про прийняття адміністративної справи до провадження
07 листопада 2025 року Київ № 320/12103/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-XII;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації з 17.07.2018 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-XII, у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 (суддя Харченко С.В.) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 № 411/0/15-24 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 № 490-р/ка проведено автоматизований розподіл справи № 320/12103/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею, який буде розглядати адміністративну справу № 320/12103/21 визначено Басая О.В.
Положеннями частини другої статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Ураховуючи вказане, суд уважає, що справу необхідно прийняти до провадження та вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим адміністративним позовом, суд зазначає таке.
На виконання вимог ухвали суду від 05.10.2021 від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій зазначено, що позивач до суду звернувся 28.09.2021, про рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 дізнався з мережі Інтернет лише влітку 2020 року. Крім того, з 12.03.2020 на території України було введено карантин, який неодноразово продовжувався. У зв'язку з чим, позивач не мав змоги звернутися на особистий прийом до посадових осіб відповідача та отримати інформацію щодо подальших дій. Позивач посилається на викладену позицію Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 806/1952/18, відповідно до якої адміністративний позов із вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З матеріалів справи суд установив, що предметом цього спору є незгода позивача щодо не нарахування та невиплати позивачу з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-XII.
При цьому початок перебігу строку звернення до суду позивач пов'язує з часу ознайомлення у мережі Інтернет із рішенням Конституційного Суду України влітку 2020 року, а з огляду на запроваджений в Україні карантин, позивач звернувся до суду 28.09.2021.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 21.10.2025 № 460/10097/24 наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії із метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Розглядаючи справу № 460/10097/24 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував правову позицію, відповідно до якої звернення до суду з позовом, який обґрунтовано посиланням на визнання рішенням Конституційного Суду України неконституційними окремих положень закону, якими врегульовувались спірні правовідносини, не змінює правил обрахунку строків звернення до адміністративного суду, визначених процесуальним законом, у зв'язку з чим у спорах щодо перерахунку та виплати пенсій, які виникли у зв'язку з визнанням неконституційними норм закону, що врегульовували спірні правовідносини, застосовується шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Суд зазначає, що рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 було опубліковано зокрема 21.08.2018 в Офіційному віснику України № 64.
Таким чином, всі зацікавлені особи, зокрема пенсіонери, основна пенсія яких обрахована відповідно до Закону № 796-XII, мали можливість дізнатись про існування ухваленого рішення Конституційного Суду України з 21.08.2018 - з дати офіційного оприлюднення.
Отже, звернувшись до суду 28.09.2021 із позовними вимогами за період із 17.07.2018, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, позаяк про порушення своїх прав позивач міг дізнатися 21.08.2018.
З огляду на те, що позивач не обґрунтував власну пасивну поведінку щодо не реалізації права на звернення до суду з позовними вимогами за період з 17.07.2018 до 27.03.2021 у встановлений строк, суд уважає, що вимоги ухвали суду від 05.10.2021 не виконано.
Суд зазначає, що частиною другою статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Беручи до уваги зазначене, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, суд уважає, що позивачу необхідно продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви та надати позивачу додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачу в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з цією позовною заявою в межах шестимісячного строку, встановленого КАС України, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти до провадження адміністративну справу № 320/12103/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.
Встановити позивачу десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.