07 листопада 2025 р. справа № 400/9899/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 10.05.2019 року по 31.12.2022 року, за виключенням вже виплаченої частини індексації;
- зобов'язати відповідача нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 10.05.2019 року по 31.12.2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 10.05.2019 року по 30.09.2020 року - березень 2018 р., в період з 01.10.2020 року по 31.12.2022 року - жовтень 2020 р. з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, та виплатити ОСОБА_1 її недоотриману частину;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період служби з 10.05.2019 року по 19.05.2023 року (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019-2023 роки з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період служби з 10.05.2019 року по 19.05.2023 року (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019-2023 роки в сторону збільшення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) за періоди: з 10.05.2019 року по 31.12.2019 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2019 року; з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року; з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року; з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Ухвалою від 29.09.2025 року суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо частини позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року із зазначенням підстав для поновлення строку з наданням доказів на підтвердження цих підстав.
01.10.2025 року позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку.
Ухвалою від 07.10.2025 року суд визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача з позовною заявою до адміністративного суду та поновив його, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
03.10.2025 року від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду. Заява обґрунтована тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2023 року № 151 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . З наказу від 31.05.2023 року № 151, як і з отриманого атестату, позивачу було відомо про всі здійснені йому нарахування та виплати, тобто з моменту виключення з частини.
Вирішуючи заяву відповідача, суд враховує наступне.
Частиною 1, 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у редакції до 19.07.2022 року передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 року № 2352-IX внесено зміни до ст. 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 року № 2352-IX набрав чинності з 19.07.2022 року.
Отже, редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строк звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року.
Суд звертає увагу відповідача, що позивачем на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, 01.10.2025 року подано заяву про поновлення процесуального строку, в якій він просив визнати причину пропуску звернення до суду поважною та поновити строк.
Суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та ухвалою від 07.10.2025 року відкрив провадження у справі.
Нових підстав пропуску строку звернення до суду, окрім тих, які вже оцінювались судом, відповідач не навів.
Відтак, відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 19, 122, 240, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз