07 листопада 2025 р. № 400/10011/25
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, відповідно до процедури передбаченої ст.263 КАС України, адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати противоправними дії Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївськiй областi щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2022-2024 роки; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком з 30.06.2025 на умовах і в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказує на те, що їй з 14.12.2010 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 30.06.2025 року позивачці призначено пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак відповідач обчислив пенсію за віком, застосувавши норми ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як перехід з одного виду пенсії на інший, застосувавши показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. На переконання позивачки, зазначене призвело до порушення її прав, оскільки при призначенні пенсії за віком відповідач повинен був керуватися ч. 2 ст. 40 Закону №1058 iз застосуванням показника середньої заробiтної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески за 2022-2024 роки. З цього приводу позивачка звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, на що отримала відмову.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив про правомірність переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, спираючись на те, що переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону. Оскільки право на призначення пенсії вже було реалізоване позивачем , то відсутні підстави для повторного призначення одного і того ж виду пенсії, в межах одного і того ж закону із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.
Суд розглянув справу 07.11.2025 в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, відповідно до вимог ст. 263 КАС України.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.12.2010 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі - Закон №1788).
В подальшому, після досягнення 60-річного віку, позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
З 30.06.2025 на підставі заяви позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058.
При цьому, пенсію позивачці обчислено відповідачем, з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
21.07.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку її пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.
Листом від 11.08.2025 №12103-11030/Т-02/8-1400/25 відповідач відмовив позивачці у здійсненні перерахунку, посилаючись на відсутність на те підстав.
На переконання позивачки, при призначенні їй пенсії за віком відповідач повинен був керуватися ч. 2 ст. 40 Закону №1058 iз застосуванням показника середньої заробiтної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески за 2022-2024 роки.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058-IV) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV визначає порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за Законом № 1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV (в редакції станом на 11.10.2013) заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії в порівнянні з Законом № 1058-IV.
Оскільки позивачці 30.06.2025 року вперше призначено пенсію відповідно до Закону № 1058-IV, підстави для застосування ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV до спірних правовідносин у відповідача відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17, від 12.06.2020 у справі № 400/293/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.
За частиною ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Оскільки позивачка вперше звернулась за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач повинен був застосувати при обчисленні розміру пенсії показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Позов задовольнити у повному обсязі.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Сума сплаченого позивачкою судового збору в розмірі 968,96 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати України, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 30.06.2025 року, та здійснити відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім грн дев'яносто шість коп) гривень.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 07.11.2025