про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
07 листопада 2025 року м. Київ № 320/52101/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом6 Державного пожежно-рятувального загіну Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області
до1. Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області; 2. Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броварське бюро технічної інвентаризації»
провизнання протиправним рішення, визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії,
09 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броварське бюро технічної інвентаризації», в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області «Про оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна» від 28.02.2006 № 110;
- зобов'язати виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області скасувати рішення від 28.02.2006 № 110 «Про оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна»;
- визнати протиправними дії Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського районну Київської області “Броварське бюро технічної інвентаризації» (код ЄДРПОУ 34838199), в частині що стосується внесення змін в оригінал свідоцтва (бланк серія САА № 302665 від 14.07.2003), а саме виправлення частки з 1/1 на 51/100 на нежитлову будівлю, за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 55.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.
Відповідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
З матеріалів позовної заяви вбачається, позивач оскаржує рішення щодо оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна та внесення змін в оригінал свідоцтва щодо частки на нежитлову будівлю.
В обґрунтування протиправності спірного рішення позивач вказує, що у ході передачі майна 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, встановлено порушення права власності на нерухоме майно за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 55 (стара назва Кірова). Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, бланк серія САА № 302665 від 14.07.2003 року на нежитлову будівлю загальною площею 265,6 кв.м., власником є Держава в особі Управління пожежної безпеки ГУ МВС України в Київській області, за формою власності: загальнодержавна. Комунальне підприємство Київської обласної державної адміністрації "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" здійснило незаконні виправлення в оригіналі вищевказаного свідоцтва, посилаючись на рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 28.02.2006 № 110. Виправлення містили відомості, щодо фактичної зміни частки володіння нежитловою будівлею з 265,6 кв.м. на 134,6 кв.м.
При цьому, позивач зазначає про порушення відповідачами вимог ст. 321 Цивільного кодексу України; ч.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482 “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», проведено зміну частки власності не маючи відповідної згоди власника такого майна. У зв'язку з тим, що порушені права 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, щодо незаконно оформлених речових прав на будівлю за адресою: м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 55.
З наведеного вбачається, що ініційований позивачем спір з приводу скасування рішення щодо оформлення права власності має цивільно-правову природу, оскільки спрямований на поновлення порушених майнових прав позивача відносно нерухомого майна.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкод.ування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже, спір у цій справі має приватноправовий характер, оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви, він обумовлений порушенням законних прав та інтересів позивача, як власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних прав власника щодо володіння, користування, розпорядження цим нерухомого майна, а також вирішення питання щодо передачі такого майна.
Отже, спір у цій справі стосується цивільного права, тому такий спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки стосується порушення приватного права чи інтересу, незважаючи на те, що до порушення приватного права чи інтересу призвели дії/рішення суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, за суб'єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд , -
1. Відмовити 6 Державного пожежно-рятувального загіну Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства
3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
4. Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Жукова Є.О.