справа №380/19111/25
провадження № П/380/20388/25
з питань розгляду в загальному позовному провадженні та колегіально
07 листопада 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради “Львівський обласний інформаційно- аналітичний центр медичної статистики» в особі в.о. директора Хобзея Б.П. про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
встановив:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради “Львівський обласний інформаційно- аналітичний центр медичної статистики» в особі в.о. директора Хобзея Б.П.. Позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ (без номера та дати), виданий Білоусом А.В. в.о. начальником А.Білоусом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про призначення Хобзея Б.П. в.о. директора КНП ЛОР ЛОІАЦМС;
-зобов'язати відповідача розглянути заяву від 18.08.2025 р. (№01-Н-2931 від 19.08.2025 р.) та скаргу від 18.08.2025 (№01-2833 від 19.08.2025) і прийняти законне рішення в порядку ст. 19 Конституції України та ст.15, ст.16 Закону України “Про звернення громадян»;
-стягнути солідарно з відповідачів матеріальну та моральну шкоду у розмірі 300 000 грн на користь позивачки ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.10.2025 прийнято справу до провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
03 листопада 2025 року позивачем подано клопотання про перехід до загального порядку розгляду та призначити відкрите судове засідання з викликом сторін, забезпечити колегіальний розгляд справи.
Суд, розглянувши означене клопотання, проаналізувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до таких висновків.
Частинами 1-3 ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, ч.4 ст.12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч. 4 ст.12 КАС України та ч. 4 ст.257 КАС України.
Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст.257 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У силу пункту 2 частини шостої цієї статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних відносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод орієнтує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі “Аксен проти Німеччини», заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі “Варела Ассаліно проти Португалії», заява №64336/01). Зокрема, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Приміром, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення відкритого судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу у порядку письмового провадження.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №380/19111/25 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
З вищенаведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо клопотання позивача про колегіальний розгляд справи, суд звертає увагу на таке.
Статтею 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
Відповідно до частини другої статті 33 КАС України будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Оскільки розгляд справи №380/19111/25 у Львівському окружному адміністративному суді призначено за правилами спрощеного позовного провадження, підстав для призначення колегіального розгляду справи немає.
Керуючись ст. ст. 12, 32, 33, 257, 262 КАС України суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та колегіально в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради “Львівський обласний інформаційно- аналітичний центр медичної статистики» в особі в.о. директора Хобзея Б.П. про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Гулкевич І.З.