07 листопада 2025 р. № 400/5945/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області, вул. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Фастівський район, Київська область, 08500, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання протиправними та скасування рішень від 17.04.2025, від 13.05.2025; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.04.2025 року № 143250022795 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.05.2025 року № 143250022795 про відмову у призначені пенсі за віком у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу усі періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 25.08.1982 з 30.08.1982 по 01.09.2002 року включно та період підприємницької діяльності з 01.09.2002 по 31.12.2003 року включно; зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком.
Відповідачі надали відзив на позов, просили відмовити у задоволенні позову, оскільки на день звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача складав 22 роки 10 місяців 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.04.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ в Житомирській області.
17.04.2025 ГУ ПФУ в Житомирській області прийнято рішення № 143250022795, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.
У рішенні зазначено, що стаж для визначення права становить 22 роки 07 місяців. Страховий стаж особи становить 17 років 06 місяців 15 днів.
До страхового стажу не зараховано період підприємницької діяльності з 01.09.2002 по 31.12.2003, оскільки відсутня довідка Пенсійного фонду України про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До страхового стажу не зараховано період підприємницької діяльності з 01.04.2005 по 30.04.2005, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Згідно наданих документів до страхового стажу не зараховано всі періоди роботи відповідно трудової книжки НОМЕР_2 від 25.08.1982, оскільки ПІБ на титульній сторінці (Сёминова) та в свідоцтві про шлюб НОМЕР_3 від 24.12.1987, не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_2 ).
Згідно наданих документів до страхового стажу неможливо зарахувати період роботи з 08.09.1992 по 23.09.2002 відповідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.08.1982, оскільки відсутня дата наказу на звільнення.
Згідно наданих документів до страхового стажу неможливо зарахувати період роботи з 01.09.2022 по 23.09.2002, відповідно трудової книжки НОМЕР_2 від 25.08.1982, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Особа матиме право на пенсійну виплату 01.04.2030 або при набутті необхідного страхового стажу.
06.05.2025 року позивачка повторно звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії за віком.
До заяви позивачка додатково додала накази про звільнення з роботи, про призначення на посаду, довідку про перейменування підприємства.
За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 13.05.2025 року було прийняте рішення про відмову у призначені пенсі № 143250022795.
У рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди:
- за записами трудової книжки, оскільки по батькові у свідоцтві про одруження та трудовій книжці не відповідає паспортним даним;
- підприємницької діяльності з 01.09.2022 по 31.12.2003, оскільки відсутні відомості про сплату внесків.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058).
Згідно ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію вказаної норми Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердив Порядок № 637.
У пунктах 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 по справі № 439/571/17.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 по справі № 580/4012/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому відповідачі протиправно не зарахували періоди роботи позивача з 30.08.1982 по 01.09.2002.
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів підприємницької діяльності з 01.09.2002 по 31.12.2003 суд зазначає наступне.
Згідно пункту “б» статті 3 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - № 1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також в т.ч.: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до пункту 2.1. Розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Позивач до позову додала лист ГУ ДПС у Миколаївській області від 27.05.2025, відповідно до якого з 01.09.2002 по 31.12.2003 ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, в тому числі шляхом придбання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян за ставкою 40,00 грн на місяць.
Тому вказаний період необхідно зарахувати до страхового стажу позивача.
Проте, вказаний лист позивач не надавала із заявами про призначення пенсії, тому у суду відсутні підстави для визнання протиправними рішень відповідачів щодо незарахування вказаного періоду до страхового стажу.
За таких обставин, позов належить задовольнити частково, визнати протиправними рішення відповідачів щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи з 30.08.1982 по 01.09.2002.
З метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача - ГУ ПФУ в Київській області (оскільки останнє спірне рішення прийнято саме ним) зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 30.08.1982 по 01.09.2002 та період здійснення підприємницької діяльності з 01.09.2002 по 31.12.2003 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 06.05.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та належить повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - ГУ ПФУ Київській області та ГУ ПФУ в Житомирській області, оскільки спірні рішення прийнято саме ними.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ідентифікаційний код 13559341) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 17.04.2005 року № 143250022795, від 13.05.2025 № 143250022795 в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) періоду роботи з 30.08.1982 по 01.09.2002.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 22933548) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до страхового стажу періоди з 30.08.1982 по 01.09.2002, з 01.09.2002 по 31.12.2003 та розглянути заяву про призначення пенсії від 06.05.2025 року.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 302,80 грн. (триста дві гривні 80 коп.), сплачений платіжною інструкцією № КР67-НК3А-3ССС-8РН2 від 06.06.2025 року.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ідентифікаційний код 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 302,80 грн. (триста дві гривні 80 коп.), сплачений платіжною інструкцією № КР67-НК3А-3ССС-8РН2 від 06.06.2025 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко