про відмову у задоволенні клопотання
06 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/3797/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення з 01.02.2023 перерахунку та виплати раніше призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІІ ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції №5к/вих/4.2/529 від 14.01.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІІ ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції №5к/вих/4.2/529 від 14.01.2025 починаючи з 01.02.2023 з урахуванням раніше виплачених сум.
16 вересня 2025 року Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії було задоволено.
27 жовтня 2025 року представником позивача було подано до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Подану заяву обґрунтовує тим, що з листа ГУ ПФУ в Закарпатській області від 27.10.2025 № 0700-0802-8/65483 вбачається, що відповідач з надуманих підстав не надає відповіді на адвокатський запит, так само не надав доказів виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/3797/25 від 16.09.2025 року.
Таким чином, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/3797/25 від 16.09.2025, яке набрало законної сили, добровільно відповідачем не виконане.
У зв'язку з тим, що відповідач, діючи протиправно та умисно, не виконує рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/3797/25 від 16.09.2025 року, що набрало законної сили, вважає за необхідне звернутися до суду із заявою про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у порядку ст.382 КАС України.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження.
Надаючи оцінку поданій позивачем заяві про встановлення судового контролю та матеріалам даної адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказана стаття не визначає чіткого порядку реалізації права особи та можливості суду на встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Однак, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду сформованої в ухвалі від 20.06.2018 року у справі № 800/592/17, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, можливо і після ухвалення судового рішення по суті спору на підставі окремо поданої заяви.
Отже, позивач не позбавлений можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його не виконання.
Окремо необхідно вказати, що суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень під час прийняття рішення або після винесення такого, однак суд наділений відповідним правом, а не обов'язком.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 31.07.2018 року по справі № 235/7638/16-а та в ухвалі від 23 квітня 2019 року у справі № 805/516/18-а.
На підставі вище наведеного, аналізуючи правові норми статті 382 КАС України, та, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що суд вправі встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, як у судовому рішенні за результатами вирішення справи по суті, так і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір по суті.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів на користь ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.
У якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб'єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Як вбачається із електронної системи документообігу суду КП ДСС, рішення у даній справі набрало законної сили 16 жовтня 2025 року.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження» №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відтак, для початку, позивачу слід звернутись до суду, для виготовлення виконавчого листа, для жоливості подальшого звернення до відділу примусового виконання рішеннь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, щодо виконання рішення у даній справі.
Враховуючи, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, а не його обов'язком, суд вважає, що позивачем не необгрунтовано підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, відтак у задоволенні поданої заяви слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.229, 248, 256, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк