Справа № 420/37198/25
07 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЇ ТА ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕМ ПІВДЕНЬ» про визнання протиправними та скасування пунктів листа, -
До суду надійшов адміністративний позов Управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі УКБОМР) до Південного офісу Держаудитслужби, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЇ ТА ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕМ ПІВДЕНЬ», в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги пунктів 1, 3, 4 Південного офісу Держаудитслужби, викладених у листі від 16.06.2024 №151517-15/2299-2025.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (ст.5 КАС України).
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Позивач звернув до відповідача позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вимог пунктів 1, 3, 4 листа від 16.06.2024 №151517-15/2299-2025.
Разом з тим, до позову позивачем долучено копію Вимоги щодо усунення виявлених порушень від 16.06.2024 №151517-15/2299-2025, складену та оформлену Південним офісом Держаудитслужби на підставі акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності УКБОМР від 16.05.2025 за №151517-11/80.
Відповідно до вимог п.п. 16 п. 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Наведені норми кореспондуються з п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон №2939-XII), згідно з яким органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Суд вважає, що позивач по цій справі фактично оскаржує не вимоги пунктів 1, 3, 4 листа від 16.06.2024 №151517-15/2299-2025, а індивідуальний акт - Вимогу щодо усунення виявлених порушень від 16.06.2024 №151517-15/2299-2025, складену та оформлену Південним офісом Держаудитслужби на підставі акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності УКБОМР від 16.05.2025 за №151517-11/80.
Така вимога має ознаки рішення суб'єкта владних повноважень, що відповідають визначенню індивідуального акта, наведеному у п.19 ч.1 ст.4 КАС України.
Отже, у даному випадку належним способом судового захисту є визнання протиправною та скасування окремих пунктів саме Вимоги щодо усунення виявлених порушень від 16.06.2024 №151517-15/2299-2025.
Таким чином, позивачу необхідно надати позовну заяву із визначенням у ній позовних вимог у відповідності до вимог КАС України щодо належного способу судового захисту.
При цьому, Великою Палатою Верховного Суду проаналізовано вказані положення законодавства у постанові від 21.11.2018 року у справі №820/3534/16, у якій сформовано правовий висновок, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Також ВП ВС зазначила, що при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою КМУ, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Водночас вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов'язковою до виконання.
Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то ВП ВС у справі №820/3534/16 зазначила, що про їх наявність може бути вказано у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
Також у постановах Верховного Суду зазначено, що законність та правильність обчислення розміру визначення збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу фінансового контролю до винних осіб, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною (постанови від 27.11.2019 у справі №1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі № 808/6509/13-а, від 07.02.2020 у справі №803/634/17, від 14.02.2020 у справі № 825/3661/15-а, від 28.02.2020 у справі № 808/4044/17, від 28.02.2020 у справі № 2040/6542/18, від 18.03.2020 у справі № 826/14169/17, від 31.03.2020 у справі № 817/650/18, від 22.09.2020 у справі № 820/1286/18, від 27.05.2021 у справі № 160/8621/19, від 17.06.2021 у справі № 0440/6907/18, від 16.11.2021 у справі №160/9553/18).
Водночас, у постанові Верховного Суду від 30.12.2024 у справі №440/4083/22 зазначено, що оскарження у судовому порядку індивідуально-правового акта, яким у цьому випадку є вимога Держаудитслужби, є гарантованим правом підконтрольного органу в розрізі завдань та принципів адміністративного судочинства.
Між тим, позивач у змісті позову в обґрунтування наводить доводи протиправності вимоги щодо усунення виявлених порушень виключно в частині нарахованого відповідачем розміру збитків. Отже з урахуванням сталої позиції ВС позивачу у цій справі у порядку адміністративного судочинства потрібно викласти підстави, які на його думку свідчать про протиправність Вимоги щодо усунення виявлених порушень від 16.06.2024 №151517-15/2299-2025.
Крім того, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч вказаних вимог документу про сплату судового збору позивач не надав.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» юридичні особи за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру сплачують ставку судового збору у вигляді 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 3028 грн.
Позовна вимога про визнання протиправним окремого акту, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акту, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судових збір у розмірі 3028 грн за вимогу немайнового характеру, і надати до суду належні докази його сплати.
Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду: 1) належним чином оформленого позову; 2) доказів сплати судового збору.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, відправляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
У разі неотримання судом матеріалів на виконання ухвали суду та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЇ ТА ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕМ ПІВДЕНЬ» про визнання протиправними та скасування пунктів листа, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва