Справа № 420/18739/25
07 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії від 20.05.2025 р. № 155350000981;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком відповідно до закону України "Про державну службу" у розмірі 60 % від усіх сум заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в, виданих Департаментом праці та соціального політики Одеської міської ради, починаючи з 02.05.2024 р. з урахуванням уже отриманих сум пенсії;
- звернути рішення до негайного виконання в межах одного місяця.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.08.2024 р. позивач звернулась до відповідача-1 із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, в тому числі і довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в, виданих Департаментом праці та соціального політики Одеської міської ради. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено у переведенні пенсії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 р. у справі № 420/29009/24 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема, скасовано оскаржуване рішення та зобов'язано повторно розглянути заяву позивача. 14.05.2025 р. позивач звернулась до відповідача-1 із заявою про повне виконання вказаного рішення суду, на яку відповідач-1 листом від 28.05.2025 р. повідомив про наявність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.05.2025 р. № 155350000981 про відмову в перерахунку пенсії. Позивач вважає свої права порушеними, а рішення відповідача-2 протиправним та таким, що порушує її конституційне право на пенсійне забезпечення, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою від 13.06.2025 р. у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подані відзиву на позовну заяву.
27.06.2025 р. до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву. Вказує на те, що ОСОБА_1 зверталась із заявою про від 28.08.2024 р. про перехід на інший вид пенсії, в задоволенні якої рішенням відповідача-2 відмовлено. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 р. у справі № 420/29009/24 зобов'язано Головне управлення Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2024 р. про переведення на пенсію відповідно до Закону № 889, зарахувавши до її стажу державної служби період роботи з 20.05.2002 р. по 01.05.2024 р. На виконання рішення суду до стажу державної служби ОСОБА_1 зараховано період роботи з 20.05.2002 р. по 01.05.2024 р. Станом на 01.05.2016 р. стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців становить 14 років 00 місяців 05 днів. За результатами повторного розгляду заяви від 28.08.2024 р. та наданих документів, а саме трудової книжки НОМЕР_1 від 14.10.1977 р. встановлено, що позивач 01.05.2024 р. звільнена з посади. Також ОСОБА_1 до заяви про перерахунок пенсії від 28.08.2024 р. надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 02-М-15112/6 від 30.07.2024 р. та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії осіб, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію займає посаду держаної служби № 02-М-15112/9 від 20.08.2024 р., видані Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради, які не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 14.09.2016 р. № 622 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 р. № 823), якою затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх врахування. Крім того, Постанова правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 р. № 1-3 втратила чинність. Отже, при переведені на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 вказані довідки не враховано, оскільки в рішенні суду відсутні відповідні зобов'язання. Загальний розмір пенсії згідно Закону № 889 складає 2361 грн., а розмір пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 складає 6208,68 грн. На підставі вищевикладеного повторно розглянуто заяву 28.08.2024 р. № 5358 про переведення з пенсії за віком на пенсію згідно Закону № 889 та прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв'язку з недоцільністю. Також зазначає, що заявлені позовні вимоги стосуються періодів, що виходять за межі шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України, та заперечує щодо негайного виконання рішення суду.
28.06.2025 р. до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву. Вказує на те, що при переведені на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 довідки про заробітну плату не враховано, оскільки в рішенні суду відсутні зобов'язання щодо їхнього врахування. Загальний розмір пенсії згідно Закону № 889 складає 2361 грн, а розмір пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 складає 6208,68 грн. На підставі вищевикладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення від 20.05.2025 р. № 155350000981 про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з недоцільністю. Зазначає, що Головне управління не приймало рішення по суті заяви позивача про перерахунок пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відтак на останнього має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача. Наголошує, що позовна заява не містить вимоги щодо безпосереднього стягнення з Головного управління суми грошових коштів, відтак відсутні правові підстави для звернення судового рішення до негайного виконання.
28.06.2025 р. відповідач-1 подав до суду клопотання про залучення у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство соціальної політики України.
01.07.2025 р. позивач надала до суду відповідь на відзив відповідача-2, в якому заперечила проти доводів та аргументів, викладених у відзиві.
Ухвалою від 07.11.2025 р. відмовлено у задоволенні заяви відповідача-1 про залучення третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 02.10.2018 р. отримувала пенсію за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно записів №30-42 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 позивач у працювала в Управління праці та соціального захисту населення Малиновськоі? раи?адміністраціі? Одеського міськвиконкому та в Департаменті праці та соціальноі? політики Одеськоі? міськоі? ради в Управління соціального захисту населення в Малиновському раи?оні м. Одеси, а з 20.05.2002 р. по 01.05.2024 р.
30.07.2024 р. Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради на підставі Постанови правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 р. № 1-3 видано довідку № 02-М-15112/6-о/в про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за якою ОСОБА_1 працювала в Управлінні соціального захисту населення в Хаджибейському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на посаді головного спеціаліста, заробітна плата станом на 01.07.2024 р. становить 11701,30 грн.
30.07.2024 р. позивач звернулась із заявою до відповідача-1 із заявою про переведення її з пенсіі? за віком згідно Закону Украі?ни "Про загальнообов'язкове державне пенсіи?не страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону Украі?ни "Про державну службу".
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду в Закарпатській області, яке прийнято рішення від 07.08.2024 р. №155350000981 про відмову у переведенні на інший вид пенсії. В рішенні, зокрема, вказано, що довідки про заробітну плату №02-М-15112/6-о/в від 30.07.2024 р. (зареєстровані під одним вихідним номером) не відповідають вимогам Постанови КМУ № 3622 від 14.09.2016 р. та Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб (зі змінами від 12.07.2024 р. №823).
На заяву позивача 20.08.2024 р. Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради на підставі Постанови правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 р. № 1-3 видано довідку № 02-М-15112/9-о/в про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за якою середній розмір надбавок, премій та інших виплат за червень 2024 року становить 21475,91 грн.
28.08.2024 р. позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області із заявою про переведення з пенсіі? за віком згідно Закону Украі?ни "Про загальнообов'язкове державне пенсіи?не страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону Украі?ни "Про державну службу", до якої долучила, зокрема, довідки від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. №02-М-15112/9-о/в.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.09.2024 р. № 155350000981 відмовлено у призначенні іншого виду пенсії у зв'язку з тим, що станом на 01.05.2016 р. позивач не перебувала на посаді державного службовця та станом на цю дату не мало в наявності 20 років стажу на державній службі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 р. у справі № 420/29009/24, залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 р. визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 07.08.2024 р. №155350000981 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.09.2024 р. №155350000981 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2024 р. №5358 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", зарахувавши до її стажу державної служби період роботи з 20.05.2002 р. по 01.05.2024 р.
14.05.2025 р. позивач звернулась до відповідача-2 із заявою про виконання рішення суду по справі № 420/29009/24.
19.05.2025 р. на виконання вказаного рішення, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області зараховано до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 20.05.2002 р. по 01.05.2024 р. Станом на 01.05.2016 р. стаж на посадах, віднесених категорій посад державних службовців становить - 14 років 00 місяців 05 днів. Крім того, позивачу 28.08.2024 р. призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.05.2025 р. № 155350000981 повторно розглянуто заяву позивача від 28.08.2024 р. та відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв'язку із недоцільністю.
Листом від 28.05.2025 р. № 1500-0307-8/97965 відповідач-1 повідомив позивача про відмову відповідача-2 у перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 р. № 420/29009/24 відсутнє зобов'язання щодо врахування довідок про заробітну плату, а також оскільки при їх врахуванні розмір пенсії зменшується.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернулась до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Основного Закону України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст.ст.22, 64 Конституції України).
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 р., ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 р. (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п.23 ч.І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 р. регулювалося Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII).
Згідно з ч.1 ст.37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Згідно з п.10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пункт 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 р. певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 р. на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби;
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
17.01.2017 р. правлінням Пенсійного фонду України затверджено постанову № 1-3 Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, якою затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-XII, а саме:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
На підставі Постанови Пенсійного фонду № 30-1 від 18.09.2024 р. Постанова № 1-3 від 17.01.2017 р. втратила чинність з 13.11.2024 р.
20.07.2024 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 р. № 823 (далі - Постанова № 823), якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. № 622.
Пунктом 3 Постанови № 823 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024 р.
За приписами пункту 5 Порядку № 622, в редакції Постанови № 823 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Згідно абз.3 п.6 Порядку № 622, в редакції Постанови № 823 за посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
З аналізу викладених норм слідує, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6 Порядку № 622 (в редакції, чинній з 20.07.2024 р.) є підставою виключно для призначення пенсії відповідно до пунктів 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, і не можуть бути підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Судом встановлено, що позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 р. у справі № 420/29009/24 відповідачем-2 призначено позивачу пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889 з 28.08.2024 р.
У зв'язку із наведеним, а також зважаючи на положення Закону № 3723-ХІІ та Порядку № 622, суд приходить до висновку, що позивач має право на врахування при обчисленні та виплаті пенсії довідок про заробітну плату державних службовців. Однак обчислення та виплата пенсії позивачу здійснюється без врахування останніх, попри те, що позивач надавала довідки Департаменту праці та соціального політики Одеської міської ради від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в під час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід на інший вид пенсії 30.07.2024 р. та 28.08.2024 р.
Аргументуючи правомірність своєї відмови, відповідач-2 вказує, що довідки від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в, видані Департаментом праці та соціального політики Одеської міської ради, не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 14.09.2016 р. № 622 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 р. № 823), якою затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, оскільки видані на підставі Постанови правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 р. № 1-3, що втратила чинність, а отже відсутні підстави для їх врахування.
Вирішуючи спір по суті, суд встановлено, що дійсно вказані довідки видано на підставі Постанови правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 р. № 1-3. Поряд з цим, суд зауважує, що попри внесення Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 р. № 823 змін до Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 14.09.2016 р. № 622, Постанова правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 р. № 1-3, втратила чинність лише з 13.11.2024 р.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
У рішенні Конституційного Суду України № 1-зп від 13.05.1997 "Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)" вказано, що закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 р. № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 р. № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Також суд зауважує, що матеріали адміністративної справи не містять відомостей про те, що на дату звільнення позивача з державної служби її посаду було визначено класифікаційним кодом, що обумовлювало б видачу довідок за нормами Порядку № 622, в редакції Постанови № 823.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що Департамент праці та соціального політики Одеської міської ради, видаючи довідки від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, правомірно керувався чинним на той момент законодавством, а саме Постановою № 1-3. Таким чином, суд приходить до висновку, що довідки були видані за формою та змістом у порядку та спосіб, який був визначений на момент їх видачі; незаконними в судовому порядку не визнавались, а отже, є дійними.
На підставі наведеного, а також зважаючи на положення Закону № 3723-ХІІ та Порядку № 622, суд приходить до висновку, що позивач має право на врахування при обчисленні та виплаті пенсії довідок від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в, виданих Департаментом праці та соціального політики Одеської міської ради.
Суд наголошує, що право особи на отримання пенсії, як складової частини права на соціальний захист, є її конституційним правом, що гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України. Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської соціальної хартії та ч.ч.1, 3 ст.46 Конституції України працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.
Таким чином, відповідачем-2 під час прийняття рішення від 20.05.2025 р. № 155350000981, яким відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, не враховано усі обставини, що мають значення для перерахунку даного виду пенсії позивачу, як наслідок, відповідач-2 допустив неналежний розгляд поданої позивачем заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% від усіх складових сум заробітної плати згідно з довідками від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в, починаючи з 02.05.2024 р., суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем-2 протиправно відмовлено у врахуванні довідок від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в при здійсненні переведення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", водночас судом встановлено, що позивач з дня переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" - 28.08.2024 р. має право на нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% від усіх складових сум заробітної плати згідно з довідками від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в, то суд вважає, що у даному випадку у органів Пенсійного фонду України відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Тому, враховуючи, що позивачу здійснено переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", суд вважає, що єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є саме здійснення з 28.08.2024 р. перерахунку та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" шляхом врахування при обчисленні її розміру відомостей про заробітну плату на підставі довідок Департаменту праці та соціального політики Одеської міської ради від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в, з урахуванням раніше виплачених сум.
При визначенні суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний виконати вказаний зобов'язальний припис, суд враховує вимоги Порядку №22-1, а також те, що Головне управління ПФУ в Одеській області не приймало рішення по суті заяви позивача про перерахунок пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду Головне управління ПФУ в Донецькій області і саме його рішення скасовано в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Щодо заявленого позивачем у позовній заяві клопотання допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць, суд вказує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
З аналізу наведених норм вбачається, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Разом з тим, КАС України не передбачено негайне виконання всіх судових рішень. Більш того, ст.371 КАС України передбачає вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно.
Приймаючи рішення у даній справі, суд зобов'язав відповідача-2 здійснити з 28.08.2024 р. перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" шляхом врахування при обчисленні її розміру відомостей про заробітну плату на підставі довідок Департаменту праці та соціального політики Одеської міської ради від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в, з урахуванням раніше виплачених сум. Тобто, суд не присудив до стягнення на користь позивача ніяких грошових сум. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Суд відхиляє доводи відповідача-2 щодо порушення позивачем вимог ч.2 ст.122 КАС України, оскільки відмова позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідок Департаменту праці та соціального політики Одеської міської ради від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в здійснена відповідачем-2 у рішенні від 20.05.2025 р., натомість з позовною заявою позивач звернулась 12.06.2025 р., тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог лише у зв'язку з неправильним формулюванням способу поновлення порушених прав, що не впливає на розмір судового збору, то з відповідача-2, як суб'єкта, який допустив порушення прав позивача, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) від 20.05.2025 р. № 155350000981 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) в перерахунку пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" на підставі довідок Департаменту праці та соціального політики Одеської міської ради від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити з 28.08.2024 р. перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" шляхом врахування при обчисленні її розміру відомостей про заробітну плату на підставі довідок Департаменту праці та соціального політики Одеської міської ради від 30.07.2024 р. № 02-М-15112/6-о/в та від 20.08.2024 р. № 02-М-15112/9-о/в, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко