06 листопада 2025 рокусправа № 380/6667/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства "Муніципальна варта" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 адміністративний позов задоволений.
Визнано протиправними дії Львівського комунального підприємства "Муніципальна варта" щодо здійснення перешкод та блокування у здійсненні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підприємницької діяльності з прокату товарів для відпочинку та спорту.
Зобов'язно Львівське комунальне підприємство "Муніципальна варта" повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 картинг електричний зеленого кольору, фірма виробник "Eurogames", дитячий електромобіль "Порше" жовтого кольору фірми "Bambi", які були вилучені 04.02.2025, 27.02.2025 та передані на зберігання Львівському комунальному підприємству "Муніципальна варта".
21.10.2025 позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про стягнення з відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
22.10.2025 відповідач надіслав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що сума витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн не співмірна із даною категорією спору та із виконаною адвокатом роботою. Вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Ухвалюючи рішення від 17.10.2025 у цій справі, суд не здійснив розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. ст. 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Із матеріалів справи слідує, що 06.02.2025 між Адвокатським об'єднанням "ДТ Партнерс" та ФОП ОСОБА_1 укладений Договір про надання правничої допомоги № 0300, предметом якого є надання правничої допомоги.
Додатком № 1 до цього Договору погоджена вартість правових послуг в адміністративній справі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, а саме: вартість однієї години роботи адвоката становить 2000,00 грн.
Акт виконаних робіт № 1 від 16.10.2025 підтверджує факт надання правничої допомоги позивачу та містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Так, загальний час, який витрачений адвокатом на підготовку позову та супроводу справи №380/6667/25 складає 15 годин, а тому загальна вартість наданої правничої допомоги становить 30000,00 грн.
Із платіжної інструкції № @2PL006802 вбачається, що 10.02.2025 позивач оплатив юридичні послуги згідно Договору про надання правничої допомоги № 0300 від 06.02.2025, у сумі 15000 грн, а відповідно до платіжної інструкції № 164 від 17.10.2025 у сумі 15000 грн.
Так, суд зауважує, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відтак, з урахуванням наведеного, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення суми понесених витрат із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 КАС України, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, оскільки існує численна судова практика із аналогічних правовідносин, розгляд справи здійснений в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Також суд наголошує, що виконані адвокатом роботи з підготовки та подання позову до суду включають підготовчі роботи щодо ознайомлення та аналізом поданих документів, моніторинг судової практики та участі у судових засіданнях.
Отже, суд встановив, що фактично адвокат надав позивачу послуги зі складання позовної заяви у справі щодо визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії та участі у трьох судових засіданнях, а тому заявлені витрати на правову допомогу в розмірі 5000, 00 грн є співмірним із складністю справи.
За таких обставин, суд частково задовольняє заяву про стягнення суми витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 241-252 КАС України, суд
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівського комунального підприємства "Муніципальна варта" (79005, м. Львів, вул. Зелена, буд. 9; ЄДРПОУ 32126676) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна