ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" листопада 2025 р. справа № 300/4334/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -
Позиції сторін. Процесуальні дії суду:
Комарницький Едуард Григорович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії та рішення № 926150111676 від 06.05.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині відмови провести перерахунок із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки при призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 29.04.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 отримував з 02.06.2015 пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Після досягнення 60-ти років позивач звернувся 29.04.2025 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV), в якій також просив застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за 2022, 2023, 2024 роки. За результатом розгляду заяви від 29.04.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком. Листом № 0900-0205-8/24499 від 07.05.2025 позивача повідомлено про відсутність підстав для застосування під час призначення пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) за 2022, 2023, 2024 роки та долучено рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 926150111676 від 06.05.2025 про відмову в перерахунку пенсії. Представник позивача вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 926150111676 від 06.05.2025 в частині відмови провести перерахунок із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, оскільки вимоги частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) стосуються розрахунку пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший в межах цього закону. В спірному випадку, на думку представника позивача, обчислення позивачу пенсії за віком не може здійснюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, оскільки за призначенням пенсії за віком позивач вперше звернувся із письмовою заявою 29.04.2025. Представник позивача вважає, що відповідач повинен був застосувати при призначенні пенсії ОСОБА_1 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, як це передбачено абзацом 4 частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.
07.07.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 30.06.2025 про усунення недоліків позовної заява, згідно якої зазначив Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області як другого відповідача.
Ухвалою від 18.08.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01.09.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 27.08.2025 за № 0900-0803-8/42724 на позовну заяву, в якому відповідач 1 заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача 1 зазначив, що з 02.06.2015 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII). За результатом розгляду заяви від 29.04.2025 про переведення на інший вид пенсії та застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, ГУ ПФ України в Харківській області прийнято рішення № 926150111676 від 06.05.2025, згідно якого позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак відмовлено позивачу у проведенні перерахунок із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки при призначенні пенсії за віком. Так, під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяці страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Відповідач 1 зазначив, що право вибору призначення одного з видів пенсійного забезпечення було використано позивачем 02.06.2015, в подальшому можливе тільки переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що в ГУ ПФ України в Харківській області не було підстав для застосування з 29.04.2025 при призначенні позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки (а.с. 26-34).
10.09.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ПФ України в Харківській області від 10.09.2025 про приєднання до матеріалів справи, до якої долучено копії документів, що стали підставами для прийняття рішення № 926150111676 від 06.05.2025 про відмову ОСОБА_1 провести перерахунок із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки (а.с. 35-54).
ГУ ПФ України в Харківській області не скористалося правом на подання відзиву на позов. Отже, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 з 02.06.2015 призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Після досягнення 60-ти років позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 29.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій також просив застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за 2022, 2023, 2024 роки (а.с. 49-50).
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФ України в Харківській області. За результатами розгляду заяви ГУ ПФ України в Харківській області прийняло рішення № 926150111676 від 06.05.2025, згідно якого позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак відмовлено позивачу у проведенні перерахунок із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки при призначенні пенсії за віком. Так, в рішенні № 926150111676 від 06.05.2025 зазначено, що після призначення пенсії відсутня сплата страхових внесків. Стаж та заробітну плату зараховано по 31.05.2015. Підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеною частиною другою статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 11).
Листом № 0900-0205-8/24499 від 07.05.2025 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області повідомило позивача, що в результаті розгляду заяви від 29.04.2025 винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за 2022-2024 роки (зворотній бік а.с. 10).
Вважаючи протиправними дії та рішення № 926150111676 від 06.05.2025 ГУ ПФ України в Харківській області в частині відмови провести перерахунок із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд зобов'язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 29.04.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та виходить з таких мотивів. Висновки суду:
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 51 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
За змістом статті 52 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія на виконання положень частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
За змістом частини другої цієї статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на види пенсій, які призначені за Законом № 1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У випадку, коли особа одержує інший вид пенсії, призначеної за нормами іншого законодавства (в спірному випадку згідно із Законом № 1788-ХІІ), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Такий висновок щодо застосування вказаної норми матеріального права зроблено Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.
В спірному випадку ОСОБА_1 з 02.06.2015 отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону № 1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом № 1058. Після досягнення 60-ти років, позивач звернувся із заявою від 29.04.2025 до органу Пенсійного фонду України про призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV вперше.
Таким чином, має місце призначення позивачу іншого виду пенсії - пенсії за віком за іншим законом, ніж вона була попередньо призначена позивачу - за вислугу років за Законом № 1788-XII, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах Закону № 1058.
Отже, у відповідача не було підстав для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.
Так у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 1788-XII, то в подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постановах від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16, від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 в справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 в справі № 335/13894/16-а, від 04.02.2021 в справі № 509/3080/16-а, від 18.05.2022 в справі № 615/1644/16-а, від 23.03.2023 в справі № 240/4170/19, від 27.11.2024 в справі № 560/11681/23, від 16.01.2025 в справі № 580/4901/22 та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постанові від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17.
Верховний Суд в постанові від 31.01.2025 за результатом розгляду справи № 200/1478/24 зазначив:
“… У разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, такий перехід не може вважатися "переведенням на інший вид пенсії" в розумінні частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є “призначенням нового виду пенсії», оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.
Таким чином, при зверненні особи у порядку, встановленому Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, за призначенням пенсії за віком, після отримання пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, відбувається призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
У зв'язку з цим, для визначення розміру пенсії за віком, що призначається відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якого сплачувалися страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це прямо передбачено частиною другою статті 40 цього Закону…».
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону № 1058-ІV.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 29.04.2025, а тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком за правилами Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022-2024 роки відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV.
Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність рішення ГУ ПФ України в Харківській області № 926150111676 від 06.05.2025 в частині відмови провести перерахунок із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, оскільки таке рішення в зазначеній частині прийнято ГУ ПФ України в Харківській області безпідставно та необґрунтовано. Оскільки рішенням відмовлено в перерахунку позивачу пенсії із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки, і таке рішення прийнято за неправильного застосування норм права, а тому суд вважає, що таке рішення в зазначеній частині має бути скасовано як протиправне.
Щодо вимог позивача зобов'язального характеру, то суд вказує на таке.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд приймаючи рішення, не перебирає на себе повноважень територіального органу Пенсійного Фонду України щодо перерахунку пенсії особі за її заявою.
В спірному випадку судом зроблено висновок про те, що ГУ ПФ України в Харківській області необґрунтовано та без відповідної підстави прийняло рішення № 926150111676 від 06.05.2025 в частині відмови провести перерахунок із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, наслідком чого є його скасування в зазначеній частині.
Водночас суд звертає увагу на те, що статтею 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії.
Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п. 4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п. 4.3).
Заяву про перерахунок пенсії позивач подав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яке й прийняло спірне рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Із вказаного можна виснувати, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 від 29.04.2025, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність в позивача права на перерахунок пенсії, в розумінні Порядок № 22-1, є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Отже, саме Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності, який повинен вчинити дії зобов'язального характеру за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23.
Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, керуючись статтею 9 КАС України, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУ ПФ України в Харківській області повторно розглянути подану позивачем заяву від 29.04.2025 про перерахунок пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду про перерахунок пенсії за віком з 29.04.2025, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В задоволенні позову до Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовити.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 19.06.2025 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн. (а.с. 5).
З огляду на часткове задоволення позову, ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з вини якого виник цей спір, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 726,72 грн. (484,48 +242,24 (484,48 / 2)).
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 926150111676 від 06.05.2025 в частині відмови провести перерахунок із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2025 про перерахунок пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду про перерахунок пенсії за віком з 29.04.2025, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням виплачених сум.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ - 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., місто Харків, Харківській області, 61022) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 72 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ - 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., місто Харків, Харківській області, 61022.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.