Справа № 420/19626/25
07 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур'євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11; код ЄДРПОУ 38296363), Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення не в повному розмірі та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11; код ЄДРПОУ 38296363), Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; код ЄДРПОУ 00034051), в якій з урахуванням заяви про виправлення технічної описки, позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо незабезпечення Спеціальної прокуратури у сфері оборони Південного регіону бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 , заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної премії прокурора, компенсації за невикористані дні відпустки), за період з 07.12.2021 року по 31.12.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2021 року в розмірі 2270,00 грн.; за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн.; за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн.; за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.; за період з 01.01.2025 року по 19.05.2025 року, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.;
зобов'язати Офіс Генерального прокурора забезпечити Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної премії прокурора, компенсації за невикористані дні відпустки), за період з 07.12.2021 року по 31.12.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2021 року в розмірі 2270,00 грн.; за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн.; за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн.; за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.; за період з 01.01.2025 року по 19.05.2025 року, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.;
визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових та одноразових виплат, компенсації) за період з 07.12.2021 року по 19.05.2025 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора, у розмірі 1600,00 грн.;
зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної премії прокурора) за період з 07.12.2021 року по 31.12.2021 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2021 року в розмірі 2270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів;
зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної премії прокурора) за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів;
зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної премії прокурора) за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн.; з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів;
зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки) за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів;
зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки) за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів;
зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки) за період з 01.01.2025 року по 19.05.2025 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
Ухвалою від 07.07.2025 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
21.07.2025 року (вх. №73807/25) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.
16.07.2025 року (вх. №ЕС/72221/25) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про виправлення технічної помилки у позовних вимогах.
21.07.2025 року (вх. №73810/25) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
21.07.2025 року (вх. №73813/25) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
22.07.2025 року (ЕС/74234/25) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
22.07.2025 року (вх. №ЕС/74280/25) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
22.07.2025 року (вх. №ЕС/74399/25) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.
04.08.2025 року (вх. №ЕС/79115/25) представником позивача до канцелярії суду подані додаткові пояснення.
07.08.2025 року (вх. №ЕС/81177/25) представником відповідача до канцелярії суду подані заперечення на додаткові пояснення.
Ухвалою від 07.11.2025 року відмовлено у задоволені клопотань про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 07.11.2025 року відмовлено у задоволенні клопотань про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 06.12.2021 року №1032к призначений на посаду прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, як такого, що успішно пройшов добір на зайняття вакантної посади прокурора з 07.12.2021 року.
Наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 20.03.2023 року №10к, у звязку зі зміною назви юридичної особи ОСОБА_1 призначений на посаду прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
З 07.12.2021 року по 19.05.2025 року ОСОБА_1 безперервно проходив службу на посаді прокурора окружної прокуратури (спеціалізованої прокуратури у сфері оборони на правах окружних).
Проте Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону здійснювалося нарахування та виплата ОСОБА_1 , заробітної плати (всіх її складових та одноразових виплат), не з розрахунку визначених Законами України прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, а з розрахунку сталої величини в розмірі 1600,00 грн.
18.06.2024 року звернувся до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, щодо перерахунку та виплати заробітної плати за період 2021-2025 років виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарних років, однак відповідачем відповідних нарахувань та виплат здійснено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останні діяли у межах наданих їм повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 06.12.2021 року №1032к призначений на посаду прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, як такого, що успішно пройшов добір на зайняття вакантної посади прокурора з 07.12.2021 року.
Наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 20.03.2023 року №10к, у звязку зі зміною назви юридичної особи ОСОБА_1 призначений на посаду прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
З 07.12.2021 року по 19.05.2025 року ОСОБА_1 безперервно проходив службу на посаді прокурора окружної прокуратури (спеціалізованої прокуратури у сфері оборони на правах окружних).
Проте Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону здійснювалося нарахування та виплата ОСОБА_1 , заробітної плати (всіх її складових та одноразових виплат), не з розрахунку визначених Законами України прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, а з розрахунку сталої величини в розмірі 1600,00 грн.
18.06.2024 року звернувся до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, щодо перерахунку та виплати заробітної плати за період 2021-2025 років виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарних років, однак відповідачем відповідних нарахувань та виплат здійснено не було.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень статті 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
За приписами статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює функції, визначені цією статтею. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Таким спеціальним законом єЗакон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), у преамбулі якого закріплено, що він визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 Закону № 1697-VIIдіяльність прокуратури ґрунтується на засадах незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків.
Згідно із ч.1 ст.16 № 1697-VII незалежність прокурора забезпечується установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора, тощо.
Так, згідно зі ст. 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок (ч.2ст.81 Закону № 1697-VII).
Відповідно до ч. 3 ст. 81 Закону 1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом, зокрема прокурора обласної прокуратури - 1,2 (п. 1 ч. 4ст. 81 Закону № 1697-VII).
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 82 Закону № 1697-VIIпрокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.
Прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Проте, положеннями ст.ст.8, 13 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі Закон № 108/95-ВР) регламентовано, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частинами 3 і 5 ст. 8 та частиною 1 ст. 10 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР.
За приписами ч.ч.1-2 ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI (далі БК України) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Забезпечення функціонування системи прокуратури за змістом статей 89-90 Закону №1697-VII та статей 23, 48 БК України передбачає визначення у державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, проте будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 89 Закону № 1697-VII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX (далі - Закон № 1082-IX) установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 грн, з 1 липня - 2294 грн, з 1 грудня - 2393 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 грн, з 1 липня - 2013 грн, з 1 грудня - 2100 грн; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 грн, з 1 липня - 2510 грн, з 1 грудня - 2618 грн; працездатних осіб: з 1 січня - 2270 грн, з 1 липня - 2379 грн, з 1 грудня - 2481 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 грн; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 грн, з 1 липня - 1854 грн, з 1 грудня - 1934 грн (ст. 7).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX (далі - Закон № 1928-IX), установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 грн, з 1 липня - 2508 грн, з 1 грудня - 2589 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 грн, з 1 липня - 2201 грн, з 1 грудня - 2272 грн; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 грн, з 1 липня - 2744 грн, з 1 грудня - 2833 грн; працездатних осіб: з 1 січня - 2481 грн, з 1 липня - 2600 грн, з 1 грудня - 2684 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 грн; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 грн, з 1 липня - 2027 грн, з 1 грудня - 2093 грн (ст. 7).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ (далі - Закон № 2710-IX) установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 грн; працездатних осіб - 2684 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 грн; осіб, які втратили працездатність, - 2093 грн (ст. 7).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX (далі - Закон № 3460-IX) установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн; працездатних осіб - 3028 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 грн; осіб, які втратили працездатність, - 2361 грн. (ст. 7).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон № 4059-IX) установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня; осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, - 1600 гривень. (ст. 7).
Тобто, Законами № 1082-IX, № 1928-IX, № 2710-IX, № 3460-IX та № 4059-IX як спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, які фінансуються з державного бюджету, визначено розмір і порядок виплати заробітної плати працівників органів прокуратури.
Суд зазначає, що норми ст. 7 Законів № 1082-IX, № 1928-IX, № 2710-IX, № 3460-IX та №4059-IX в частині визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури неконституційними та/або нечинними не визнавалися.
Відповідно, розмір посадового окладу прокурора залежить від законів про Державний бюджет України, які приймаються на кожен рік, і не можуть бути перераховані окремо від цього процесу, про що зазначено також у рішенні Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №805/1505/17-а.
Частиною першою статі 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-ХІV (далі - Закон № 966)визначено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Статтею 2 Закону №966 визначено цілі застосування прожиткового мінімуму, який застосовується для: загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм; встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; визначення права на призначення соціальної допомоги; визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та інших; встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Законом № 966 визначений суб'єкт, до повноважень якого належить затвердження розміру прожиткового мінімуму - Верховна Рада України, та визначено нормативний документ, у якому затверджується прожитковий мінімум - закон про Державний бюджет України на відповідний рік.
Бюджетним кодексом України закріплено одним із принципів бюджетної системи України збалансованість. Згідно цим принципом повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.
У свою чергу, Конституційний Суд України своїм Рішенням від 26.12.2011 у справі №20-рп/2011 підкреслив, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.
Таким чином, Верховною Радою України у спосіб, визначений законом, кожного бюджетного періоду для визначення розмірів посадових окладів суддів, прокурорів використовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 81 Закону 1697-VII встановлено, що розмір посадового окладу прокурора визначається у певній кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Тобто, за своєю природою дана норма є бланкетною нормою, оскільки визначає лише кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб для встановлення розміру посадового окладу прокурора, але не встановлює розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який необхідний для обчислення посадового окладу прокурора. У той же час, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як і розмір мінімальної заробітної плати щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України».
Таким чином, забезпечення функціонування системи прокуратури за змістомст.89-90 Закону №1697-VIIта ст.ст.23,48 БК України передбачає визначення у державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, проте будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Так, фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
При цьому, відповідач не має повноважень самостійно змінювати посадові оклади прокурорів, оскільки розмір заробітної плати прокурорів визначається законодавством України, зокрема: основні положення щодо оплати праці прокурорів, включно з окладами, надбавками та преміями врегульовані - Законом України «Про прокуратуру», посадові оклади прокурорів залежать від бюджетних асигнувань, що визначаються щорічно у державному бюджеті регулюються - Законом України про Державний бюджет України, а постановами Кабінету Міністрів України врегульовується встановлювання окладів та додаткових виплати для працівників правоохоронних органів, включно з прокурорами.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2018 у справі № 810/1304/16.
З рахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач позбавлений повноважень самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати нарахування заробітної плати прокурорам, виходячи з розміру посадового окладу, передбаченого статтею 81 Закону №1697-VII, зміни такого типу зазвичай впроваджуються через внесення поправок до відповідних законодавчих актів. Механізм впровадження таких змін складається з певних етапів таких як: підготовка законодавчої ініціативи щодо зміни прив'язки окладу; обговорення та прийняття змін у Верховній Раді України; внесення відповідних змін до законодавства і практичне застосування нової системи розрахунку.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Конституційний Суд України у пункті 2.3. Рішення від 22.05.2018 № 5-р/2018 сформулював правову позицію: «на думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Тобто у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов'язана з обов'язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.».
Крім того, у пункті 3 вказаного Рішення від 22.05.2018 №2 5-р/2018 зазначено, що: «Верховна Рада України виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей держави та з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства має змогу запроваджувати, змінювати, скасовувати або поновлювати такі пільги, оскільки вони не мають фундаментального характеру, а отже, не можуть розглядатися як конституційні права, свободи та гарантії їх реалізації.».
Щодо посилань позивача на висновки Верховного Суду викладених у постановах від 02.08.2023 року №560/5597/22, від 21.09.2023 року №380/25627/21, від 17.10.2023 року №280/117/22, від 31.10.2023 року №420/23334/21, від 26.07.2023 року №240/2978/22, від 25.07.2023 року №120/2006/22, від 24.07.2023 року №280/9563/21, від 13.07.2023 року №280/1233/22, від 30.11.2021 року №360/503/21, від 10.11.2021 року №400/2031/21, від 22.06.2023 року №400/4904/21, від 18.10.2023 року №400/12428/21, від 21.03.2024 року №620/4971/23, від 12.07.2023 року №140/5481/22, суд наголошує, що оскільки суб'єктний склад правовідносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не є тотожним до спірних правовідносин висновки у перелічених справах не є релевантними для даної справі.
Так само, суд вважає не доречними доводи позивача щодо прирівняння правового статусу прокурора та судді з огляду те, що статус прокуратури в Україні як складової системи правосуддя також регламентується Розділом VIII Конституції України. З цього приводу суд зазначає, що один лише факт того, що суди, прокуратура та адвокатура визначені Конституцією України, як обов'язкові незамінні складові елементи системи правосуддя в Україні не свідчить про ідентичність правового статусу суддів, прокурорів та адвокатів. На користь наведеного також свідчить наявність спеціальних законів, які окремо регламентують особливості правового статусу кожної з цих професій, гарантії їх діяльності, процедуру добору, здійснення діяльності (проходження служби), завдання, процесуальну роль тощо.
Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11; код ЄДРПОУ 38296363), Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення не в повному розмірі та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2025 р.
Суддя О.М. Тарасишина
.