07 листопада 2025 року Справа № 280/7526/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),
Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (вул. Пироговська, буд.2, м.Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 08199969)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
27.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач - 1), Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (далі - відповідач - 2), в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог (вх.№44862 від 09.09.2025) просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1, яка полягає в ненаданні Довідки про обставини травми (Додаток 5 до Положення, затвердженого Наказом МОУ № 402) для позивача;
- зобов'язати відповідача-1 оформити та надати позивачу Довідку про обставини травми (Додаток 5) на підставі отриманого ним 01.03.2025 поранення;
- зобов'язати відповідача-1 оформити та надіслати до відповідача-2 Довідку про обставини травми (Додаток 5) на підставі отриманого позивачем 01.03.2025 поранення, для здійснення переогляду постанови Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0;
- визнати протиправною постанову Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку поранення та захворювань як "пов'язані з проходженням військової служби";
- зобов'язати відповідача-2 переоглянути постанову Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку між отриманим пораненням, захворюваннями та обставинами їх отримання, з урахуванням Довідки про обставини травми (Додаток 5) та обставин, встановлених судом.
Ухвалою суду від 29.08.2025 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрито провадження у справі №280/7526/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№43073 від 27.08.2025). Зокрема зазначено, що 28.02.2025 позивач скористався спрощеною процедурою повернення на військову службу та прибув до розташування військової частини НОМЕР_2 . З 01.03.2025 по 18.03.2025 позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 (рахувався у складі тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_2 ). З 18.03.2025 позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 у якій він проходив військову службу по 22.07.2025. 01.03.2025 по розташуванню військової частини НОМЕР_2 противником був здійснений ракетний удар, в результаті якого позивач отримав поранення, що призвело до подальшого проходження лікування поза межами розташування військової частини НОМЕР_2 . Водночас, вказано, що 19.07.2025 Виїзною гарнізонною ВЛК (Снігурівка) проведено медичний огляд позивача, за результатами чого складено довідку військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0, у якій, зокрема, зазначено, що отримана позивачем внаслідок поранення Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Однак, причинний зв'язок між захворюванням та обставинами його отримання (пов'язані з проходженням військової служби), вказані в довідці військово-лікарської комісії від 19.07.2025 №2025-0718-1109-3334-0, не відповідає об'єктивним обставинам його отримання. Враховуючи, що позивач отримав тяжке поранення під час виконання обов'язків військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації, причинний зв'язок між пораненням/захворюванням та обставинами його отримання, згідно з чинним законодавством України, має бути визначений як «пов'язаний із захистом Батьківщини». Натомість, лікарі при прийнятті рішення, не могли зазначити вірний причинний зв'язок між пораненням та обставинами його отримання, оскільки військовою частиною НОМЕР_2 не було надано довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), складеної за формою, наведеною в додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402). У зв'язку з вище викладеним, 22.07.2025 представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_2 з клопотанням про надання позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), однак отримав відмову, обґрунтовану перебуванням станом на 01.03.2025 солдата ОСОБА_1 у складі тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_2 . На думку позивача, бездіяльність відповідача-1 щодо ненадання довідки про обставини травми суперечить приписам чинного законодавства України та фактичним обставинам отримання позивачем поранення, а постанова Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку поранення та захворювань як «пов'язані з проходженням військової служби» є необґрунтованою, у зв'язку із чим представник позивача просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення відподвідача-2 проти позову викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№47044 від 19.09.2025). Окрім іншого вказано, що встановлення причинного зв'язку поранення (травми, контузії, каліцтва) проводиться, зокрема, на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). У випадках, коли потрібно з'ясувати причини та умови отримання військовослужбовцем гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі внаслідок бойових уражень або дій з боку противника, проводиться службове розслідування, передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 №1667/37289 (далі - Інструкція №332). Тобто, виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, визначена Інструкцією №332, та її оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу, відповідно до висновків, зазначених в акті комісією з розслідування нещасного випадку. Відтак, положеннями чинного законодавства передбачено право військовослужбовця на отримання довідки про обставини травми за наявності достатніх підстав, а також ініціювання цих питань та подання рапортів з питань, що виникають під час проходження військової служби. Разом із тим зазначено, що позовні вимоги позивача ґрунтуються лише на незгоді останнього з висновком військово-лікарської комісії від 19.07.2025 №2025-0718-1109-3334-0, складеним Виїзною гарнізонною ВЛК (Снігурівка). Натомість, встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом - недопустимо. Таким чином, ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв, у тому числі тих, що призвели до смерті, у військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Додатково відзначено, що відповідно до Положення № 402, госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення, про що просить позивач у позові. Проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Відтак, правовим механізмом захисту права (інтересу) позивача є ініціювання процедури перегляду управлінського волевиявлення відповідної військово-лікарської комісії при закладі охорони здоров'я комунальної форми власності органами військово-лікарської експертизи вищого рівня, а саме: штатною військово-лікарською комісією, військово-лікарською комісією регіону, Центральною військово-лікарської комісією Збройних Сил України із можливістю оскарження до суду саме рішення військово-лікарської комісії регіону або рішення Центральної військово-лікарської комісією Збройних Сил України. На підставі вищенаведеного представник відповідача-2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач-1 не скористався, матеріали справи містять докази того, що 09.09.2025 документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» за допомогою підсистеми «Електронний суд» доставлений до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_2 (а.с.70).
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 починаючи з 22.05.2024 проходив військову службу у військовій частини НОМЕР_4 , що підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_5 від 28.03.2024 (а.с.20-24).
24.01.2025 позивач самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_4 та 28.02.2025 скориставшись спрощеною процедурою повернення на військову службу прибув до розташування військової частини НОМЕР_2 .
01.03.2025 по розташуванню військової частини НОМЕР_2 був здійснений ракетний удар противником, в результаті якого позивач отримав поранення.
Згідно із первинною медичною карткою (форма 100), виданою військовою частиною НОМЕР_6 , солдат військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 01.03.2025 о 15.15 год. отримав поранення у вигляді ВТ (01.03.2025) ВОСП нижньої третини лівої гомілки та о 16.10 год. йому надано первинну медичну допомогу (а.с.25).
Відповідно до виписки № 2284 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 07.03.2025, виданої КП «Новомосковська ЦРДІЛ», позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 01.03.2025 по 07.03.2025 з діагнозом: вогнепальне сліпе осколкове поранення н/3 лівої гомілки з неповним переломом лівої таранної кістки та наявністю металевого уламку в таранній кістці (а.с.25 зворотній бік - 26).
Відповідно до довідки ВЛК № 109 від 07.03.2025, виданої КП «Новомосковська ЦРДІЛ», позивач отримав вогнепальне сліпе осколкове поранення н/3 лівої гомілки з неповним переломом лівої таранної кістки та наявністю металевого уламку в таранній кістці. Травма, ТАК, пов'язана із проходженням служби. Довідка про обставини (додаток 5) травми не надавалась. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів. Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007, травма відноситься до тяжкої (а.с.26 зворотній бік).
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 3179 від 13.05.2025, виданої в/ч НОМЕР_7 , позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 29.04.2025 по 13.05.2025 з діагнозом: стан після вогнепального сліпого осколкового поранення н/3 лівої гомілки з неповним дірчатим переломом лівої таранної кістки в стадії консолідації у вигляді контрактури лівого гомілкостопного суглобу. Больовий синдром (а.с.27).
Відповідно до виписки № 5202 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23.05.2025, виданої КП «Центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування Самарівського району», позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 23.05.2025 по 06.06.2025 з діагнозом: стан після вогнепального осколкового сліпого поранення (01.03.2025) н/3 лівої гомілки з неповним дірчатим переломом лівої таранної кістки в стадії консолідацї у вигляді контрактури лівого гомілкостопного суглобу, больовий синдром (а.с.28-29).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0, складеної Виїзною гарнізонною ВЛК (Снігурівка) позивачу за результатами медичного огляду діагностовано:
Хронічний вірусний гепатит С (anti HСV +, ПЛР НСV +), з незначним порушенням функції ГЕРХ неерозивна, без порушення функції. Хронічний ерозивний гастродуоденіт, ремісія, без порушення функції. Пресбіопія.
Захворювання, ТАК, пов'язан(-а/е/ї) з проходженням військової служби.
Y36.2: 884.1 Наслідки ВТ (01.03.2025) вогнепального осколкового сліпого поранення н/3 лівої гомілки з неповним дірчатим переломом лівої таранної кістки у вигляді консолідованого перелому таранної кістки лівої стопи, зміцнілих шкірних рубців та незначним порушенням функції після травматичної невропатії лівого малогомілкового нерва у вигляді больового синдрома та сенсорних розладів, із незначним порушенням функції лівої нижньої кінцівки.
Травма, ТАК, пов'язан(-a/е/i) з проходженням військової служби.
За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 N370): Травма відноситься до тяжких.
Т70.0 Наслідки ВТ (04.12.2024р.) акубаротравматичного ураження обох вух без пошкодження барабанних перетинок у вигляді хронічної лівобічної нейросенсорної приглухуватості середнього ступеню (38 дБ).
Травма, ТАК, пов'язян (-a/е/ї) з проходженням військової служби.
За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких.
На підставі статті 4в, 52в, 61в, 76в, 78в графи ІІ Розкладу хвороб: Придатний до військової служби (а.с.30).
22.07.2025 представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_2 із адвокатським запитом у якому, зокрема, просив надати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (Додаток 5) до Положення №402, з приводу отриманого ним 01.03.2025 поранення у вигляді: вогнепального сліпого осколкового поранення н/З лівої гомілки з неповним переломом лівої таранної кістки та наявністю металевого уламку в таранній кістці, з метою подальшого оскарження рішення військово-лікарської комісії від 19.07.2025 №2025-0718-1109-3334-0, проведеного Виїзною гарнізонною ВЛК (Снігурівка) (а.с.30 зворотній бік - 34).
Листом військової частини НОМЕР_2 від 01.08.2025 №14644 представнику позивача, окрім іншого, роз'яснено, що солдат ОСОБА_2 , який вчинив самовільне залишення військової частини НОМЕР_4 28.02.2025 прибув до військової частини НОМЕР_2 . 28.02.2025 з метою виконання бойового розпорядження ГШ ЗСУ №7060/ДСК від 03.08.24 щодо «Алгоритму дій посадових осіб стосовно прийому військовослужбовців, які повернулися для проходження військової служби до Збройних Сил України» на адресу військової частини НОМЕР_4 засобами СЕДО було направлено повідомлення про прибуття до військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_2 01.03.2025 по розташуванню військової частини НОМЕР_2 був здійснений ракетний удар противником. Військовою частиною НОМЕР_2 направлено доповідь на адресу військової частини НОМЕР_4 за фактом отримання поранень солдатом ОСОБА_3 09.03.2025 до в/ч НОМЕР_2 надійшли документи з військової частини НОМЕР_4 відносно включення солдата ОСОБА_2 до складу в/ч НОМЕР_8 . 18.03.2025 солдат ОСОБА_2 був зарахований до складу в/ч НОМЕР_8 . На підставі вище викладеного у зв'язку із перебуванням 01.03.2025 солдата ОСОБА_4 , у складі тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_2 , відсутні правові підстави для надання довідки (форми 5) (а.с.35 зворотній бік - 36).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача-1, яка полягає в ненаданні Довідки про обставини травми (Додаток 5 до Положення, затвердженого Наказом МОУ № 402) та вважаючи протиправною постанову Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку поранення та захворювань як «пов'язані з проходженням військової служби», позивач звернувся з даним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та дослідивши надані позивачем та відповідачем-2 докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Згідно із статтею 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. За необхідності, з огляду на стан здоров'я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).
У разі направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі номер електронного направлення (а в разі відсутності технічної можливості виписування направлень в електронній формі - направлення в паперовій формі), медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, за обставинами даної справи ОСОБА_1 починаючи з 22.05.2024 проходив військову службу у військовій частини НОМЕР_4 .
24.01.2025 позивач самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_4 та 28.02.2025 скористався спрощеною процедурою повернення на військову службу та прибув до розташування військової частини НОМЕР_2 .
01.03.2025 по розташуванню військової частини НОМЕР_2 був здійснений ракетний удар противником, в результаті якого позивач отримав поранення.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами та не заперечуються сторонами.
Проаналізувавши вищенаведені положення статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у співвідношенні до обставин даної справи, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки отримане 01.03.2025 позивачем в розташуванні військової частини НОМЕР_2 поранення спричинене діями противника, а саме ракетним ударом по розташуванню військової частини НОМЕР_2 , то у відповідача-1 був відсутній обов'язок розслідування обставин отримання позивачем травми.
При цьому, в силу приписів частини 5 статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у військової частини НОМЕР_2 виник обов'язок протягом п'яти днів скласти довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та у такий самий строк направити її до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З наданого відповідачем-1 у відповідь на адвокатський запит листа від 01.08.2025 №14644 судом встановлено, що єдиною підставою для не складання позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), у зв'язку із отриманим ним 01.03.2025 пораненням відповідачем вказано перебування позивача 01.03.2025 у складі тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Тобто, військовою частиною НОМЕР_2 не заперечувався факт перебування позивача на момент отримання поранення на території розташування військової частини НОМЕР_2 , включення позивача до списку тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_8 та отримання позивачем 01.03.2025 поранення в результаті ракетного обстрілу противника.
Суд звертає увагу, що пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону №2232-XII встановлено, що днем початку військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, для громадян України, які добровільно прибули до військової частини для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
При цьому вказаним пунктом не визначено жодних обмежень чи конкретизації, щодо списків особового складу військової частини, до яких має бути зарахована особа для початку військової служби.
Відповідачем-1 у листі від 01.08.2025 №14644, окрім іншого, зазначено, що 28.02.2025 солдат ОСОБА_2 був включений до списку тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Відтак, в силу приписів пункту 5 частини 1 статті 24 Закону №2232-XII днем початку проходження позивачем військової служби 28.02.2025.
Таким чином, перебувавши у складі тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_2 на момент отримання 01.03.2025 поранення, ОСОБА_2 фактично вважався військовослужбовцем цієї частини, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідача-1 в цій частині.
Згідно із первинною медичною карткою (форма 100), виданою військовою частиною НОМЕР_6 , ОСОБА_1 отримав поранення 01.03.2025 о 15.15 год. у вигляді ВТ (01.03.2025) ВОСП нижньої третини лівої гомілки та о 16.10 год. йому надано первинну медичну допомогу.
Відповідно до виписки № 2284 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 07.03.2025, виданої КП «Новомосковська ЦРДІЛ», позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 01.03.2025 по 07.03.2025 з діагнозом: вогнепальне сліпе осколкове поранення н/3 лівої гомілки з неповним переломом лівої таранної кістки та наявністю металевого уламку в таранній кістці.
З огляду на вищенаведене, враховуючи направлення позивача з 01.03.2025 на лікування поза розташуванням військової частини НОМЕР_2 у зв'язку із отриманим 01.03.2025 внаслідок ракетного удару по розташуванню військової частини НОМЕР_2 пораненням, суд дійшов висновку, що відповідач-1 мав обов'язок скласти довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), однак протиправно цього не зробив.
Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача-1, яка полягає у не складанні та не видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Положення №402, на підставі отриманого ним 01.03.2025 поранення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як наслідок, відповідача-1 слід зобов'язати скласти та видати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Положення №402, на підставі отриманого ним 01.03.2025 поранення.
Водночас, суд звертає увагу, що позивачем жодним чином не обґрунтовано позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 направити на адресу відповідача-2 складену на виконання цього рішення довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), із врахуванням того, що медичний огляд позивача за результатами якого складено довідку військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 проводився Виїзною гарнізонною ВЛК (Снігурівка).
При цьому чинним законодавством не передбачено обов'язку військової частини, якою складено довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Положення №402, самостійно за власною ініціативою направляти таку довідку військово-лікарської комісії, яка не проводила військово-лікарську експертизу пораненого, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною постанови Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку поранення та захворювань як "пов'язані з проходженням військової служби" та про зобов'язання відповідача-2 переоглянути постанову Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку між отриманим пораненням, захворюваннями та обставинами їх отримання, з урахуванням Довідки про обставини травми (Додаток 5) та обставин, встановлених судом, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із пунктом 1.1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 передбачено, що Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до абз. 7 п.1.3 Положення №402, основними завданнями військово- лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пункту 2.1 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Згідно з пунктом 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 розділу І Положення №402).
Відповідно до вимог підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення №402 передбачено, що ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України.
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення №402).
Водночас, у відповідності до підпункту 2.4.5 пункту 2.3 розділу I Положення №402, ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6 пункту 2.3 розділу I Положення №402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункт 2.4 розділу І Положення №402).
Підпунктом 2.5.1. пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402 визначено, що до
позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Згідно з підпунктом 2.5.2. пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402, позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Отже, аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п.1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, протоколом засідання ВЛК.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0, складеної Виїзною гарнізонною ВЛК (Снігурівка) за результатами медичного огляду позивачу діагностовано:
Хронічний вірусний гепатит С (anti HСV +, ПЛР НСV +), з незначним порушенням функції ГЕРХ неерозивна, без порушення функції. Хронічний ерозивний гастродуодені, ремісія, без порушення функції. Пресбіопія.
Захворювання, ТАК, пов'язан(-а/е/ї) з проходженням військової служби.
Y36.2: 884.1 Наслідки ВТ (01.03.2025) вогнепального осколкового сліпого поранення н/3 лівої гомілки з неповним дірчатим переломом лівої таранної кістки у вигляді консолідованого перелому таранної кістки лівої стопи, зміцнілих шкірних рубців та незначним порушенням функції після травматичної невропатії лівого малогомілкового нерва у вигляді больового синдрома та сенсорних розладів, із незначним порушенням функції лівої нижньої кінцівки.
Травма, ТАК, пов'язан(-a/е/i) з проходженням військової служби.
За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 N370): Травма відноситься до тяжких.
Т70.0 Наслідки ВТ (04.12.2024р.) акубаротравматичного ураження обох вух без пошкодження барабанних перетинок у вигляді хронічної лівобічної нейросенсорної приглухуватості середнього ступеню (38 дБ).
Травма, ТАК, пов'язян (-a/е/ї) з проходженням військової служби.
За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких.
На підставі статті 4в, 52в, 61в, 76в, 78в графи ІІ Розкладу хвороб: Придатний до військової служби.
Суд звертає увагу, що позивачем не наведено жодних порушень при проведенні Виїзною гарнізонною ВЛК (Снігурівка) його медичного огляду, та не надано доказів не дотримання останньої визначеної Положенням №402 процедури медичного огляду.
Водночас, обґрунтовуючи наявність підстав для скасування довідки військово-лікарської комісії від 19.07.2025 №2025-0718-1109-3334-0 позивач зазначає про неправильне зазначення у ній причинного зв'язку між пораненням та обставинами його отримання.
Суд зауважує, що відповідно до висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 09.10.2019 у справі № 802/468/17-а, встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом недопустимо.
Згідно з пунктом 21.1 глави 21 розділу II Положення №402 у разі, коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Таким чином, ВЛК надано право встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, у тому числі тих, що призвели до смерті, у військовослужбовців та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК.
З огляду на правові норми Положення № 402, визначення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення № 402, відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що Виїзна гарнізонна ВЛК (Снігурівка) є позаштатною військово-лікарською комісією, а тому в силу приписів Положення № 402 складена Виїзною гарнізонною ВЛК (Снігурівка) довідка військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 не підлягає оскарженню в судовому порядку.
На підставі вищенаведеного, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною постанови Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку поранення та захворювань як "пов'язані з проходженням військової служби".
Разом із тим, суд зазначає, що згідно з пунктом 3.3 розділу IІI Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Таким чином, Положення №402 встановлює чіткий алгоритм оскарження дій (бездіяльності) чи постанови позаштатної ВЛК, відповідно до якого, такі дії можуть бути предметом перегляду у штатній ВЛК та у подальшому у ВЛК регіонів та у ЦВЛК
Відтак, у разі не згоди позивача із складеної Виїзною гарнізонною ВЛК (Снігурівка) довідкою військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0, підставою для її перегляду є ініціювання позивачем процедури перегляду довідки відповідної військово-лікарської комісії органами військово-лікарської експертизи вищого рівня, а саме: штатною військово-лікарською комісією, військово-лікарською комісією регіону, Центральною військово-лікарської комісією Збройних Сил України із можливістю оскарження до суду саме рішення військово-лікарської комісії регіону або рішення Центральної військово-лікарської комісією Збройних Сил України.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що у разі, наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку, він має право звернутися до ЦВЛК ЗС України для перегляду відповідної постанови.
З огляду на наведене у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 переоглянути постанову Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку між отриманим пораненням, захворюваннями та обставинами їх отримання, з урахуванням Довідки про обставини травми (Додаток 5) та обставин, встановлених судом, оскільки такому переогляду має передувати, зокрема, відповідне звернення позивача до такої комісії.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1937,92грн за подання даної позовної заяви, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1.279.246.495.1 від 26.08.2025 та квитанцією №9420-1033-2917-6949 від 01.09.2025 (а.с.37, 61).
За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 968,96грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 , як суб'єкта владних повноважень, яким порушено права позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (вул. Пироговська, буд.2, м.Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 08199969) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яка полягає у не складанні та не видачі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Положення №402, на підставі отриманого ним 01.03.2025 поранення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) скласти та видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Положення №402, на підставі отриманого ним 01.03.2025 поранення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 07.11.2025.
Суддя І.В.Садовий