27 жовтня 2025 року № 640/14946/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 адміністративний позов задоволено частково.
???Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 74% грошового забезпечення, на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 №222/4/167/239/47 від 28.01.2021 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсію, в розмірі 74% грошового забезпечення, на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 №222/4/167/239/47 від 28.01.2021 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набрало законної сили 27.10.2022 року.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Київським окружним адміністративним судом 27.09.2022 видано виконавчі листи.
19.06.2025 до Київського окружного адміністративного суду року від Позивача надійшла заява про зміну способу виконання рішення у справі №640/14946/21.
Так у заяві останній просить змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 у справі №640/14946/21, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати перерахованої пенсії, шляхом оформлення виконавчих листів з отриманими банківськими рахунками Боржника (Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві) та зобов'язання Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) накласти арешт на ці рахунки (в межах суми боргу та примусово стягнути суму боргу на рахунок відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для перерахування Позивачу на його картковий банківський рахунок для отримання суми боргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ головуючим визначено суддю Лиска І.Г., а передано останньому 30.10.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Водночас, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 05.11.2025 року Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025.
Враховуючи ці обставини та рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, суд вирішив розглядати подану заяву у письмовому провадженні.
Розглянувши заяву представника позивача про зміну способу виконання рішення, суд зазначає таке.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.
Згідно зі змістом ст.75 Закону №1404-VIII підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин, з огляду на наступне.
Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідно до положень пп. 4, 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014р., Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Враховуючи наведене, невиконання ГУ ПФУ в м. Києві судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин у розумінні ст. 75 Закону №1404-VIII.
Поряд з цим, суд враховує, що відповідачем, на виконання рішення суду здійснено відповідний перерахунок пенсії заявника та встановлено суму пенсійної заборгованості.
Частиною 1, 2 ст.23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із положеннями п. 20, 29 ст.116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та належних доказів, які би підтверджували наявність визначених вказаною нормою обставин, заявником не надано.
Спосіб та порядок виконання судового рішення є заходами його реалізації. Тому суд зазначає, що в порядку застосування ст. 378 КАС України суд не уповноважений приймати додаткове рішення за вимогами, що не були заявлені предметом спору. При цьому, зміна встановленого судом у рішенні, що набрало законної сили, зобов'язання боржнику здійснити виплату пенсії на стягнення конкретної суми коштів полягає у зміні предмету вирішеного спору, у тому числі виходу за межі заявлених позовних вимог, що порушуватиме встановлений порядок відновлення порушеного права позивача.
Поряд з цим, суд враховує, що рішення суду є обов'язковим до виконання, однак у межах цієї справи вбачається, що рішення суду перебуває на стадії його виконання у порядку, визначеному діючим законодавством, а зміна способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду шляхом стягнення може призвести до нецільового використання бюджетних коштів.
Однак, суд зазначає, що під час прийняття рішення у цій справі, суд не досліджував питання та не визначав розмір перерахованої пенсії, а тому задоволення заяви у такий спосіб не узгоджується з приписами статті 378 КАС України.
Як вбачається з досліджених доказів щодо виплати нарахованих позивачу коштів, відповідач не відмовляється від виконання рішення суду, а зазначає, що виплата пенсії в перерахованому розмірі буде виплачена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до Головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Однак, такі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
Оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014р. у справах №№21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10.07.2018р. у справі №755/7078/16-а.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 30.01.2018р. у справі №281/1820/14-а ( К/9901/1034/17), в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про стягнення з ГУ ПФУ на користь позивача перерахованих коштів є незаконною.
Отже, у контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява позивача про встановлення чи зміну способу виконання рішення суду є такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №640/36575/21 - відмовити.
Копію ухвали видати (надіслати) особам) які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Лиска І.Г.