07 листопада 2025 р. № 486/1790/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДругого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), бульв. Квітковий, 4, корп.4,м. Південноукраїнськ,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,55002,
треті особиВиконавчий комітет Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001,
провизнання дій протиправними, скасування постанов від 20.08.2025,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовною заявою, що містить вимоги:
визнати протиправними дії Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), далі - Відділ або відповідач, під час відкриття виконавчого провадження № 78806194 та винесення постанови про арешт коштів боржника;
скасувати постанову від 20.08.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78896194;
скасувати постанову від 20.08.2025 про арешт коштів боржника.
Третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у позові вказаний виконавчий комітет Миколаївської міської ради.
Ухвалою від 23.09.2025 Південноукраїнський міський суд Миколаївської області матеріали адміністративного позову передав на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 22.10.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд відрив провадження в адміністративній справі, призначив судове засідання (10 год 03.11.2025), встановив відповідачу і третій особі строки для подання заяв по суті справи і доказів.
Ухвалу суду учасники справи отримали.
Відповідач і третя особа заяв по суті справи та доказів не подали.
В судове засідання учасники справи не прибули, причини неприбуття суду не повідомили.
На підставі частини третьої статті 268, частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Як встановлено судом, 19.08.2025 у Відділі було зареєстровано заяву третьої особи (від 13.08.2025 № 21287/02.02.01-22/02.05/14/25, далі - Заява) про примусове виконання рішення - постанови MYK 2504810, винесеної 12.06.2025 інспектором з паркування - головним спеціалістом сектору контролю за стоянкою і зупинкою відділу безпеки дорожнього руху та паркування управління транспортного комплексу, зв'язку та телекомунікацій Миколаївської міської ради Костенком Дмитром Миколайовичем, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на позивача штраф в сумі 340 грн (далі - Постанова). У Постанові вказана дата набрання нею законної сили - 11.07.2025.
З посиланням на частину другу статті 3001, статтю 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, третя особа просила стягнути в примусовому порядку з ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі - в сумі 680 грн.
20.08.2025 старший державний виконавець Відділу Доля Анна Миколаївна винесла постанови:
про відкриття виконавчого провадження (ВП № 78896194);
про арешт коштів боржника (ВП № 78896194). Згідно з цією постановою, арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів (1 018 грн) було накладено на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонене законом, та належать боржнику.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії державного виконавця з винесення вказаних постанов і просить ці постанови скасувати.
На обґрунтування вимог позивач вказав таке.
1. До Заяви третьою особою "… не надано документ про набрання законної сили Постановою … (ч.2ст.291 КУпАП) - це є порушенням …". З посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), позивач вказав, що відповідач мав повернути виконавчий документ без прийняття до виконання.
2. У Заяві неправильно вказано місце проживання (перебування) боржника і не зазначений РНОКПП ОСОБА_1 . Державний виконавець не ідентифікувала місце проживання боржника та його РНОКПП, що призвело до неотримання позивачем спірних постанов. Направлення постанов за адресою, яка не є зареєстрованим місцем проживання позивача, на його думку, є свідченням порушення відповідачем частини першої статті 28 Закону.
Також ОСОБА_1 вказав, що державний виконавець при винесенні постанов проігнорувала вимоги частини другої статті 291, частини другої статті 283, частини другої статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що призвело до "… невірного прийняття рішення по справі, та порушено мої права як сторони виконавчого провадження …".
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
1. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Докази на спростування того, що Постанова не набрала законної сили, до позову не додані.
У Постанові, про що вказано вище, наявна інформація про дату набрання нею законної сили, - 11.07.2025 (пункт 6 частини першої статті 4 Закону).
Державний виконавець не уповноважений перевіряти достовірність інформації, що міститься у виконавчому документі.
Ані Законом, ані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не встановлений обов'язок стягувача подати документ про дату набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили.
2. У частині першій статті 4 Закону вказано, що у в виконавчому документі зазначаються, зокрема, адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника.
Відповідно до частини другої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування.
У Постанові та у Заяві вказане місце проживання позивача, яке не відповідає зареєстрованому місцю проживання ОСОБА_1 , а також не зазначений РНОКПП.
Частиною першою статті 18 Закону на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти відповідні дії.
При цьому, пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Разом із тим, відсутність у виконавчому документі відомостей про ідентифікаційний номер боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 749/1181/16-ц (провадження № 61-1115св18), від 08.05.2019 у справі № 813/2125/16 (провадження № К/9901/21841/18), від 19.09.2019 у справі № 469/1357/16-ц (провадження № 61-35493св18).
Саме лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 639/2561/18-ц (провадження № 61-578св19), від 29.04.2021 у справі № 686/3941/19.
Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що "… згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії … відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання …".
За такого, суд відхилив доводи позивача про те, що Постанова мала бути повернута державним виконавцем без прийняття її до виконання.
Крім того, на переконання суду, відкриття виконавчого провадження за Постановою, в якій не вказаний РНОКПП боржника, в жодному випадку не порушує прав боржника.
Той факт, що спірні постанови державний виконавець надіслав не за зареєстрованим місцем проживання позивача, не є свідченням протиправності цих постанов.
Суд визнав недоречними доводи позивача про ігнорування державним виконавцем вимог частини другої статті 277 та частини другої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України: статтею 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, а статтею 291 цього ж Кодексу врегульовано порядок набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241- 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна