07 листопада 2025 рокусправа № 380/12674/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) пред'явила позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Запорізькій області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №134550017704 від 02.05.2025 «Про відмову у перерахунку пенсії» Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, надання житлових субсидій та пільг), яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні із пенсії по віку на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ та ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у зв'язку з відсутністю законних підстав та необхідного стажу роботи на посадах державної служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи позивачки, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» стаж роботи ОСОБА_1 на посадах спеціалістів у органах податкової служби (інспекції, адміністрації) ДПС, ДФС, Міндоходів України за період з 01.12.1993 до 18.06.2025 (по день подання цього позову), а саме:
- 01.12.1993 на посаді старшого державного податкового інспектора відділу зборів і стягнень податків з юридичних осіб в ДПІ по Галицькому районі м. Львова;
- 01.12.1994 на посаді головного державного податкового інспектора відділу зборів і стягнень податків з юридичних осіб в ДПІ по Галицькому районі м. Львова;
- 26.11.1996 на посаді головного державного податкового інспектора Державної податкової адміністрації у Галицькому районі м. Львова;
- 03.01.1997 на посаді головного державного податкового інспектора управління справляння податків з юридичних осіб ДПА у Галицькому районі м. Львова;
- 14.02.1998 на посаді головного державного податкового інспектора управління справляння податків з юридичних осіб у ДПІ у Галицькому районі м. Львова;
- 08.05.1998 на посаді головного державного податкового інспектора управління прямих і непрямих податків з юридичних осіб в тій же податковій;
- 01.09.2002 на посаді головного державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та податкових платежів управління оподаткування юридичних осіб;
- 01.10.2003 на посаді головного державного податкового інспектора відділу прямих податків управління оподаткування юридичних осіб у ДПІ у Галицькому районі м. Львова;
- 26.09.2005 на посаді заступника начальника відділу податку на прибуток та інших податків і зборів, обов'язкових платежів;
- 14.11.2005 на посаді заступника начальника відділу оподаткування юридичних осіб;
- 23.02.2007 на посаді заступника начальника управління начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб;
- 19.04.2007 на посаді начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб;
- 16.03.2012 на посаді заступника начальника управління начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб в ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС;
- 01.07.2013 на посаді заступника начальника управління начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області;
- 26.01.2015 на посаді заступника начальника управління начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області;
- 17.02.2016 на посаді заступника начальника управління начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб;
- 25.04.2016 на посаді начальника відділу адміністрування податку на прибуток місцевих податків, економічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб;
- 24.07.2017 на посаді начальника відділу адміністрування та камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток платників території обслуговування Галицької ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Львівській області;
- 12.11.2018 на посаді заступника начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області;
- 19.09.2019 на посаді заступника начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області;
- 17.09.2020 на посаді головного державного ревізора-інспектора Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Львівській області;
- 22.12.2020 на посаді головного державного ревізора-інспектора Львівського відділу камеральних перевірок управління з виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Львівській області;
- 21.10.2021 на посаді головного державного інспектора Львівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання ризиків ГУ ДПС у Львівській області;
- 24.08.2022 на посаді головного державного інспектора Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області;
- 02.12.2024 на посаді головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у інших класах торгівлі управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області по 18.06.2025 (час подання позову);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по віку на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п. 12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ та ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 з 25.04.2025 - на підставі поданої заяви зареєстрованої за №3464 та доданими до неї документами в тому числі і довідками, виданими позивачці ГУ ДПС у Львівській області 25.04.2025: №223-13-01-10-00-11; №224-13-01-10-00-11; №68-13-01-10-21.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стверджує, що звернулася до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» як державному службовцю, до якої додала довідки №223-13-01-10-00-11 від 25.04.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку №224-13-01-10-00-11 від 25.04.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), №68-13-01-10-21 від 25.04.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області. За результатом розгляду заяви ГУ ПФУ в Запорізькій області (визначено за принципом екстериторіальності) прийняло рішення №134550017704 від 02.05.2025 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця з підстав відсутності стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії, оскільки позивачці присвоєно персональне звання.
Позивачка вважає відмову відповідача протиправною та вказує на дотримання усіх умов, передбачених п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», а саме: досягнення необхідного віку, наявність страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 20 років станом на 01.05.2016, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З метою поновлення порушеного права на належний соціальний захист, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 25.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та роз'яснено третій особі право подати пояснення щодо позову у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
15.07.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що позивачка перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області. 25.04.2025 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «про державну службу». За результатами розгляду заяви, за принципом екстериторіальності, ГУ ПФУ в Запорізькій області прийняло рішення, яким відмовлено у переведенні її пенсію державного службовця. Наголошує, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно зі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця. Стверджує, що позивачка працювала на посадах державної служби, які не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 (період роботи з 01.12.1993 до 02.12.2024 обіймала посади в органах Державної податкової служби). Крім того зазначає, що витрати на правничу допомогу не підтвердженні, оскільки не надано оригіналів документів. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
21.07.2025 ГУ ПФУ у Львівській області подало до суду пояснення, у яких просило відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що за результатами розгляду заяви позивачки ГУ ПФУ в Запорізькій області прийняло рішення про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону №1058 на пенсію згідно з Законом №889. Стверджує, що підставою для відмови слугувало відсутність стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, оскільки її посада в органах державної податкової служби не віднесена до категорій посад державних службовців.
Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.03.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визнається учасниками справи.
25.04.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як вбачається із розписки-повідомлення, до заяви додала довідки №223-13-01-10-00-11 від 25.04.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку №224-13-01-10-00-11 від 25.04.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), №68-13-01-10-21 від 25.04.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.08.1981 ОСОБА_1 працювала:
- 01.12.1993 - зарахована по переводу з Контори матеріально-технічного постачання «Облкооппостач» на посаду старшого державного податкового інспектора відділу зборів і стягнень податків з юридичних осіб в ДПІ по Галицькому районі м. Львова;
- 06.05.1994 - прийняла присягу державного службовця;
- 01.12.1994- переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу зборів і стягнень податків з юридичних осіб в ДПІ по Галицькому районі м. Львова;
- 26.11.1996 - у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по Галицькому району м. Львова і утворенням Державної податкової адміністрації у Галицькому районі м. Львова переведена на посаду головного державного податкового інспектора;
- 03.01.1997 - у зв'язку з введенням в дію нового штатного розпису Державної податкової адміністрації у Галицькому районі м. Львові переведена на посаду головного державного податкового інспектора управління справляння податків з юридичних осіб;
- 14.02.1998 - державна податкова адміністрація у Галицькому районі м. Львова перейменована у Державне податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова;
- 08.05.1998 - Управління справляння податків з юридичних осіб перейменоване на управління прямих і непрямих податків з юридичних осіб;
- 01.09.2002 - у зв'язку зі змінами у структурі штатного розпису інспекції переведена за її згодою на посаду головного державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та податкових платежів управління оподаткування юридичних осіб;
- 01.10.2003 - вищеназваний відділ перейменовано на відділ перейменовано на відділ прямих податків управління та оподаткування юридичних осіб;
- 26.09.2005 - у зв'язку із змінами в організаційній структурі інспекції переведена на посаду заступника начальника відділу податку на прибуток та інших податків і зборів, обов'язкових платежів;
- 11.11.2005 - відділ перейменовано на відділ оподаткування юридичних осіб;
- 23.02.2007 - у зв'язку із змінами в організаційній структурі штатного розпису інспекції переведена на посаду заступника начальника управління начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб;
- 19.04.2007 - переведена на посаду начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб;
- 16.03.2012 - у зв'язку з проведенням реорганізації ДПІ у Галицькому районі м. Львова шляхом перетворення в ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби переведена на посаду заступника начальника управління-начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб, як така яка успішно пройшла стажування;
- 01.07.2013 - у зв'язку із реорганізацією ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС (шляхом приєднання) переведена на посаду заступника начальника управління- начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області;
- 26.01.2015 - у зв'язку із реорганізацією ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (шляхом приєднання) переведена на посаду заступника управління -начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУДФС у Львівській області;
- 17.02.2016 - у зв'язку із реорганізацією ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області (шляхом приєднання) переведена на посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб;
- 25.04.2016- переведена на посаду начальника відділу адміністрування податку на прибуток місцевих податків, економічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб;
- 24.07.2017 - звільнена із займаної посади в порядку переведення в Головне управління ДФС у Львівській області ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про державну службу», п. 5 ст. 36 КЗпП;
- 24.07.20217 - призначена в порядку переведення на посаду начальника відділу адміністрування та камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток платників території обслуговування Галицької ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Львівській області, як така що пройшла за конкурсом;
- 12.11.2018 - у зв'язку зі зміною організаційної структури Головного управління ДФС у Львівській області заступника начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області;
- 18.09.2019 - відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена із займаної посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінню ДПС у Львівській області , п. 5 ч. 1 сит. 36 КЗпП;
- 19.09.2019 - прийнята в порядку переведення на посаду заступника начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління Головного управління ДПС у Львівській області на посаді заступника начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області;
- 17.09.2020 - у зв'язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду на посаді головного державного ревізора-інспектора Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Львівській області;
- 21.12.2020 - відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена із займаної посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінню ДПС у Львівській області , п. 5 ч. 1 сит. 36 КЗпП;
- 22.12.2020 - призначена у порядку переведення з Головного управління ДПС у Львівській області на посаду головного державного ревізора-інспектора Львівського відділу камеральних перевірок управління з виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Львівській області;
- 21.10.2021 - у зв'язку із введенням і дію штатного розпису на 2021 рік Головного управління ДПС у Львівській області посада головний державний ревізор інспектора Львівського відділу камеральних перевірок управління з виявлення та опрацювання податкових ризиків перейменована на головний державний інспектор Львівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Львівській області;
- 24.08.2022 - у зв'язку з введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду головного державного інспектора Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області;
- 02.12.2024- у зв'язку з введенням в дію переліку змін до організаційної структури та до штатного розпису Головного управління ДПС у Львівській області переведена на посаду головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у інших класах торгівлі управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області.
Відомостями трудової книжки також підтверджено, що ОСОБА_1 присвоєно:
- 29.11.1994 - присвоєно персональне звання інспектора податкової служби І рангу;
- 15.11.2005 - присвоєно спеціальне звання «Радник» податкової служби ІІІ рангу;
- 20.05.2009 - присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби ІІ рангу»;
- 01.07.2013 - присвоєний 11 ранг державного службовця;
- 01.01.2014 - присвоєно спеціальне звання «Радник податкової митної справи ІІ рангу»
- 19.09.2019 - присвоєно 5 ранг державного службовця.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.
За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення №134550017704 від 02.05.2025 про відмову в перерахунку пенсії.
За змістом рішення, «29.11.1994 р. ОСОБА_1 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби І рангу, 15.11.2005 р. - спеціальне звання Радник податкової служби ІІІ рангу, 20.05.2009 р. - спеціальне звання Радник податкової служби ІІ рангу, 01.01.2014 р. - спеціальне звання Радник податкової митної справи ІІ рангу.
Посадовим особам контрольних органів згідно зі статтею 343.1. Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, і відповідно, ці посади не належать до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ.
Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку із відсутністю необхідного стажу на посадах державних службовців відповідно до Закону України №889-VІІІ».
Вважаючи рішення про відмову у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправним, позивачка пред'явила цей позов.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із прийняттям рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно з Законом України «Про державну службу».
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV унормовано порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 п. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 11 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ унормовано, що перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За правилами ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, право на пенсію державного службовця за змістом ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку;
б) мають передбачений законодавством страховий стаж;
в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII.
Водночас, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст.37 вказаного Закону України і п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV регламентовано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Суд звертає увагу, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством (п. 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII), а саме відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - порядок №283).
Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01.05.2016 стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, розмір якого, серед іншого (страхового стажу, віку особи), впливає на наявність в особи права на пенсію, що призначається на підставі п.10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
У рішенні ГУ ПФУ в Запорізькій області №134550017704 від 02.05.2025, яким позивачці відмовлено в переході на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у зв'язку із відсутністю необхідного стажу державної служби.
Спірним у цій справі є питання щодо незарахування до стажу державної служби періоду роботи позивачки з 01.12.1993 до 18.06.2025 в органах державної податкової служби.
Суд установив, що згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.08.1981 ОСОБА_1 , зокрема, працювала:
- 01.12.1993 - зарахована по переводу з Контори матеріально-технічного постачання «Облкооппостач» на посаду старшого державного податкового інспектора відділу зборів і стягнень податків з юридичних осіб в ДПІ по Галицькому районі м. Львова;
- 06.05.1994 - прийняла присягу державного службовця;
- 01.12.1994- переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу зборів і стягнень податків з юридичних осіб в ДПІ по Галицькому районі м. Львова;
- 26.11.1996 - у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по Галицькому району м. Львова і утворенням Державної податкової адміністрації у Галицькому районі м. Львова переведена на посаду головного державного податкового інспектора;
- 03.01.1997- у зв'язку з введенням в дію нового штатного розпису Державної податкової адміністрації у Галицькому районі м. Львові переведена на посаду головного державного податкового інспектора управління справляння податків з юридичних осіб;
- 14.02.1998 - державна податкова адміністрація у Галицькому районі м. Львова перейменована у Державне податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова;
- 08.05.1998 - Управління справляння податків з юридичних осіб перейменоване на управління прямих і непрямих податків з юридичних осіб;
- 01.09.2002 - у зв'язку зі змінами у структурі штатного розпису інспекції переведена за її згодою на посаду головного державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та податкових платежів управління оподаткування юридичних осіб;
- 01.10.2003 - вищеназваний відділ перейменовано на відділ перейменовано на відділ прямих податків управління та оподаткування юридичних осіб;
- 26.09.2005 - у зв'язку із змінами в організаційній структурі інспекції переведена на посаду заступника начальника відділу податку на прибуток та інших податків і зборів, обов'язкових платежів;
- 11.11.2005 - відділ перейменовано на відділ оподаткування юридичних осіб;
- 23.02.2007 - у зв'язку із змінами в організаційній структурі штатного розпису інспекції переведена на посаду заступника начальника управління начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб;
- 19.04.2007 - переведена на посаду начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб;
- 16.03.2012 - у зв'язку з проведенням реорганізації ДПІ у Галицькому районі м. Львова шляхом перетворення в ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби переведена на посаду заступника начальника управління-начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб, як така яка успішно пройшла стажування;
- 01.07.2013 - у зв'язку із реорганізацією ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС (шляхом приєднання) переведена на посаду заступника начальника управління- начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області;
- 26.01.2015 - у зв'язку із реорганізацією ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (шляхом приєднання) переведена на посаду заступника управління -начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУДФС у Львівській області;
- 17.02.2016 - у зв'язку із реорганізацією ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області (шляхом приєднання) переведена на посаду заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб;
- 25.04.2016 - переведена на посаду начальника відділу адміністрування податку на прибуток місцевих податків, економічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб;
- 24.07.2017 - звільнена із займаної посади в порядку переведення в Головне управління ДФС у Львівській області ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про державну службу», п. 5 ст. 36 КЗпП;
- 24.07.20217 - призначена в порядку переведення на посаду начальника відділу адміністрування та камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток платників території обслуговування Галицької ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Львівській області, як така що пройшла за конкурсом;
- 12.11.2018 - у зв'язку зі зміною організаційної структури Головного управління ДФС у Львівській області заступника начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області;
- 18.09.2019 - відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена із займаної посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінню ДПС у Львівській області , п. 5 ч. 1 сит. 36 КЗпП;
- 19.09.2019 - прийнята в порядку переведення на посаду заступника начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління Головного управління ДПС у Львівській області на посаді заступника начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області;
- 17.09.2020 - у зв'язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду на посаді головного державного ревізора-інспектора Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Львівській області;
- 21.12.2020 - відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена із займаної посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінню ДПС у Львівській області , п. 5 ч. 1 сит. 36 КЗпП;
- 22.12.2020 - призначена у порядку переведення з Головного управління ДПС у Львівській області на посаду головного державного ревізора-інспектора Львівського відділу камеральних перевірок управління з виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Львівській області;
- 21.10.2021 - у зв'язку із введенням і дію штатного розпису на 2021 рік Головного управління ДПС у Львівській області посада головний державний ревізор інспектора Львівського відділу камеральних перевірок управління з виявлення та опрацювання податкових ризиків перейменована на головний державний інспектор Львівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Львівській області;
- 24.08.2022 - у зв'язку з введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду головного державного інспектора Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області;
- 02.12.2024 - у зв'язку з введенням в дію переліку змін до організаційної структури та до штатного розпису Головного управління ДПС у Львівській області переведена на посаду головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у інших класах торгівлі управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області.
Відомостями трудової книжки також підтверджено, що Будинкевич І. Г. присвоєно:
- 29.11.1994 - присвоєно персональне звання інспектора податкової служби І рангу;
- 15.11.2005 - присвоєно спеціальне звання «Радник» податкової служби ІІІ рангу;
- 20.05.2009 - присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби ІІ рангу»;
- 01.07.2013 - присвоєний 11 ранг державного службовця;
- 01.01.2014 - присвоєно спеціальне звання «Радник податкової митної справи ІІ рангу»
- 19.09.2019 - присвоєно 5 ранг державного службовця.
Ці записи підтверджують трудову діяльність позивачки у період з 01.12.1993 до 18.06.2025 (понад 31 рік) в органах державної податкової служби, присвоєння персональних та спеціальних звань, рангів державного службовця.
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - порядок №283).
Пунктом 1 порядку №283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з п. 2 порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
За змістом п. 5 порядку №283 обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990 (далі - Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з приписами ст. 6 Закону №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Частиною 5 ст. 15 Закону №509-XII установлено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону №509-XII службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Тобто цією нормою було встановлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Частинами 7, 8 ст. 15 Закону №509-XII передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Законом України від 05.07.2012 №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», який набрав чинності 12.08.2012, доповнено ПК України розділами XVIII-1 та XVIII-2.
Пунктом 342.4 ст. 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абз. 1, 2 п. 344.1 ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах повинен зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
Такий висновок кореспондується з правовою позицією, сформованою Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17.
Крім того, ч. 17 ст. 37 Закону №3723-ХІІ регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивачки, та яке діє на сьогодні, визначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону №889-VIII та п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 (далі - порядок №229), за змістом яких до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
З огляду на наведене, суд критично оцінює покликання відповідача на положення п. 17 ч. 3 ст. 3 Закону №889-VIII, відповідно до якого дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Водночас суд звертає увагу, що позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» 25.04.2025. Відтак, рішення приймалося відповідачем з урахування стажу, наявного у позивачки на момент звернення з відповідною заявою. Тому підстав для зарахування до стажу періоду роботи з 26.04.2025 до 18.06.2025 суд не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що на момент звернення позивачки до ГУ ПФУ у Львівській області (25.04.2025) дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, а саме позивачка досягла 63 річного віку, стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 20 років.
Відтак, відмова відповідача в переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною, тому рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області №134550017704 від 02.05.2025 необхідно визнати протиправним та скасувати.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивачки право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу з відповідною заявою 25.04.2025.
Щодо врахування при обчисленні розміру пенсії довідок про складові заробітної плати, то суд зазначає таке.
За змістом ст. 37 Закону №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абз. 6 п. 4 порядку №622 замінено абзацами такого змісту:
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Порядок №622 було доповнено, зокрема, п. 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Постановою №823 також затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, серед яких, зокрема, довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за Додатком №4 до Порядку та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за Додатком №6 до Порядку.
У матеріалах справи наявні довідки, видані Головним управлінням ДПС у Львівській області, №223-13-01-10-00-11 від 25.04.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку №224-13-01-10-00-11 від 25.04.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), №68-13-01-10-21 від 25.04.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд).
Суд зауважує, що довідки від №223-13-01-10-00-11 від 25.04.2025, №223-13-01-10-00-11 від 25.04.2025, №68-13-01-10-21 від 25.04.2025 видані за формою, затвердженою постановою №823.
Спірні довідки надані пенсійному органу під час звернення із заявою про переведення - перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця, що відповідачами не заперечується.
Суд зазначає, що довідки не скасовані та не відкликані, інформація, що наявна в них, не визнана недостовірною та не спростована відповідачем.
Також, за правилами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати.
Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Відповідачем не проведено перевірку спірних довідок. При цьому, вказані довідки містять інформацію щодо суми заробітної плати, видані на підставі особових рахунків, у них наявний підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, а також відповідний відбиток печатки вказаної установи.
Зазначене свідчить, що у відповідача відсутні підстави для неврахування вказаних довідок.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пп. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Оцінюючи рішення відповідач, суд дійшов висновку, що воно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України. Тому таке рішення суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З урахуванням встановлених обставин справи та проведеного аналізу норм чинного законодавства України, з метою поновлення порушеного права позивачки суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 01.12.1993 до 21.07.2017, з 24.07.2017 до 25.04.2025 та перевести з 25.04.2025 позивачку з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ з урахуванням довідок №223-13-01-10-00-11 від 25.04.2025, №223-13-01-10-00-11 від 25.04.2025, №68-13-01-10-21 від 25.04.2025.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність відмови у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що судовий збір за подання позивачкою позовної заяви (дві вимоги немайнового характеру) становить 2422,40 грн.
Під час звернення до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 3633,60 грн, тобто у більшому розмірі.
Отже, понесені позивачкою документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Водночас суд зауважує, що відшкодуванню підлягає вся сума судового збору у розмірі 2422,40 грн. Оскільки, незважаючи на часткове задоволення позову, суд установив порушення прав позивачки внаслідок протиправного рішення відповідача.
При цьому суд звертає увагу, що позивачка має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв'язку з внесенням його в більшому розмірі.
Також позивачкою заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Приписами ч. 7 ст. 139 КАС України унормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд установив, що 16.05.2025 позивачкою укладено Договір про надання правової допомоги №27/25 з Адвокатський об'єднанням «Правовий центр «Професіонал».
Згідно з ордером на надання правничої допомоги на підставі договору, представником інтересів позивачки є адвокат Гордієнко Оксана Юріївна.
Водночас суд звертає увагу, що позивачкою не додано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року у справі №686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, для підтвердження понесених стороною витрат на правничу допомогу, така особа повинна надати до суду, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачка всупереч положенням ст. 134 КАС України не надала, зокрема, детальний розрахунок витрат на правову допомогу в межах даної адміністративної справи та документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, які б свідчили про фактично понесені витрати на правничу допомогу, суд вважає дані витрати документально непідтвердженими та недоведеними.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.11.2023 року у справі № 519/24/20, від 08.11.2023 у справі № 539/2673/21, від 01.11.2023 у справі №202/3681/16.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №134550017704 від 02.05.2025 про відмову у перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 01.12.1993 до 21.07.2017, з 24.07.2017 до 25.04.2025 та перевести з 25.04.2025 ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідок №223-13-01-10-00-11 від 25.04.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку №224-13-01-10-00-11 від 25.04.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), №68-13-01-10-21 від 25.04.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
6. У задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005; ЄДРПОУ 20490012).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна