07 листопада 2025 рокусправа № 380/14644/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з вимогами:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у виключенні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09:2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил. Державної прикордонної служби внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та індексації грошового забезпечення зі складу грошового забезпечення, з розміру якого Позивачу у 2016-2018 роках обчислювалася та виплачувалася грошова допомога на оздоровлення, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та у 2017 році - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань;
- зобов?язати військову частину перерахувати та виплатити Позивачу суми грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, включивши суму передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» щомісячної додаткової грошової винагороди за відповідний місяць та індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється розмір грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у виключенні індексації грошового забезпечення зі складу щомісячної додаткової грошової винагороди Позивача, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату Позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, з урахуванням індексації грошового забезпечення у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у виключенні Позивачу індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди зі складу грошової допомоги на оздоровлення. передбаченої ст. 10-1 та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату грошової допомоги на оздоровлення Позивачу, передбаченої ст. 10-1 та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у виключенні Позивачу індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди зі складу матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2017 рік;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату Позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2017 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 18.09.2020 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач вважає, що у період проходження служби з 01.01.204 по 28.02.2018 йому нараховані у неповному розмірі та не виплачені матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення, а саме без врахування індексації грошового забезпечення та щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. Крім цього, зазначив, що індексація грошового забезпечення не була врахована при здійсненні нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 22.07.2025 позовну заяву залишено без руху. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
15.09.2025 за вх.№73752 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що оскільки матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення мають разових характер, тому у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексація грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078, такі не підлягають індексації. Також зазначив, що додаткова винагорода, передбачена постановою №889 не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Крім цього, зазначив, що оскільки індексуванню підлягає лише постійна складова грошового доходу, а щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, а є окремою виплатою, тому вона не підлягає окремому індексуванню. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 10.10.2025 витребувано у відповідача додаткові докази.
17.10.2025 за вх.№83044 від представника відповідача надійшли додаткові докази у справі.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 201 від 18.09.2020 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення із 18.09.2020.
Відповідно до довідки від 17.06.2024 №71/1/595 про нараховані ГДО та МД в період з 01.01.2014 по 28.02.2018, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , судом встановлено, що позивачу було виплачено:
- грошову допомогу на оздоровлення за 2014 рік в розмірі 2558,75 грн, за 2015 рік в розмірі 2524,75 грн, за 2016 рік в розмірі 5077,75 грн; за 2017 рік в розмірі 5159,00 грн;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік в розмірі 2406,25 грн., за 2015 рік в розмірі 2524,75 грн, за 2016 рік в розмірі 5729,00 грн, за 2017 рік в розмірі 5159,00 грн.
Відповідно до довідки про нараховане грошове забезпечення та індексацію грошового забезпечення в період з 01.04.2013 - 18.09.2020 у період з травня 2014 року по грудень 2015 року, та з листопада 2018 року по вересень 2020 року позивачу нараховувалась індексація грошового забезпечення.
Крім цього, у період з травня 2013 року по лютий 2018 року позивачу виплачувалась щомісячна грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі № 380/18020/21, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд:
- визнав протиправним не нарахування та невиплату військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в повному обсязі;
- зобов'язав військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день її фактичної виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.
Військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення суду у справі № 380/18020/21 нарахувала ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в розмірі 138276,30 гривень.
Вказане встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі № 380/10295/24.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
02.06.2025 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою в якій просив перерахувати та виплатити суми грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки, передбаченої ст. 10-1 та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей». включивши до них суму передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» щомісячної додаткової винагороди за відповідний місяць та індексації грошового забезпечення, до складу грошового забезпечення військовослужбовця до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється розмір грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Листом від 17.06.2025, позивача повідомлено про те, що щомісячна додаткова винагорода не входить до складу грошового забезпечення та виплачувалась як окрема виплат до 28.02.2018.
Вважаючи у зв'язку з цим свої права порушеними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Частинами 1-2 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовцям які звільняються зі служби виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Отже, виходячи з вищезазначеного, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.
Зі змісту статті 9 Закону №2011-ХІІ слідує, що місячне грошове забезпечення складається з його основних та щомісячних додаткових видів, до яких входять підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер.
Відтак, зі змісту ст. 9, 10-1, 15 Закону №2011-ХІІ вбачається, що при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не враховується тільки такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Щодо врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань суд зазначає наступне.
Станом на час проходження позивачем військової служби питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій визначались зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 (далі - Постанова №889).
Відповідно пункту 2 Постанови №889 з 1 липня 2014 р. військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
При цьому, відповідно до Довідки про заробітну плату, грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором від 14.02.2024 №57 нарахування та виплата позивачу такої додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 здійснювались щомісяця протягом 2016-2018 років, а тому підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
Відтак, відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нарахована грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена Постановою № 889.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 26 лютого 2021 року у справі №620/3346/19.
Також Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №380/2427/20 констатував наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача в частині нарахування і виплати позивачу допомоги на оздоровлення в 2016 та 2017 роках без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену допомогу на оздоровлення у 2016 та 2017 роках з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої вищевказаною постановою.
Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам додаткового виду щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.
Доказів на підтвердження того, що відповідачем враховувалась щомісячна додаткова грошова винагорода при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2014-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки відповідачем не надано, і тому, з урахуванням викладеного, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, мала постійний характер, а тому відповідно до положень статті 9 Закону №2011-ХІІ вона повинна включатися до розрахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки.
Щодо врахування індексації при розрахунку допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд зазначає таке.
Частинами 3-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-ХІІ).
Згідно з статтею 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Отже індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Суд зазначає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу не регулюється положеннями Закону №2011-ХІІ.
Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно зі ст.4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Згідно з вимогами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року справа №820/5286/17 адміністративне провадження №К/9901/31689/18 касаційний суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не включив індексацію як складову грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцю з таких підстав.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії (одноразової грошової допомоги при звільненні), що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років (одноразової грошової допомоги при звільненні) призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний характер, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не включення при розрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань індексації як складової місячного грошового забезпечення, чим відповідач порушив права позивача на отримання такої виплати в повному розмірі.
Виходячи з вищезазначеного, неврахування відповідачем індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, є протиправним та такі виплати підлягають перерахунку.
При цьому, суд зауважу, що з наданих як позивачем, так і відповідачем довідок про складові грошового забезпечення, судом не встановлено виплати у 2018 роках грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою №889 у період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Так, підпунктами 1, 2 пункту 1 Постанови № 889 (чинної до 28.02.2018) встановлено, що така винагорода виплачується: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 Постанови № 889).
Умови та порядок виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України підйомної допомоги передбачено Інструкцією про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016№ 848 (далі Інструкція №848).
Пунктами 1 і 2 Інструкції №848 визначено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення. Залежно від посади, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, розмір підйомної допомоги визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). До підйомної допомоги не включаються винагорода за бойове чергування, щомісячна додаткова грошова винагорода і морське грошове забезпечення.
У постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За змістом статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України “Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Ураховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, від 30.11.2023 у справі №380/21619/21.
Відтак, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, суд зазначає, що індексація грошового забезпечення має враховуватись при нарахуванні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.
Отже, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити частково.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, відтак судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки без врахування у їх складі індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна