Справа № 420/28575/25
04 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Загрійчук О.В.
сторін:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ракович М.П.
розглянувши за правилами загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) клопотання представника Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області за вхід. №ЕС/108590/25 від 15.10.2025 року про залишення позовної заяви без розгляду та заперечення ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/114836/25 від 30.10.2025 року,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Дисциплінарної палати Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (ЄДРПОУ: 23861029) із залишенням без розгляду Клопотання (об'єднане провадження №817/23) від 01.04.2025 р. ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Дисциплінарної палати Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (ЄДРПОУ: 23861029) із залишенням без розгляду Заяви (об'єднане провадження №817/23) від 03.04.2025 р. ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Дисциплінарної палати Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (ЄДРПОУ: 23861029) із ненадання повної запитуваної інформації за запитом від 20.05.2025 р. ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (ЄДРПОУ: 23861029) відшкодувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) завдану моральну шкоду у розмірі 5000гривень (п'ять тисяч гривень).
Ухвалою суду від 02.09.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
Ухвалою суду від 25.9.2025 року продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
15.10.2025 року до суду за вхід. №ЕС108590/25 від представника Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області заява про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Предметом спору по адміністративній справі №420/28575/25 є оскарження процедурних дій дисциплінарної палати КДКА Одеської області у дисциплінарному провадженні.
Частиною 2 статті 33 Закону визначено, що дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України «Про адміністративну процедуру» скарга на процедурну дію або процедурне рішення може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня, коли особі, яка була учасником адміністративного провадження, стало відомо про вчинення процедурної дії або прийняття процедурного рішення.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 (сторінка 4 позову), відповідь із запитуваною інформацією ним отримано від КДКА Одеської області 29 травня 2025 року. З адміністративним позовом до КДКА Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ОСОБА_1 звернувся 20 серпня 2025 року, тобто після спливу тридцяти календарних днів, передбачених для звернення до адміністративного суду.
30.10.2025 року до суду за вхід. №ЕС114836/25 від позивача надійшли заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду, які обґрунтовані тим, що предметом спору по адміністративній справі №420/28575/25 є оскарження протиправної бездіяльності дисциплінарної палати КДКА Одеської області із залишенням без розгляду клопотання від 01.04.20258р., заяви від 03.04.20258р., не надання повної запитуваної інформації за запитом від 20.05.2025р.., та відшкодування моральної шкоди заданої протиправною бездіяльністю.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи та як зазначає представник відповідача у наданому клопотанні, що обставини з протиправної бездіяльності позивачу стали відомі 29 травня 2025 року, а з адміністративним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії позивач звернувся до Одеського адміністративного суду 20 серпня 2025 року.
З підстав чого можна зробити висновок, що позивач звернувся до адміністративного суду у строк менше ніж три місяці, що відповідно до частини 2 статті 122 КАС України не перевищує передбачений шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Окрім того, припущення відповідача що позивач пропустив строк на оскарження за статтею 80 Закону України «Про адміністративну процедуру» є маніпуляцією, оскільки за абзацом 3 частини 1 статті 80 цього Закону визначено що скарга на бездіяльність адміністративного органу може бути подана в будь-який час після спливу строку прийняття адміністративного акта.
Вирішуючи клопотання про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос» проти Росії»).
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій статті містяться терміни “дізналася» та “повинна була дізнатися», що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Згідно з ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою
Щодо доводів представника відповідача про застосування Закону України «Про адміністративну процедуру» щодо врегулювання відносин прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності, суд зазначає наступне.
В обґрунтування своєї позиції, представник зазначає, що ст. 122 КАС України передбачає інші строки звернення до адміністративного суду, встановлені цим Кодексом або іншими законами. В продовження вказаної тези, представник зазначає, що ч. 1 ст. 80 Закону України «Про адміністративну процедуру», яка передбачає тридцяти денний строк для подання скарги на процедурну дію або процедурне рішення, є спеціальною нормою та підлягає застосуванню судом.
Вказані висновки суд вважає помилковими з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 Закону України «Про адміністративну процедуру», цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час, зокрема, конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції.
Стаття 18 Закону «Гарантування ефективних засобів правового захисту» визначає, що особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку.
Розділ VI «Адміністративне оскарження» Закону України «Про адміністративну процедуру», як вбачається з його назви регулює правовідносини щодо адміністративного оскарження адміністративних актів, процедурних рішень або дій, бездіяльності адміністративного органу, які негативно впливають на права, свободи чи законні інтереси скаржника.
Частиною 1 статті 78 Закону України «Про адміністративну процедуру», визначено, що право на адміністративне оскарження відповідно до цього Закону має особа, яка вважає, що:
1) прийнятим адміністративним актом чи його виконанням порушено або може бути порушено її право, свобода чи законний інтерес;
2) процедурне рішення або дія, бездіяльність адміністративного органу негативно впливає на її права, свободи чи законні інтереси.
Відповідно до ст. 79 Закону суб'єктом розгляду скарги є адміністративний орган вищого рівня (з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті), якщо інший суб'єкт не передбачений законом.
Суб'єктом розгляду скарги, пов'язаної із здійсненням органом місцевого самоврядування делегованого йому повноваження органу виконавчої влади, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо делегованого повноваження.
Суб'єкт розгляду скарги може утворити комісію з розгляду скарг. До складу комісії з розгляду скарг, крім посадових осіб адміністративного органу, можуть включатися представники інститутів громадянського суспільства у кількості, що не перевищує третини її загального складу. Діяльність комісії з розгляду скарг здійснюється з дотриманням вимог цього Закону.
Рішення комісії з розгляду скарг оформлюється висновком, який має рекомендаційний характер і є обов'язковим для розгляду керівником (іншою уповноваженою особою) відповідного адміністративного органу. Остаточне рішення щодо скарги приймається відповідним адміністративним органом не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання рішення комісії з розгляду скарг. Неврахування висновку комісії з розгляду скарг обґрунтовується та додається разом з висновком до остаточного рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги.
Інші питання формування та організації діяльності комісій з розгляду скарг визначаються адміністративними органами, що утворюють такі комісії, з урахуванням примірного положення про комісію з розгляду скарг, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності адміністративного органу вищого рівня скарга щодо прийнятого адміністративного акта, процедурних рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу подається до того самого адміністративного органу, який прийняв адміністративний акт, вчинив процедурні дії та/або прийняв процедурне рішення чи допустив бездіяльність, що оскаржуються, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг. Такий адміністративний орган має статус суб'єкта розгляду скарги.
У разі якщо такий адміністративний орган не утворив комісію з розгляду скарг, скарга на адміністративний акт, процедурне рішення, дію чи бездіяльність адміністративного органу подається до суду відповідно до закону.
Посадова особа адміністративного органу, яка прийняла адміністративний акт, процедурне рішення, вчинила дію або допустила бездіяльність, що оскаржується, не бере участі в розгляді скарги.
Суб'єкт розгляду скарги під час здійснення адміністративного провадження за скаргою користується правами і виконує обов'язки, визначені цим Законом для адміністративного органу, та може здійснювати перегляд справи в повному обсязі, у тому числі збирати додаткові докази.
Відповідно до ст. 80 Закону, скарга на адміністративний акт може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома особи, яка була учасником адміністративного провадження щодо прийняття зазначеного акта.
Особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає адміністративний акт, але яка не була учасником адміністративного провадження, має право подати скаргу на такий адміністративний акт протягом тридцяти календарних днів з дня, коли вона дізналася або мала дізнатися про такий вплив.
Скарга на бездіяльність адміністративного органу може бути подана в будь-який час після спливу строку прийняття адміністративного акта.
Скарга на процедурну дію або процедурне рішення може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня, коли особі, яка була учасником адміністративного провадження, стало відомо про вчинення процедурної дії або прийняття процедурного рішення.
Для окремих видів справ законом можуть встановлюватися інші строки подання скарги.
З аналізу вищезазначених норм, однозначно вбачається, що Закон України «Про адміністративну процедуру» розмежовує два порядки оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу, а саме: адміністративне оскарження відповідно до цього Закону та/або судовий порядок.
Вказане передбачає альтернативне право особи на власний розсуд застосовувати перед зверненням до суду порядок адміністративного оскарження або відразу звернутись до суду за захистом своїх прав, відповідно до процесуального законодавства.
В той же час, тридцятиденний строк на який посилається представник відповідача регулює порядок саме адміністративного оскарження та жодного стосунку до судового процесу не має, що чітко вбачається зі змісту самого Закону.
З огляду на вказане, суд не вбачає можливим задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строків визначених для процедури адміністративного оскарження, якою позивач не користувався.
Керуючись ст. ст. 2-9, 44, 122, 123, 240, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання представника Дисциплінарної Палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області за вхід. №ЕС/108590/25 від 15.10.2025 року про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити повністю.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Відповідно до положень статті 256 КАС України, ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА