмовився, та відеофайлом 2-2-e3271f20-5b18-11f0-a6c1-1508eaff16bb.mp4, який свідчить, що о 15 годині 57 хвилин того ж дня ОСОБА_1 особисто відмовився від ознайомлення з актом про відмову від проходження огляду.
Таким чином, висновок медичного закладу №1308 від 07.12.2024 у сукупності з актом про відмову від огляду та дослідженими судом відеоматеріалами підтверджують факт ухилення позивача від проходження медичного огляду у встановленому порядку та наявність у нього зовнішніх ознак стану сп'яніння під час виконання службових обов'язків. Обставини, що стали підставою для проведення службового розслідування, є належно підтвердженими об'єктивними доказами, достовірність яких не викликає сумнівів у суду.
Суд критично оцінює посилання позивача та його представника на те, що 07 грудня 2024 року був його вихідним днем і що його не повідомляли про залучення до виконання службових завдань.
Як убачається з довідки від 12 грудня 2024 року №2601/59/14-2024, виданої заступником начальника управління поліції особливого призначення №3, сержант поліції Терегеря Є.В. на зазначену дату повинен був бути залученим до виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до наказу командира зведеного підрозділу від 06.12.2024 №441 ДСК/ВС.
Крім того, згідно з рапортом командира першої роти полку УПОП №3 від 07.12.2024 про проведення бойової роботи, у цей день особовий склад роти №1, у тому числі поліцейський взводу №2 Терегеря Є.В., був включений до складу бойового розрахунку з 14:00 до 20:00 години.
Додатково, із пояснень командира роти майора поліції Литвинця Є., долучених до матеріалів службового розслідування, убачається, що позивач був поінформований про графік бойового чергування на 07.12.2024 під час інструктажу особового складу напередодні.
Таким чином, на підставі зазначених документів та пояснень посадових осіб суд дійшов висновку, що 07 грудня 2024 року позивач не був звільнений від виконання службових обов'язків, перебував у розпорядженні командира роти та був поінформований про необхідність виконання завдань. Отже, його твердження про вихідний день та неповідомлення спростовуються матеріалами службового розслідування.
Щодо посилань представника позивача на судову практику Верховного Суду, суд зазначає, що у своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що сам факт відмови працівника поліції від проходження медичного огляду не може бути безумовною підставою для звільнення, якщо відсутні інші належні та допустимі докази перебування у стані сп'яніння.
Водночас у цих же постановах Верховний Суд наголошував, що стан сп'яніння може бути встановлений на підставі сукупності доказів, які є взаємопов'язаними, узгодженими між собою та підтверджують наявність зовнішніх ознак такого стану.
У даній справі така сукупність доказів наявна: акт від 07.12.2024 №2588/59/14-2024, відеозаписи, пояснення, висновок медичного закладу №1308 від 07.12.2024, у якому зафіксовано ухилення позивача від обстеження за наявності клінічних ознак сп'яніння, а також висновок службового розслідування від 20.12.2024.
Отже, наведені доводи та посилання представника позивача на практику Верховного Суду не спростовують правомірності висновків службового розслідування та не свідчать про неправомірність застосованого дисциплінарного стягнення.
Доводи позивача про те, що він не був ознайомлений із висновком службового розслідування, суд оцінює критично.
Із матеріалів службового розслідування встановлено, що дисциплінарною комісією позивача було належним чином поінформовано про проведення перевірки та надано можливість надати письмові пояснення щодо встановлених обставин. Однак, як убачається з його письмових пояснень від 14.12.2024 року, позивач, посилаючись на статтю 63 Конституції України, відмовився від надання будь-яких пояснень по суті службового розслідування.
Суд зазначає, що відмова поліцейського від надання пояснень не є перешкодою для завершення службового розслідування. Також суд звертає увагу, що стаття 63 Конституції України гарантує право особи не свідчити проти себе, однак реалізація цього права не звільняє поліцейського від дисциплінарної відповідальності у разі доведеного факту порушення службової дисципліни.
Таким чином, доводи позивача про незаконність оскаржуваних наказів є безпідставними, а оскільки відповідач довів правомірність своїх дій належними, допустимими і достовірними доказами, підстав для задоволення позову суд не вбачає.
З огляду на ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько